Справа № 464/8314/24
пр.№ 2/464/527/25
15.10.2025 м. Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Мички Б.Р.,
секретаря судового засідання - Севери Ю.В.
за участі: представника позивача Бокало Т.А.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг за постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 в сумі 4 280,42 грн, а також за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 в сумі 2 628,10 грн. Позов мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_1 є власником зазначеної квартири. Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , та щомісячно направлялись рахунки на оплату послуг. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважається укладеним індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Такі договори є публічними договорами приєднання, укладені сторонами з урахування статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що передбачені цими договорами приєднання. Всупереч наведеному, відповідно до розрахунків заборгованості за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 у відповідачів утворилась заборгованість з оплати послуг за постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення у розмірі 4 280,42 грн, а за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 утворилась заборгованість з оплати послуг за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у розмірі 2 628,10 грн. Неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим просить суд стягнути вказану заборгованість з відповідачів в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 20.12.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.01.2025 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 30.01.2025 суд постановив перейти від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Протокольною ухвалою без виходу суду у нарадчу кімнату від 27.03.2025 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1
10.10.2025 року представником позивача подано до суду письмові пояснення згідно яких вказала, що ОСОБА_1 був зобов'язаний надати ЛМКП «Львівтеплоенерго» інформацію з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Порушуючи норми Постанови 830, відповідач по справі не надав позивачу інформацію ані щодо площі квартири, ані щодо зміни власника майна, адже на момент подачі позову позивачу не було відомо про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Дану інформацію позивач отримав у ході розгляду справи із заяви про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником квартири площею 66,00 м.кв, а також комори в підвалі - 1 м.кв. Загальна площа майна становить 67 м.кв. Відповідно до п. 12 розділу ІV. Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 (далі - Методика 315) обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Позивачем при здійсненні розрахунків відповідачам враховується загальна площа майна 66,09 м.кв. Тобто на 0,01 м.кв. менша, аніж мала би бути відповідно до наданих відповідачем документів. Відповідно до п. 2 розділу І Методики 315 загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). Комора відповідачів знаходиться у підвалі, що є допоміжним приміщенням, а тому площа такої підлягає врахуванню при здійсненні нарахування відповідачам. Щодо площі під'їздів, яка враховується при здійсненні нарахування споживачам, то відповідно до п. 10 розділу І Методики 315 базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
Представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Бокало Т.А. в судовому засіданні 10.10.2025 року позов підтримала з підстав, що викладені в такому, а також у додаткових поясненнях. Зокрема, вказала, що споживачам нараховуються постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, оскільки їх квартиру від'єднано від системи теплопостачання. Позивач не заперечує факту від'єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж опалення. Зазначає, що споживачі, приміщення яких від'єднано від систем централізованого опалення та/або постачання гарячої води, повинні сплачувати: загальнобудинкові потреби на опалення, функціонування системи гарячого водопостачання, що регламентовано Методикою розподілу між споживачами спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України 22.11.2018 №315, а також плату за абонентське обслуговування, що введена на виконання ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України №808 від 21.08.2019. Окрім цього, покликалася на лист Міністерства розвитку громад та території України щодо роз'яснення питань нарахування споживачам з індивідуальною системою опалення. Зокрема, виконавці розподілу комунальних послуг (теплопостачальні організації) зобов'язані розподіляти загальний обсяг спожитої теплової енергії у багатоквартирному будинку на усіх споживачів, у тому числі на власників приміщень, обладнаних індивідуальною системою опалення та/або гарячого водопостачання. В свою чергу співвласники усіх житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, в тому числі вбудованих, прибудованих нежитлових приміщень комерційного поверху, цокольних приміщень, гаражів, мансард тощо, з проходженням внутрішньобудинкових теплових мереж чи без таких, за умови, що вони є складовою будинку, як єдиного майнового комплексу, а не самостійним об'єктом нерухомого майна, яким присвоєна окрема адреса, зобов'язані брати участь у розподілі обсягів теплової енергії, використаної для опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, та обсягів теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання. Щодо алгоритму нарахувань за послуги з функціонування системи теплопостачання та гадячого водопостачання зазначила наступне. За адресою: АДРЕСА_2 , встановлено індивідуальний тепловий пункт, а відтак беруться до уваги показання теплового лічильника, який обліковує теплову енергію у 5-7 під'їзді. Надала деталізований розрахунок нарахованих послуг за спірний період.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час та місце був попереджений належним чином, причин неявки не повідомив. Подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив факт укладення договору між ним та позивачем.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.10.2025 року просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що його квартира відключена від мереж опалення, між ним та позивачем не укладався індивідуальний договір. Заперечив правильність проведених розрахунків, оскільки позивач використовує неправильну площу його квартири, а також заперечив використання у розрахунках позивачем площу 5-7 під'їздів у будинку, яка є неправильна. Заперечував, що має обов'язок перед позивачем щодо подання відомостей про площу його квартири, оскільки така відключена від мереж опалення. Надав суду правовстановлюючі документи, технічний паспорт на квартиру. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
На офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» розміщено публічні типові договори приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (надалі індивідуальний договір) від 1 грудня 2021 року (https://lmkp.lte.lviv.ua/images/pdoggv.pdf), а відтак між сторонами наявні договірні правовідносин.
Згідно з пунктами 1, 2 індивідуальних договорів ці договори є публічними договорами приєднання, встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та з гарячого водопостачання для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Ці договори укладаються сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Такі договори є публічними договорами приєднання, які набирають чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства https://lmkp.lte.lviv.ua.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 639/10591/14-ц, від 25.03.2024 по справі №462/1232/23).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 6 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, виданою 24.10.2024 ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідач ОСОБА_1 відповідно до витягу з державного реєстру речових прав є власником зазначеної квартири.
Для здійснення оплати за надані послуги за адресою відповідачів відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно із п. 5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників ( частина 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до пунктів 3, 5, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Частиною 6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
За приписами п.п. 14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Згідно з п. 3 розділу І вищевказаної Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Суд бере до уваги розрахунок представника позивача, оскільки такий відповідачами не спростований. Згідно технічного паспорта на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 загальна площа такої становить 66 метрів квадратних, комара у підвалі площею 1 метр квадратний. Відповідач свого розрахунку не надав.
Згідно з п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Відповідно до п. 10 розділу І вищезазначеної Методики базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення. Відповідно до п. 12 розділу ІV. Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Плата за абонентське обслуговування нараховується відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Встановлено, що 01.12.2021 між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання) та з постачання гарячої води.
Під час розгляду справи з'ясовано та не оспорюється учасниками справи, що квартира відповідачів відключена від внутрішньобудинкових мереж та в такій встановлено індивідуальну систему опалення. Однак, влаштування в квартирі відповідачів автономної системи теплопостачання не звільняє їх від плати за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також плати за витрати на функціонування внутрішньобудинкових систем.
Відповідно постанови Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Також, згідно з пунктом 13 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), який розраховується та розподіляється між усіма споживачами згідно з пунктом 15 цих Правил.
З огляду на наведені законодавчі положення та фактичні обставини справи, відповідачі не звільнені від оплати наданих послуг, а тому вони зобов'язані нести витрати щодо утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за надані послуги за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 становить 4 280,42 грн, за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 становить 2 628,10 грн.
Відповідачами не спростовано розрахунок заборгованості, власного розрахунку не проведено, а відтак у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати наданих послуг, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути вищевказану заборгованість.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі по 1514 грн. з кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 141, 247, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 у розмірі 4 280,42 грн, за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 у розмірі 2 628,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» по 1514 грн. судового збору з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 15.10.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (місце знаходження : м. Львів, вул. Д. Апостола, ЄДРПОУ 05506460).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП відсутній
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий Мичка Б.Р.