Справа № 303/3138/25
Провадження № 1-в/303/185/25
15 жовтня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями,
15 вересня 2025 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява громадянина ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, оскільки ним відбуто більшу половину строку покарання.
Дану заяву засуджений обґрунтовує тим, що він засуджений вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2024 року за ч.3 ст. 332 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідних обов'язків.
На даний час він ніде не працює, не може знайти собі роботу, оскільки є інвалідом 2-ї групи, а посади, де б міг працювати, йому заборонено займати вироком суду. На утриманні в нього двоє дітей, працює тільки дружина, тому йому важко утримувати сім'ю.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 повністю підтримав заяву з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник органу пробації в судовому засіданні також підтримав заяву засудженого та просив її задовольнити. Пояснив, що засуджений має право на таке звільнення, відбув більше половини строку додаткового покарання, став на шлях виправлення.
Прокурор заперечив проти задоволення даної заяви, оскільки в даній справі додаткове покарання обвинуваченому було призначене за результатами затвердження угоди про визнання винуватості. Під час укладення угоди та вирішення питання про можливість її затвердження в судовому засідання ОСОБА_6 взяв на себе відповідні зобов'язання і погодився на умови угоди, в тому числі щодо строку та виду покарання.
Вивчивши матеріали заяви, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2024 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 332 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п.1, 2 ч.1 та ч.4 ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Нагляд під час проходження військової служби покласти на командування військової частини, а у разі звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
З 14.05.2024 року ОСОБА_4 перебуває на обліку у Мукачівському районному відділі №1 філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області.
Відповідно до ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково від відбування додаткового покарання.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з вироку ОСОБА_4 засуджений за те, що він, будучи військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 військової служби за контрактом на посаді сержанта з матеріального забезпечення п'ятої запасної роти, вчинив злочин, а саме організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Таким чином, вчинення злочину безпосередньо пов'язане з використанням ним посади, яку він обіймав у військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, вирок суду, яким ОСОБА_6 призначено додаткове покарання, було ухвалено за результатами затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між ним та прокурором та обвинуваченим. Відповідно до укладеної угоди сторонами було враховано, що він є інвалідом 2-ї групи, на утриманні має двох малолітніх дітей, є учасником бойових дій, має державні нагороди. Саме з врахуванням вказаних обставин було сторонами узгоджено вид та строк додаткового покарання. На такий строк обвинувачений погоджувався.
Відповідно, призначення додаткового покарання строком на два роки обвинуваченому мало місце з врахуванням саме тих обставин, які від вказує в заяві про умовно-дострокове звільнення від відбування цього покарання.
Також суд, при вирішенні питання щодо можливості звільнення особи від додаткового покарання, враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_6 звільнений від основного покарання після закінчення іспитового строку.
З врахуванням наведеного суд вважає, що заява про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з організаційно-розпорядчим та адміністративно-господарськими функціями, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.537, 539 КПК України, на підставі ст.81 КК України, суд,
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 314-316 376 КПК України, суд,
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбуття додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 7-ми днів із дня проголошення.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_7