Справа № 274/2873/25
Провадження №2/755/8685/25
"14" жовтня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
03.06.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.04.2025 року надійшли матеріали вказаної цивільної справи, які 04.06.2025 передані у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, який укладений з ОСОБА_2 , та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленому для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.02.2014 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 151. Подружжя має спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. На даний момент подружжя не підтримує шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть. На теперішній час між позивачем та відповідачем втрачені почуття любові і поваги один до одного. Дитина проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свого неповнолітнього сина, зовсім не надає матеріальної допомоги. У зв'язку з інфляційними процесами в державі, а також тим, що на даний час в Україні встановлений воєнний стан, у зв'язку з цим ціни на продовольчі та не продовольчі товари значно зросли, зароблених коштів не вистачає навіть на саме необхідне - харчування. Син стає дорослішим, та потребує нового одягу, взуття, медичного обслуговування та інше. Таким чином, дитині, в усякому разі, повинно бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей. Такий рівень, позивачка одноособово не в змозі забезпечити, а тому батько, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
13.06.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
02.07.2025 року на виконання вимог ухвали від 13.06.2025 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків разом із клопотанням про витребування доказів.
24 липня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивачка до судового засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.02.2014 року сторони у справі зареєстрували шлюб, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб.
Позивачка та відповідач мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивачка вказує, що однією сім'єю сторони не проживають.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Згідно з ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків і поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Стосовно стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. При визначені розміру аліментів суд приймає до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, відомості, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків, в матеріалах справи відсутні, а отже відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, і тому справедливим буде присудження до стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення з заявою до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Враховуючи викладене, суд вважає позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 36, 51, 56, 104, 105, 112, 114, 141, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, зареєстрований Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м.Києві, 15 лютого 2014 року, актовий запис № 151, - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 25 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя :