Справа № 752/23210/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8065/25
іменем України
"25" вересня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025100000000168 від 29.07.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
24 вересня 2025 до слідчого суді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , у вищезазначеному кримінальному провадженні про застосування стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вимог клопотання прокурором зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено, що у ОСОБА_4 та інших невстановлених на цей час осіб, які обізнані про агресію РФ та запровадження у зв?язку із цим воєнного стану, проведенням загальної мобілізації в Україні, виник спільний злочинний умисел, на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі та призовного віку через державний кордон України, та відповідному сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів, одночасно з чим вони вступили у попередню змову для вчинення вказаних протиправних дій та розробили відповідний план.
У серпні 2025 року ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , повідомив останньому, що за грошові кошти він може організувати його безперешкодний перетин державного кордону України в бік Румунії.
Так, в період часу з 27.08.2025 по 16.09.2025 в телефонних розмовах та під час особистих зустрічей, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що для підготовки до безперешкодного перетину останнім державного кордону України, необхідно надати грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США.
16.09.2025 близько 17 год 30 хв поблизу будинку 3-В по вул. Олександра Мишуги в місті Києві ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, на виконання вимог ОСОБА_4 передав останньому частину раніше вказаної суми, а саме грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США за організацію переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.
Після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 являється громадянином України, виїзд за межі України якому обмежено у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, отримав від останнього копії паспорту громадянина України та передав співучасникам злочину інформацію про готовність ОСОБА_8 на перетин кордону та сплату обумовленої суми.
В подальшому, 17.09.2025 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про необхідність прибуття 18.09.2025 до м. Львів, де слід очікувати на подальші вказівки щодо дій.
У період часу з 17.09.2025 по 22.09.2025, при неодноразовому спілкуванні, ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_8 , що другу частину коштів за переправлення через кордон, в розмірі 15 000 доларів США, необхідно передати в місті Києві, поблизу будинку №6 по вул. Кам'янська.
Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_8 через ОСОБА_9 , 22.09.2025 о 16 год. 08 хв. біля будинку № 6 по вулиці Кам'янська у місті Києві, передав ОСОБА_4 другу частину грошових коштів за організацію переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, у розмірі 15 000 доларів США, які мали бути розділені з іншими співучасниками злочину.
Після цього, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена, оскільки він о 10 годині був затриманий в порядку ст. 208 КПК.
22.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 на думку слідчого доводиться зібраними у ході досудового розслідування доказами, частина з яких додана до клопотання.
Слідчий вважає, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з корисливих мотивів, за який передбачено покарання у виді позбавлення воді від 7 до 9 років з конфіскацією майна. На думку слідчого, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, у разі визнання його винним, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, у підозрюваного є підстави для переховування.
Ризик, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, матиме можливість знищити, змінити, спотворити, або приховати речові докази, які можуть доводити його причетність до вчинення кримінального правопорушення, а також може спілкуватися із особами, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, відтак обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ізолювання останнього від спілкування з даними особами.
Ризик незаконного впливу на свідків слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїми зв'язками та відносинами, має можливість впливати на вже встановлених під час досудового розслідування свідків та осіб, які разом із нив вчиняли кримінальні правопорушення які наразі встановлюються органом досудового розслідування.
Крім того, підозрюваний може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий умисний злочин.
На думку слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Вік та стан його здоров'я не перешкоджають триманню останнього під вартою. Характер та фактичні обставини інкримінованого підозрюваному злочину - свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, обставини за яких він вчинений, слідчий просить визначити заставу у розмірі неправомірної вигоди а саме у 824911,50 грн. На його думку застава у такому розмірі забезпечить виконання підозрюваним обов'язків та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_5 клопотання слідчого підтримала. Надала пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні. Також вказувала, що у кримінальному провадженні проводилися НСРД, які також фіксували обставини, за яких відбувалися злочини, зокрема контроль за вчиненням злочину. Між ним вони наданий час не розсекречені, тому вона не може надати їх для ознайомлення. Крім того, орган досудового розслідування має інформацію, що до протиправної діяльності причетні й інші особи, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою унеможливить спілкування таких осіб із ОСОБА_4 . Щодо визначення застави у розмірі більшому ніж той, що визначений у п.2 ч.5 ст.182 КПК України вказувала на те, що він відповідає розміру неправомірної вигоди. Також просила врахувати, що ОСОБА_4 раніше також отримав неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США. Вказані обставини на її думку є такими, що дають підстави для визначення ОСОБА_4 розміру застави у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вважає, що підозра, яка пред'явлена його підзахисному є необґрунтованою та безпідставною, як і ризики, про які вказано у клопотанні, не доведеними. Слідчим та прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_10 мав умисел на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі та призовного віку через державний кордон України, сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод. Його діяння можуть кваліфіковані як шахрайство. Вказував на те, що такий захід також є занадто суровий, а застава - завелика. Крім того на його думку прокурор та слідчий не вказали на виключні обставини для збільшення розміру застави. Просив врахувати, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, має на вихованні дитину 5 років. Не має наміру переховуватися, незаконно впливати на свідків тощо. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати домашній арешт у нічний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, а також документи сторони захисту, надані у доведення заперечень, слідчий суддя приходить до наступного.
Щодо підсудності даного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно із положеннями ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Наказом №765 від 18.04.2023 т.в.о. начальника Головного управління НП у м.Києві ОСОБА_11 «Про визначення місць розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУНП у м. Києві», з метою вдосконалення організації роботи окремих відділів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві визначені місця знаходження органів досудового розслідування, які входять в структуру слідчого управління, службові приміщення в адміністративних будівлях за відповідними адресами. Зокрема відділ розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП України розміщений за адресою: м. Києві вул. Антоновича, 114 у м. Київі.
Постановою прокурора Київської міської прокуратури проведення досудового розслідування доручено слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Постановою заступника начальника СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 від 04.08.2025 у даному кримінальному провадженні досудове розслідування доручено декільком слідчим. Старшим групи слідчих визначено старшого слідчого ОСОБА_3 . Крім того даною постановою місцем проведення досудового розслідування визначено місце розташування службових приміщень в адміністративних будівлях за відповідними адресами у м.Києві: вул. Антоновича, 114; вул. Електриків, 25-Ж; вул. Володимирська, 15; бульвар Кольцова 22а; Бесарабська площа, 3.
З урахування викладеного, клопотання слідчим подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відділ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві, який входить у структуру органу досудового розслідування - слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, що відповідає вимогам до ч.1 ст.184 КПК України.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України крім випадків, передбачених ч.6, 8 ст. 176 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
22.09.2025 ОСОБА_4 , який не має судимостей, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 до 9 років з конфіскацією майна
У доведення обґрунтованості підозри слідчим до клопотання додані: протоколи допитів свідків, матеріали, зібрані за наслідками проведених НСРД, протокол затримання. Відомості, що містяться у вказаних документах дають підстави вважати, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України сталася. Проаналізувавши та оцінивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до висновку, що вони доводять обставини, які свідчать при наявність обґрунтованої підозри, у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Довід захисника, що підозра є необґрунтованою, спростовуються даними, що містяться у вищезазначених документах.
Слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у сукупності с обставинами його вчинення, усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, даними про його особу, можуть бути підставою та мотивом вжиття підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наведене слідчим у клопотанні обґрунтування, а також данні матеріалів досудового розслідування, які додані до клопотання, дають підстави дійти висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 буде має можливість вплинути на інших осіб, які разом із ним вчиняли кримінальне правопорушення, але причетність яких доводиться органом досудового розслідування. Також є доведеним ризик того, що він буде намагатися знищити докази, що можуть доводити його винуватість у даному кримінальному проваджені Ризик вчинення нового кримінального правопорушення, є недоведеним.
Описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення, у сукупності з фактичними даними, які містяться у доданих до клопотаннях матеріалах досудового розслідування, вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, і такі докази є достатніми щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжного заходу.
Враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, обставини та спосіб його вчинення, безпосередню роль ОСОБА_4 дані про його особу, який має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, не судимий, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даному етапі не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до ОСОБА_4 за правилами, передбаченими п.4 ч.2 ст. 186 КПК України, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який є тяжким, а тому, враховуючи положення п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини його вчинення, роль підозрюваного, наслідки, у сукупності з відомостями про особу ОСОБА_4 слідчий суддя доходить висновку, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Підстав для застосування застави у розмірі, який є перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі неправомірної вигоди, як про це просив слідчий, слідчий суддя не вбачає. Слідчий та прокурор не навели доводів у існування виключних обставин для збільшення розміну застави, як це передбачено ч.5 ст. 182 КПК України.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Строк дії таких обов'язків слід також визначити в межах строку досудового розслідування.
За наведених вище обставин, клопотання слідчого є таким, що підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-1378, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 198, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 20 год 08 хв 22 листопада 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 год 08 хв 22 вересня 2025 року.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка протягом дії ухвали може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладанням відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
- прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії обов'язків визначити у межах строку досудового розслідування до 22.11.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1