15 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 753/15648/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/15333/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУДОВА", подану представником Климко Анною Дмитрівною, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М. від 28 липня 2025 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУДОВА" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2025 року ТОВ "НОВОБУДОВА" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за оплату житлово-комунальних послугза період з 1 січня 2024 року по 1 липня 2025 року в сумі 4 627 грн 90 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року у видачі судового наказу ТОВ "НОВОБУДОВА" про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заява подана з порушенням вимог пункту 2 частини 2 статті 163 ЦПК України, а саме заявником не вказано реєстраційні номера облікових карток платників податків боржників та їх дати народження, а тому у видачі судового наказу слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "НОВОБУДОВА" - Климко А.Д., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що посилання суду на порушення заявником вимог статті 163 ЦПК України є безпідставним, оскільки інформація щодо дати народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржників зазначається заявником у заяві саме за наявності у його розпорядженні цих відомостей та не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатом розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Таким чином, наказне провадження - це спрощений вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про стягнення з боржника грошових коштів і витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Спрощена правова процедура по видачі судового наказу обумовлена правовою природою вимог, що підлягають захисту шляхом видачі судового наказу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За змістом статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено:найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника,
реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З аналізу вказаної статті слідує, що у заяві про видачу судового наказу заявник має зазначити реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників за їх наявності або номер і серію паспорта боржників.
Якщо заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу (частина 1 статті 165 ЦПК України).
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не дотримано вимоги пункту 2 частини статті 163 ЦПК України, а саме - не зазначено реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників за наявності або номеру і серії паспорта боржників та їх дати народження.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
У заяві про видачу судового наказу та доданих до неї документах відсутнє будь-яке посилання на дати народжень боржників.
Колегія суддів зазначає, що заява про видачу судового наказу обов'язково повинна містити відповідні відомості, адже це обумовлено процедурою видачі судового наказу, який видається без повідомлення сторін одразу після надходження даних про зареєстроване місце проживання боржника та за умови наявності підстав для цього. Без зазначення вказаних відомостей, судовий наказ, який підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (частина 3 статті 160 ЦПК України), не відповідатиме вимогам визначеним законодавцем в пункті 3 частини 1 статті 168 ЦПК України, дотримання яких необхідне для його виконання в примусовому порядку.
Відсутність вказаних даних не дозволяє суду виконати вимоги частини 5 статті 165 ЦПК України, в частині подання запиту до відповідного органу про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника, наявність відповіді на який є безумовною підставою для вирішення питання про видачу судового наказу або про відмову в його видачі, у відповідності до частини 1 статті 167 ЦПК України.
Сукупність вищезазначених обставин та наведених положень закону дозволяє дійти висновку, що питання щодо відмови у видачі судового наказу вирішено судом першої інстанції з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують і ґрунтуються на неправильному тлумаченні процесуальних норм.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУДОВА", подану представником Климко Анною Дмитрівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: