Ухвала від 14.10.2025 по справі 824/114/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 824/114/25

№ провадження: 22-вк/824/97/2025

УХВАЛА

14 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши заяву адвоката Ваги Юлії Вікторівни в інтересах Компанії Himbalt Trade OU про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 лютого 2022 року,

у справі №131/2021 за позовом Himbalt Trade OU (Естонська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» (Україна) про стягнення заборгованості та відшкодування витрат з оплати арбітражного збору та юридичних послуг,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 лютого 2022 року позов Himbalt Trade OU задоволено. Стягнуто з ТОВ «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» на користь Himbalt Trade OU 60 000 доларів США заборгованості, 4 558,75 долара США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 1 171,05 долара США на відшкодування витрат із оплати юридичних послуг, а всього 65 729,80 долара США.

07 жовтня 2025 року адвокат Вага Ю.В. в інтересах Компанії Himbalt Trade OU звернулася до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 лютого 2022 року, у справі №131/2021, яка містить клопотання про поновлення строку на подачу вказаної заяви.

В обґрунтування клопотання зазначено, що про прийняття рішення МКАС при ТПП України у справі №131/2021 стягувач дізнався після того, як його представник отримав копію рішення в приміщенні суду 23 вересня 2025 року.

Вказує, що представництво інтересів Компанії Himbalt Trade OU у вказаній справі здійснювалося Тащі С.М. Зв'язок із вказаною особою компанія здійснювала через іншого свого представника, що перебував на території України, контакт з яким було втрачено одразу після почату війни. Інформацією про те, хто був безпосереднім представником у процесі компанія не володіла.

Компанія Himbalt Trade OU є резидентом Естонії, тому для з'ясування інформації по справі залучала резидентів України і згідно із наданою ними інформацією рішення у справі було відсутнє.

В подальшому 05 вересня 2025 року між Компанією Himbalt Trade OU та АО «Стоїк» було укладено договір №05/09 про надання юридичних послуг у питанні стягнення заборгованості з ТОВ «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ». Після того, 23 вересня 2025 року адвокат АО «Стоїк» звернувся до МКАС при ТПП України з заявою про надання інформації щодо руху справи №131/2021 та отримав засвідчену копію рішення. У зв'язку з чим просить поновити строк на подання заяви.

Розглянувши клопотання Компанії Himbalt Trade OU про поновлення пропущеного строку на подання заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі №131/2021 ухвалене судом 17 лютого 2022 року, а тому останній день строку для звернення до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання вказаного рішення є 17 лютого 2025 року, разом з тим, Компанія Himbalt Trade OU, звернулося до суду з заявою лише 07 жовтня 2025 року.

Згідно ч. 3-4 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, повертається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За приписами статтей 8, 129 Конституції України та статей 2, 10 Цивільного процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мушта проти України», «Мельник проти України»), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Положення Цивільного процесуального кодексу України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Апеляційний суд визнає безпідставними, необґрунтованими посилання заяви, як на поважні причини пропуску строку, що після початку війни було втрачено зв'язок з представником компанії, що перебував на території України, а для з'ясування інформації залучалися резиденти України, які вказували, що рішення у справі №131/2021 відсутнє, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували вказані обставини до заяви не долучено.

Крім того, суд наголошує, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.

Доказів наявності таких обставин до клопотання не надано.

Отже, враховуючи ту обставину, що пропущений строк на подання заяви є значним та його поновлення буде втручанням у принцип юридичної визначеності, клопотання Компанії Himbalt Trade OU про поновлення пропущеного строку на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вище викладене, суд не може визнати поважними, зазначені причини для поновлення строку, а тому клопотання Компанії Himbalt Trade OU про поновлення строку на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 4 ст. 475 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, повертається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо визнає причини його пропуску поважними.

За відсутності підстав для поновлення строку заява адвоката Ваги Ю.В. в інтересах Компанії Himbalt Trade OU про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, відповідно до положень ч. 4 ст. 475 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 475 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Ваги Юлії Вікторівни в інтересах Компанії Himbalt Trade OU про поновлення строку на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 лютого 2022 року у справі №131/2021 - відмовити.

Заяву адвоката Ваги Юлії Вікторівни в інтересах Компанії Himbalt Trade OU про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 лютого 2022 року у справі №131/2021 за позовом Himbalt Trade OU (Естонська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» (Україна) про стягнення заборгованості та відшкодування витрат з оплати арбітражного збору та юридичних послуг - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.

Суддя:

Попередній документ
131019906
Наступний документ
131019908
Інформація про рішення:
№ рішення: 131019907
№ справи: 824/114/25
Дата рішення: 14.10.2025
Дата публікації: 17.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них: