Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/9104/2025
02 жовтня 2025 року місто Київ
справа №752/16116/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 та відповідачаОСОБА_2 про затвердження мирової угоди у справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду від 24 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чекулаєва С.О., повний текст рішення складено 24 січня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат,-
В липні 2024 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь:
142 845 грн. - основного боргу;
52576,62 грн. - інфляційних втрат;
11160,74 грн. - 3 % річних;
679227,98 грн. - пені згідно умов договору позики.
Рішенням Голосіївського районного суду від 24 січня 2025 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 16 вересня 2021року у розмірі 142845 грн., інфляційні втрати у розмірі 6237,51 грн., 3% річних у розмірі 1526,29 грн., пеню у розмірі 92849,25 грн. та судовий збір у розмірі 2434,21 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 про стягнення пені у розмірі 92849,25 грн.
Рішення Голосіївського районного суду від 24 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 заявлених до ОСОБА_2 про стягнення пені у розмірі 92849,25 грн. визнано нечинним.
Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені у розмірі 92849,25 грн. закрито.
02 жовтня 2025 року сторони подали спільну заяву про затвердження мирової угоди, в якій вказували на те, що дана мирова угода укладається з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від позивача та представника відповідача надійшла заява, в якій останні просили розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши клопотання про затвердження мирової угоди, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
За правилами ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи та закриває провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі №185/8179/22 (провадження №14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
Колегія суддів, дослідивши умови мирової угоди, вважає, що вона укладена з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, стосується прав та обов'язків сторін, умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Сторонам наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст.256 ЦПК України та закриття провадження у справі відомі та зрозумілі.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що подану сторонами мирову угоду слід затвердити, рішення суду першої інстанції визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.
Згідно з ч.1 ст.208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Керуючись ст.ст.207, 255, 268, 373, 374 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Заяву позивача ОСОБА_1 та відповідачаОСОБА_2 про затвердження мирової угоди - задовольнити.
Затвердити мирову угоду укладену між позивачем ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на наступних умовах.
У справі №752/16116/24 позивач ОСОБА_1 відмовився від стягнення пені у розмірі 92849 грн. 25 коп., а тому сума боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складається з суми основного боргу за договором позики від 16 вересня 2021 року у розмірі 142845,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 6237 грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 1526 грн. 29 коп. та судового збору у розмірі 2434 грн. 21 коп., а отже разом сума боргу складає: 153043 грн. 01 коп.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачОСОБА_2 погодили порядок та умови (графік) повернення відповідачем ОСОБА_2 вказаного боргу позивачу ОСОБА_1 у наступним чином:
1. До 31.10.2025 - 9011,01 грн;
2. До 30.11.2025 - 9002,00 грн;
3. До 31.12.2025 - 9002,00 грн;
4. До 31.01.2026 - 9002,00 грн;
5. До 28.02.2026 - 9002,00 грн;
6. До 31.03.2026 - 9002,00 грн;
7. До 30.04.2026 - 9002,00 грн;
8. До 31.05.2026 - 9002,00 грн;
9. До 30.06.2026 - 9002,00 грн;
10. До 31.07.2026 - 9002,00 грн;
11. До 31.08.2026 - 9002,00 грн;
12. До 30.09.2026 - 9002,00 грн;
13. До 31.10.2026 - 9002,00 грн;
14. До 30.11.2026 - 9002,00 грн;
15. До 31.12.2026 - 9002,00 грн;
16. До 31.01.2027 - 9002,00 грн;
17. До 28.02.2027 - 9002,00 грн.
Якщо ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди набере законної сили не в жовтні 2025 року, то першій платіж по графіку вчиняється до кінця місяця в який така ухвала набере законної сили, а наступні платежі відповідно повинні будуть вчинятись до кінця кожного наступного місяця, після місяця вчинення першої оплати.
Сторони домовились що за кожен факт прострочення платежу за цією мировою угодою відповідач ОСОБА_2 повинен сплатити позивачу ОСОБА_1 у штраф в розмірі 2500,00 грн. за кожних 10 календарних днів до повного погашення боргу. Штраф додається до загальної суми боргу та буде стягнутий разом із боргом у разі часткового чи повного порушення відповідачем ОСОБА_2 умов повернення боргу за цією мировою угодою.
Всі платежі за цією мировою угодою сплачуються позивачу ОСОБА_1 у на наступні банківські реквізити:
- отримувач: ОСОБА_1 ;
- банк отримувача: АТ «Універсал Банк»;
- рахунок № НОМЕР_3 .
Альтернативним способом повернення за цією мировою угодою грошей є передача готівки. На підтвердження отримання готівки позивач ОСОБА_1 власноручно пише розписку.
Сторони погодили, що після повернення відповідачем ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 боргу, визначеного цією мировою угодою в розмірі 153043 грн. 01 коп. позивач ОСОБА_1 не матиме до відповідача ОСОБА_2 жодних майнових чи будь-яких інших вимог та претензій.
Будь-які інші витрати сторін у справі №752/16116/24 (за їх наявності), пов'язані з розглядом судом вказаної справи, сторони залишають за собою та не можуть претендувати на їх повернення іншою стороною.
Сторони погодили, що датою виконання відповідачем ОСОБА_2 обов'язку зі сплати (повернення) коштів за мировою угодою є дата їх зарахування (надходження) на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 наведений у мировій угоді, або дата складання позивачем ОСОБА_2 власноручної розписки про отримання коштів.
Ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди прийнята у справі №752/16116/24 є виконавчим документом. У випадку часткового чи повного порушення відповідачем ОСОБА_2 умов повернення боргу за цією мировою угодою, вона може бути подана позивачем ОСОБА_1 до відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного приватного виконавця для примусового виконання в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Укладаючи цю мирову угоду сторони вважають спір у справі №752/16116/24 повністю врегульованим.
Рішення Голосіївського районного суду від 24 січня 2025 року - визнати нечинним.
Провадження у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: