Справа № 521/17260/18
Провадження № 1-кп/991/9/21
24 вересня 2025 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411, за обвинуваченням:
ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2023 року вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.
23 вересня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_8 надіслав до суду клопотання про зміну раніше обраного до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави на менш суворий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з таким обґрунтуванням.
Зі змісту клопотання видно, що 01 травня 2023 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду до обвинуваченого ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у виді застави у сумі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
Захисник посилається на те, що наразі підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави немає, оскільки заявлені раніше ризики передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу, на даний час відсутні, що підтверджується наступним.
Так, одним із ризиків, який наче б то існував на момент вирішення питання про визначення ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави, був «можливе переховування від суду». В заперечення наявності такого ризику захисник наголошує, що на поточній стадії судового розгляду кримінального провадження не вбачається за можливе робити висновки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих правопорушень. Разом з цим, необхідно звернути увагу на те, що сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Так, в ОСОБА_13 наявні паспорти для виїзду за кордон, однак це не підтверджує наявність в останнього намірів виїжджати за межі України з метою втечі від правосуддя. Раніше мало місце вибування за кордон декілька разів, однак ОСОБА_13 не переховувався від суду, не залишався за кордоном на тривалий період часу та повертався в Україну. Більше того, виїжджав останній за межі України на законних підставах, не порушуючи покладені на нього обов'язки, і в період, коли до нього не застосовувалися запобіжні заходи. Захисник звертає увагу, що судом не встановлено будь-якого факту невиконання ОСОБА_13 процесуальних обов'язків, які б, в тому числі, проявлялися у нез'явленні до суду за викликом без поважних причин, не встановлено жодного доказу, який би підтвердив те, що ОСОБА_13 вчиняв певні діяння, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування чи суду в цілому.
В заперечення наявності ризику незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні адвокат вказує, що будь-яких відомостей про спроби ОСОБА_13 незаконно впливати на учасників кримінального провадження особисто чи через третіх осіб під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, повідомлення з цього приводу ані від свідків, ані від експертів не поступали, і прокурором не надавались.
Крім того, захисник звертає увагу суду на те, що майже протягом п'яти років, а саме з 15 серпня 2018 року по 01 травня 2023 року, до обвинуваченого ОСОБА_13 не застосовувалося жодних запобіжних заходів., та, не зважаючи на це, останній належним чином виконував свої процесуальні обов'язки.
Сторона захисту також зазначає про наявність обставин, які мають значення при вирішенні питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, зокрема:
- обвинувачений ОСОБА_13 зареєстрований та проживає в місті Одесі. Останній працевлаштований та на даний час працює на посаді виконуючого обов'язків директора Державного багатопрофільного підприємства «Урожай»;
- обвинувачений ОСОБА_13 одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків;
- мати обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_15 , яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного догляду, а батько ОСОБА_16 є пенсіонером, особою похилого віку, та таким, що теж, як і мати, потребує постійного догляду. Тому особою, яка може доглядати і фактично доглядає батьків, та допомагає їм в цілому є саме ОСОБА_13 ;
- матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_13 , що з урахуванням невисокого розміру заробітної плати (згідно з довідкою від 18 серпня 2025 року № 58/08/25 дохід ОСОБА_13 за період з 01 січня 2025 року по 31 липня 2025 року склав 24 400, 00 грн без урахування утримання), витратами на утримання сім'ї з малолітньою дитиною, догляду за непрацездатними та такими, що потребують догляду, батьками, загальною обстановкою, - можна визначити як тяжке, що змушує звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, для подальшої можливості звернутися до суду з клопотанням про повернення застави.
З огляду на викладене, захисник вважає, що на даний час та на даній стадії судового провадження, враховуючи раніше зазначені обставини стосовно характеристики обвинуваченого, його поведінки, сумлінного виконання покладених на нього судом обов'язків, наявні підстави для застосування до ОСОБА_13 менш суворого запобіжного заходу, а тому просить змінити раніше обраний до ОСОБА_13 запобіжних захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин, захисник долучив до нього копії матеріалів, зокрема: паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_13 ; паспорта та картки платників податків ОСОБА_17 ; свідоцтва про шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 ; свідоцтва про народження ОСОБА_19 ; свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_15 (матері); пенсійного посвідчення ОСОБА_15 ; довідки про встановлення інвалідності ОСОБА_15 ; акту встановлення факту здійснення догляду за ОСОБА_15 ; паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_16 (батька); пенсійного посвідчення ОСОБА_16 ; висновку про необхідність догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_16 ; акту встановлення факту здійснення догляду за ОСОБА_16 ; довідки про отримання (неотримання) допомоги виданої ОСОБА_13 ; довідок про доходи ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , супровідного листа щодо направлення клопотання прокурору від 22 вересня 2025 року.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 клопотання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника і просив задовольнити клопотання.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання захисника, зазначила, що ризики які суд визначив в ухвалі від 01 травня 2023 року не зменшились та продовжують існувати, а застосований запобіжний захід у вигляді застави є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_13 .
Суд заслухав думки учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання захисника, матеріали, які містяться у матеріалах судової справи і мають значення для вирішення клопотання, за наслідком чого дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5)».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (5)».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 201 КПК України: «До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 201 КПК України: «Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу».
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_8 просить змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід, застосований до нього ухвалою Вищого антикорупційного суду 01 травня 2023 року, а саме: застосований запобіжний захід у вигляді застави змінити на менш суворий у вигляді особистого зобов'язання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2023 року до обвинуваченого ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
05 травня 2023 року за обвинуваченого ОСОБА_13 внесено заставу згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2023 року у сумі 380 000,00 грн - заставодавцем ОСОБА_20 та у сумі 22 600,00 грн - особисто обвинуваченим ОСОБА_13 .
Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відповідно і клопотання про зміну запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом було встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відносяться до особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 КК України.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених в ухвалі суду ризиків, передбачених п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, наявність яких встановлена в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_13 від 01 травня 2023 року, на даний час продовжують існувати.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_13 , наявності у нього діючого паспорту для виїзду за кордон, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Суд приходить до висновку про існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_13 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Суд зазначає, що сторона захисту у своєму клопотанні не надала суду жодних доказів того, що зазначені ризики втратили актуальність або істотно зменшились, а саме по собі посилання захисника на належну поведінку обвинуваченого не може свідчити про відсутність цих ризиків. Суд також звертає увагу на те, що доводи захисника про належне виконання обвинуваченим ОСОБА_13 процесуальних обов'язків до моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини вже були враховані судом за результатами чого було прийняте відповідне судове рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ризики встановлені судом на момент застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави, станом на час розгляду цього клопотання продовжують існувати.
Крім того, під час вирішення цього клопотання судом було враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_13 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків; перебування на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини та батьків пенсіонерів, наявність постійного місця роботи, (обвинувачений ОСОБА_13 займає посаду в.о. директора Державного багатопрофільного підприємства «Урожай»); майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей; обвинувачення ОСОБА_13 в іншому кримінальному провадженні; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_13 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Суд вважає, що застава у меншому розмірі, а також застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання покладених на нього обов'язків.
Суд також не бере до уваги доводи захисника про необхідність зміни запобіжного заходу у зв'язку з тяжким матеріальним становищем обвинуваченого та необхідності повернення грошових коштів внесених у якості застави, з огляду на те, що основна сума застави (380 000,00 грн) була внесена заставодавцем ОСОБА_20 , а доказів того, що обвинувачений має право розпоряджатися вказаними грошовими коштами суду не надано.
Крім того, суду вважає, що запобіжний захід у вигляді застави жодним чином не перешкоджає обвинуваченому здійснювати догляд за його батьками, які є пенсіонерами та особами похилого віку, оскільки такий запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією особи (як до прикладу домашній арешт та тримання під вартою).
Суд також враховує те, що з моменту застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2023 року, будь яких інших обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та/або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, у клопотанні не зазначено та у судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, цілком здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків встановлених вимогами КПК України, а також і запобігти ризикам переховування від суду і впливу на свідків, у зв'язку з чим суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов'язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 182, 194, 196, 331 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений і оголошений 15 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3