Справа № 161/17189/25 Провадження №33/802/617/25 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.
Доповідач: Денісов В. П.
15 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Мозольської О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 12.08.2025, 15:44, с. Гаразджа, вул. Вишнева, керував транспортним засобом Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, однак відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки під час складання протоколу працівники поліції повідомили йому дату засідання, однак сказали що дата є орієнтовною, а про точну дату та час розгляду справи повідомить суд за номером телефону. Зазначає, що жодних підстав для зупинки автомобіля у поліції не було, жодного порушення ПДР він не вчиняв. Вказує на те, що жодних підстав та ознак, які могли свідчити, що він перебуває у наркотичному сп'яніння у нього не було. Також зазначає, що відеозапис не є безперервним. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Мозольську О.М, яка підтримувала апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420867 від 12.08.2025 (а.с.1); рапортами поліцейського (а.с.2-3, 5); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2025 (а.с.4); відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в день, час та місці, що зазначені в протоколі; поліцейський виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , оскільки у автомобіля було виявлено технічну несправність, а саме пошкоджений задній лівий стоп-сигнал, в ході спілкування із водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим було запропоновано йому пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження даного огляду. Йому було роз'яснено його права та обов'язки, та що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На запитання поліцейського чи йому все зрозуміло, відповів - так, все зрозуміло. Був ознайомлений з протоколом та засвідчив його власним підписом (а.с.8).
Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, відеозаписом повністю підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп'яніння.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Зазначений відеозапис повністю відображає усі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відеозапис є чітким, зрозумілим та містить інформацію щодо факту відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що в під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не велася безперервна відео зйомка є необґрунтованими, оскільки жодним чином не спростовують сукупність вищезазначених доказів його відмови пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп'яніння.
Є необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про безпідставну зупинку транспортного засобу під його керуванням, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Крім того, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання ним вимог п.2.5 ПДР.
Більше того, транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 було зупинено, оскільки у автомобіля було виявлено технічну несправність, а саме пошкоджений задній лівий стоп-сигнал, що останньому було повідомлено на місці зупинки.
Так, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_3 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, то працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння, а водій, в свою чергу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином і доводи апелянта про те, що жодних підстав та ознак, які могли свідчити, що він перебуває у наркотичному сп'яніння у нього не було є безпідставними і розцінюються судом як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не повідомив його про час та місце розгляду справи та безпідставно розглянув справу без його участі є необґрунтованими, так як повністю спростовуються матеріалами справи, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Так, згідно протоколу про адміністративну відповідальність серії ЕПР1 №420867 від 12.08.2025 складеного відносно ОСОБА_1 у п.12 дата, час, місце розгляду адміністративної справи зазначено - Луцький міськрайонний суд Волинської області, та вказано дату та час, а саме 25.08.2025 10:00 год., з даним протоколом був ознайомлений ОСОБА_1 та засвідчив його власним підписом (а.с.1).
При апеляційний суд звертає увагу, що копію даного протоколу, із зазначенням дати та місця розгляду справи ОСОБА_1 отримав, що ствердив своїм підписом у графі 18 протоколу (а.с.1).
Тому, оскільки в суду першої інстанції були підтвердження про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду даної справи, тому суд з дотриманням приписів ч.1 ст.268 КУпАП розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Також слід відмітити, що положення ч.2 ст.268 КУпАП не вимагають обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов