Справа № 161/13776/24 Провадження №11-кп/802/221/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року, яким -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Доросині, Рожищенського району Волинської області, фактично проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий, -
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання визначено рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.
Згідно вирок суду ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за те, що він будучи визнаним 08.05.2024 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 придатним до проходження військової служби та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, 08.05.2024 штаб-сержантом 3 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , у приміщенні Центру первинної медичної допомоги (відділення №3) КП «МО ЛМТГ» була вручена персональна повістка про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022 за №2102-ХІ, продовженого Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 06.02.2024 № 3564?IX, для подальшої явки о 18 год. 08.05.2024 до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_2 та проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 за 2105-IX та продовженого Указом Президента від 05 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 року № 3565-IX.
Проте, ОСОБА_8 08.05.2024 відмовився від отримання повістки для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, про що штаб-сержантом 3 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , у присутності відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 було складено відповідний акт.
Таким чином, ОСОБА_8 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатний за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув о 18 год. 08.05.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої відправки із зарахуванням для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 оскаржує вирок суду з мотивів незаконності, необ'єктивності, невідповідності його висновків фактичним обставинам кримінального провадження, неналежної оцінки доказів, та не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Вказує, що 08.05.2024 він проходив повторне обстеження в КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади», а не медичний огляд ВЛК, тому не міг бути на збірному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 , бойову повістку йому не показували, він її не отримував, акт відмови підписав у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, попередньо був визнаний не придатним, потребує постійного лікування. Висновок ВЛК від 08.05.2024 суперечить висновку спеціаліста КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади». Також зазначає про невірну кваліфікацію його дій в резолютивній частині вироку за ст. 366 КК України.
В клопотанні про зміну апеляційних вимог ОСОБА_8 просить застосувати положення ст. 75 КК України.
В заперечені на апеляційну скаргу прокурор у кримінальному провадженні просить залишити апеляцій скаргу обвинуваченого без задоволення а вирок суду першої інстанції - без зміни, посилається на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, які підтримали подану апеляцію у повному обсязі, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини кримінального провадження та зроблено обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом належних та допустимих доказах.
Так суд першої інстанції підставно взяв до уваги покази свідка ОСОБА_9 , що ОСОБА_8 військово-лікарською комісією було визнано придатним для служби в підрозділах забезпечення. Йому було виписано бойову повістку, однак останній від її отримання відмовився. Після чого, його було проінформовано, що на нього буде складено акт про відмову в отриманні повістки. Дані пояснення підтвердила свідок ОСОБА_10 - адміністратором відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 яка, крім іншого пояснила, що в лютому 2024 року ОСОБА_8 почав проходити ВЛК, був визнаний тимчасово не придатним на 2 місяці, повторно пройшов ВЛК і був визнаний придатний для проходження служби у підрозділах забезпечення.
Свідок ОСОБА_11 показала, що вона надавала медичну допомогу ОСОБА_8 , в останнього діагностовано «хронічний неспецифічний виразковий коліт з ураженням лівих відділів товстого кишківника», та зазначила, що особи з таким діагнозом можуть проходити службу в підрозділах забезпечення. Дана хвороба є невиліковна.
Свідок ОСОБА_12 - лікар терапевт консультативного діагностичного центру міського об'єднання Луцької територіальної громади, голова ВЛК показав, що він оглядав ОСОБА_8 , дивився заключення лікарів, направляв на додаткові обстеження, після чого було складено висновок, в якому вказано діагноз та стаття 52 Б, згідно якої обвинувачений був визнаний придатним для військової служби.
З повідомлення про кримінальне правопорушення від 28.06.2024 №6617 встановлено, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 повідомив начальнику Луцького РУП ГУНП у Волинській області про кримінальне правопорушення за ст. 336 КК України, вчинене ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме що 08.05.2024 за результатами Військово-лікарської експертизи солдат запасу ОСОБА_8 був визнаний придатним до військової служби та підлягає призову на військову службу під час мобілізації, однак 08.05.2024 відмовився отримувати повістку про призов на військову службу по мобілізації, що зобов'язувала його з'явитися на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18.00 год. 08.05.2024 для подальшої відправки у військову частину, відмову мотивував станом здоров'я, проте ввечері 08.05.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, жодних документів, що підтверджують поважність причини неявки не надав.
Довідку ВЛК обвинуваченим у встановленому законом порядку, не оскаржувалась, підстав сумніватися у її достовірності у суду немає.
Відмова від отримання бойової повістки підтверджується заявою ОСОБА_8 від 08.05.2024 та актом про відмову в отриманні повістки про призов на військову службу по мобілізації від 08.05.2024, складеному в присутності свідків.
Разом з тим, із картки 101/67/2366 обстеження та медичного огляду 109/44/2366 від 08.05.2024 та довідки військово-лікарської комісії убачається, що медичний огляд ВЛК проведено 08.05.2024 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатний до військової служби.
Крім того, листом медичного директора КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» ОСОБА_14 від 19.07.2024 №2128/2024 підтверджується, що ОСОБА_8 в період з 08.05.2024 по даний час за наданням амбулаторної медичної допомоги, в травмпункт та консультативно-діагностичний центр не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував.
Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України і з таки висновком погоджується апеляційний суд.
Окрім того, доводи ОСОБА_8 , зокрема щодо не отримання бойової повістки, відсутності наміру ухилятися від проходження військової служби, незадовільного стану здоров я, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.
Крім того, ОСОБА_8 ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що останній із 08.05.2024 по даний час, будучи придатним до військової служби, не прибув для проходження військової служби ні за повісткою 08.05.2024, ані у інший час, будь-яких активних дій, які б вказували на його бажання пройти військову службу не вчиняв.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 94 КПК України, оцінив всі надані сторонами кримінального провадження докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності з міркувань достатності, взаємозв'язку та посиланням на норми закону, і прийняв законне, обґрунтоване та мотивоване рішення.
Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, які наведені в апеляції обвинуваченого, по справі не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи ОСОБА_8 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, однак вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і призначив покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06.02.2025 виправлено описку у вироці Луцького міськрайонного суду від 10.12.2024 стосовно ОСОБА_8 , перший абзац резолютивної частини викладено в редакції: визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи.
Таким чином, законних підстав для скасування вироку та задоволення апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів, апеляційний суд не вбачає.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року стосовно останнього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді