Справа №760/9962/24 1-кп/760/2785/25
10 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.307 КК України, в об'єднаних кримінальних провадженнях №12024100090002098 від 10.07.2024 року, №12025100090000160 від 24.01.2025 року, №12025100090000296 від 15.02.2025 року, №12023105090001395 від 29.11.2023 року, -
На розгляді Солом'янського районного суду міста Києва перебувають об'єднані кримінальні провадження №12024100090002098 від 10.07.2024 року, №12025100090000160 від 24.01.2025 року, №12025100090000296 від 15.02.2025 року, №12023105090001395 від 29.11.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 19.08.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.10.2025 року включно.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала своє клопотання та вважала за доцільне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, зокрема, зазначивши, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 наявні передбачені ст. 177 КПК України ризики, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування таабо суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
Обвинувачений ОСОБА_4 , її захисник ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши матеріали об'єднаної справи 760/9962/24, заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, дійшов наступного висновку.
Суд виходить з чч.1, 2 ст. 29 Конституції України, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Крім того, ч.3 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.307 КК України, є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї запобіжного заходу.
Суд також виходить з того, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до висновку, що прокурором у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в цілому дотримано вимоги ч.1 ст.184 КПК України щодо клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.307 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів тощо.
Суд також доходить висновку, що прокурором в судовому засіданні, зокрема, доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме ризик переховуватися від суду, про що свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, що полягає, зокрема в позбавленні волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, документів щодо соціальних зв'язків обвинуваченого суду не надано, ОСОБА_4 є обвинуваченою ще в інших трьох кримінальних провадженнях, її діти тривалий час проживають окремо з бабусею; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, не має іншого джерела доходу.
Вищенаведене, на думку суду, також унеможливлює застосування щодо обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки такі заходи не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, можуть негативно вплинути на перебіг судового розгляду даного об'єднаного кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На думку суду, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Виходячи із змісту ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
Суд також ураховує відсутність у об'єднаних матеріалах кримінального провадження медичних відомостей, що обвинувачений ОСОБА_4 не може утримуватися в умовах несвободи.
Виходячи з п.5 ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави, оскільки один з інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, а саме ч.3 ст.307 КК України, є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 183, 184, 199, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва - задовольнити.
Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08.12.2025 року включно.
Визначити строк дії ухвали до 24 год. 00 хв. 08.12.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1