Справа №760/19020/25
1-кс/760/9266/25
16 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22025101110000065 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22025101110000065 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000065 від 30.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до відомостей внесених до ЄРДР, що суб'єктом підприємницької діяльності, здійснюється перешкоджання законній діяльності ЗСУ, спрямоване на ухилення від мобілізації за допомогою налагодження незаконного механізму бронювання військовозобов'язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування.
В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за попередньою змовою групою осіб, в тому числі ОСОБА_8 та іншими особам налагодили незаконний механізм бронювання військовозобов'язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування на підприємствах ТОВ «ІТ-Інтегратор», ТОВ «Пауер Ейт Технолоджиз» та ТОВ «Мілітек», одним із є фіктивно заброньованих ОСОБА_5 .
Зазначені суб'єкти підприємницької діяльності мають право надання своїм співробітникам відстрочки від призову, як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у зв'язку з відповідністю критеріям, визначеним Міністерством енергетики України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України відповідно, згідно зі ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і у порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_9 контролює діяльність ТОВ «Пауер Ейт Технолоджиз» та ТОВ «Мілітек» і надає вказівки службовим особам організовувати внесення завідомо недостовірних відомостей до офіційних документів ТОВ «ІТ-Інтегратор», ТОВ «Пауер Ейт Технолоджиз» та ТОВ «Мілітек» про факти прийняття на роботу та виконання своїх посадових обов'язків працівниками, які надали свої дані і документи для фіктивного працевлаштування виключно з метою отримання відстрочки від призову у порядку бронювання та підтверджуючих цей факт документів.
Відповідно до відповіді на доручення, яке надійшло з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, встановлено, що речі та документи, що мають значення для досудового розслідування можуть знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04.07.2025 на підставі ухвали Слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 10.06.2025, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «iPhone 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .
З огляду на вищевказане, зважаючи на те, що вказані речі та документи, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, з метою призначення ряду судових експертиз та збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та накласти арешт на майно.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував, оскільки у клопотанні не надано жодної правової підстави для арешту майна ОСОБА_5 , достатності доказів необхідності забезпечення збереження цього речового доказу, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наслідків арешту майна для інших осіб. Об'єктивних підстав вважати, що майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 виступало знаряддям вчинення кримінального правопорушення та/або набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі ознаки вчинення кримінального правопорушення або ж відповідні сліди кримінального правопорушення - немає.
Окрім того, вказано, що ОСОБА_5 жодних обмежень в доступі до інформації, яка міститься в телефоні не вчиняв і навпаки надав слідчому такий доступ на місці їх вилучення, тобто останній мав реальну об'єктивну можливість здійснити пошук, виявлення та фіксацію даних, що містилися в телефоні, на місці проведення обшуку без його вилучення.
Заслухавши прокурора та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.
З матеріалів клопотання убачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000065 від 30.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Згідно з фабулою, внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що суб'єктом підприємницької діяльності здійснюється перешкоджання законній діяльності ЗСУ, спрямоване на ухилення від мобілізації за допомогою налагодження незаконного механізму бронювання військовозобов'язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/14375/25 від 10.06.2025 надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 22025101110000065 на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), частка власності 1/1.
04.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/14375/25 від 10.06.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_11 від 04.07.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110000065 від 30.01.2025, вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5
16.07.2025 було проведено огляд вилученого під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільного телефону «iPhone 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом огляду речей і документів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку накладення арешту на майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст.ст.7, 26, 98, 170-173, 175, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22025101110000065 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «iPhone 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1