Справа №760/26703/25 Провадження №1-кс/760/11899/25
15 жовтня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора відлілу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
26 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора відлілу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
26 вересня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 26 вересня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. З повідомлення про вчинення злочину вбачається, що посадові особи ТОВ «НВП «Вольтен» спільно з невстановленими громадянами російської федерації організували незаконну схему імпорту продукції, виготовленої на території рф, з метою її подальшої реалізації на території України, у тому числі й під час здійснення процедури публічних закупівель на користь підприємств критичної інфраструктури України. Так, встановлено, що керівник та власник підприємства - ОСОБА_4 , маючи стійкі зв'язки з представниками російських підприємств, налагодив протиправний механізм, направлений на приховування країни походження імпортного товару, використовуючи з вказаною метою реквізити третіх країн. За наявними даними, ТОВ «НВП «Вольтен» у період з травня 2022 року по теперішній час здійснює систематичні імпортні операції з постачання керамічних електроізоляторів та ізоляційної арматури, вироблених на території рф, використовуючи реквізити комерційних структур, зареєстрованих на території Республіки Азербайджан та Республіки Болгарії. Крім того, встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 безпосередньо контактує з представниками підприємства виробника країни рф, а також залучив до вищевказаних дій підлеглих йому осіб, які в свою чергу відповідають за підготовку відповідної документації, а також за ведення зовнішньо-економічної діяльності підприємства. Досудовим розслідуванням також встановлено, що в період після 24 лютого 2022 року ТОВ «НВП «Вольтен», з використанням реквізитів підприємства, зареєстрованого на території Республіки Азербайджан, а саме ООО «АЗЭЛЕКТРОЩИТ АКС» (рос.) (LLC AZELEKTROSHIT AKS) здійснювалось постачання на територію України зажимів «НБ-2-6А» у кількості 1233 одиниці, загальною вартістю 5130 доларів США, що вироблені на території рф, а саме ООО «ТУЛЬСКИЙ АРМАТУРНО-ИЗОЛЯТОРНЫЙ ЗАВОД», який в свою чергу є стратегічним підприємством енергетичної галузі рф. 25.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 17.09.2025, справа №760/25321/25 (провадження №1-кс/760/11440/25) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . 25.09.2025 було затримано ОСОБА_7 . В ході проведення затримання останнього під час його особистого обшуку було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме: мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 . Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. У п.1 ч.2 ст.170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п.п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також у випадку застосування спеціальної конфіскації. Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого. Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності». Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А №98). Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. З огляду на зміст ст. 98 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що вилучені предмети, які належать ОСОБА_6 містять ознаки речових доказів, тобто наявні підстави передбачені ч.3 ст.170 КПК України для накладення арешту, оскільки вказані предмети зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно. Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. «Справедливий баланс» та пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, на думку сторони обвинувачення збережено, оскільки приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення речових доказів, призведе до негативних наслідків для матеріалів кримінального провадження, а отже, до втрати доказів вчинення протиправної діяльності. Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, орган досудового розслідування приходить до висновку, що заборона розпоряджатися ним (зміна права власності, перереєстрація, тощо),відповідають вимогам проведення досудового розслідування. Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам є визначення виду обмеження у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися майном. Дане клопотання необхідно розглядати без повідомлення володільців майна, оскільки розгляд клопотання в їх присутності може призвести до негативних наслідків. Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно може бути відчужене його власником з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно. У відповідності до вимог ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Право власності на вказане майно, підтверджується словами ОСОБА_6 , а також тим фактом, що вказані речі вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання останньої. Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно у первісному стані та унеможливить його подальше відчуження. Враховуючи викладене, просив постановити ухвалу про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, заборонивши ОСОБА_7 до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися майном, вилученим в ході проведення обшуку, у будь-який спосіб, а саме: мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити
Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явились, будь - яких заяв або клопотань до суду не подавали.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42025100000000109, 08.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 111-2 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: посадові особи ТОВ "НВП "Вольтен" вчинили кримінальне правопорушення, що полягає в умисних діях спрямованих на допомогу державі - агресору шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави - агресора (а.с. 6).
Відповідно до Повідомлення про підозру від 25 вересня 2025 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні пособництва державі - агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі - агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави - агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України (а.с. 95 - 102).
Як вбачається з Протоколу затримання від 25 вересня 2025 року, при проведенні затримання ОСОБА_7 під час його особистого обшуку було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме:мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 (а.с. 103 - 105).
Постановою про визнання речовими доказами від 25 вересня 2025 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025100000000109 від 08.05.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України: мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 .
Також, слідчим суддею було досліджено додані до клопотання слідчим Повідомлення про вчинення злочину в порядку ст. 214 КПК України від 28.04.2025 року (а.с. 11), Доручення (в порядку п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України) від 12 травня 2025 року (а.с. 12), листи щодо виконання доручення 5 управління Головного управління контрозвідувального забезпезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (а.с. 13, 38), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 19.05.2025 року (а.с. 20 - 32), Протоколи огляду від 16 травня 2025 року, від 22 липня 2025 року, від 26 серпня 2025 року, від 27 липня 2025 року (а.с. 33 - 38, 39 - 42, 75 - 81), Протоколи про проведення негласної слідчої розшукової дії від 06 серпня 2025 року (а.с. 43 - 75), Договори поставки (а.с. 83 - 94).
Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено при проведенні особистого обшуку ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні№ 42025100000000109 від 08.05.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Тож, клопотання прокурора відлілу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та додані до нього матеріали,містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні прокурора майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотанняпрокурора відлілу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено при проведенні особистого обшуку 25 вересня 2025 року при затриманні ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки iPhone 16, чорного кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung, білого кольору в прозорому захисному чохлі, імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_9, мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, імеі: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 ,яке належить ОСОБА_7 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1