ун. № 759/24015/25
пр. № 1-кп/759/1987/25
15 жовтня 2025 року колегія суддів Святошинського районного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 22025101110000606 від 14.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостомель Бучанського р-ну Київської обл, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_7 ,
Так, у невстановлений час, але не пізніше квітня 2025 року, у громадянина України ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, виник злочинний умисел на вчинення в умовах воєнного стану підпалів, спрямованих на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення (диверсію) з метою ослаблення держави.
Надалі у не встановлені місці, спосіб та час, але не пізніше 07.04.2025, ОСОБА_5 вступив в злочинну змову з невстановленою особою - абонентом, який використовує у месенджері «Threema» ім'я користувача « ОСОБА_8 ». Зокрема під час спілкування у месенджері «Threema» невстановлена особа запропонувала ОСОБА_5 вчинити підпал релейної залізнодорожньої шафи за грошову винагороду. В свою чергу ОСОБА_5 , розуміючи важливість народногосподарського та оборонного значення даного об'єкту, особливо у період дії воєнного стану, погодився вчинити даний злочин за грошову винагороду.
Після цього, ОСОБА_5 з метою реалізації спільного злочинного умислу, 07.04.2025 о 16:08 год., перебуваючи на території Київської області, відшукав та, використовуючи мобільний телефон «Apple IPhone 7» за допомогою додатку «Timemark» здійснив відеозапис релейної шафи сигнальної установки № 1 перегону «Біличі-Ірпінь», 24 кілометр пікет 3, ділянки залізниці «Київ-Коростень», під час якого зазначив: «Вот братан смотри, ящик, давай одабривайте, я щас его буду делать».
Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи виконання спільного умислу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки на бажаючи їх настання, 07.04.2025 близько 16:10 год., використовуючи заздалегідь підготовлену запальну суміш та запальничку, облив нею релейну шафу сигнальної установки № 1 перегону «Біличі-Ірпінь», 24 кілометр пікет 3, ділянки залізниці «Київ-Коростень» та підпалив її, одночасно фіксуючи свої протиправні дії на відеокамеру мобільного телефону.
При цьому ОСОБА_5 було достовірно відомо про те, що вказані дії спрямовані на пошкодження в умовах воєнного стану об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, а також наслідки вчинення такого підпалу.
За таких обставин, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
10.10.2025 між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 22025101110000606 від 14.05.2025, та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
З урахуванням вимог статей 470, 472 КПК України, прокурором під час прийняття рішення про укладення угоди враховано такі обставини:
- ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження, зокрема визнання підозрюваним вини в інкримінованому злочині, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
- щире каяття підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину;
- наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження;
- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні та припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень та інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Згідно з угодою прокурор та обвинувачений за участю захисника дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, обставини які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відсутні.
При цьому, при затвердженні угоди суд враховує, що ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою, отримав рекомендаційний лист ВЧ НОМЕР_1 про призначення та направлення його до вказаної військової частини для проходження військової служби. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, а саме - у вигляді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією належного йому майна, згоди сторін на його призначення, наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, та наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України;
В угоді відповідно до вимог ст. ст. 473, 476 КПК України передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2, 4, 5, 8 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
13.10.2025 на адресу Святошинського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, яка укладена 10.10.2025 між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Думку обвинуваченого підтримав його захисник ОСОБА_7 .
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
До речового доказу - мобільного телефону марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого міститься сім-картка із номером мобільного телефону НОМЕР_3 на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 475 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», колегія суддів,
Затвердити угоду від 10.10.2025 про визнання винуватості між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 23.05.2025, тобто з моменту його фактичного затримання.
Речові докази: - мобільний телефон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого міститься сім-картка із номером мобільного телефону НОМЕР_3 конфіскувати у порядку спеціальної конфіскації на підставі статей 96-1, 96-2 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3