Справа № 754/11278/25
09 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію,
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» звернулось до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електричну енергію згідно з Актом про порушення у розмірі 895 534,18 грн, інфляційного збільшення в сумі 31 695,07 грн, 3 % річних у сумі 6 182,87 грн та 11 200,95 грн - судового збору.
Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 15.07.2025 року цивільну справу № 754/11278/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію передано на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено Левицьку Я.К. Справу передано судді 01.10.2025.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернувся до суду в порядку ЦПК України.
Разом із тим судом встановлено, що між АЕК «Київенерго» та ПП ОСОБА_1 був укладений договір № 34-18193 від 28.12.2000 року на користування електричною енергією. Пунктом 2.1 договору передбачено, що Електропостачальна організація зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 5 кВА (приєднаної) дозволеної до використання потужності згідно з визначеними йому Договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності.
02.06.2010 року між АЕК «Київенерго» та ПП ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії № 3418193 та додаткову угоду до цього договору. Умовами договору визначено, що приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в Додатку «Перелік об'єктів Споживача».
У переліку об'єктів Споживача - ПП ОСОБА_1 визначено майстерню по виготовленню пам'ятників за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, як зазначає у позовній заяві позивач відповідача як фізичну особу було приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 (контокоррентний рахунок № НОМЕР_2 ).
15.11.2024 року за адресою відповідача в ході обстеження представниками позивача на об'єкті споживача нежитлове приміщення (майстерня з виготовлення пам'ятників) за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 п. 2.3.1-2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, про що складено Акт про порушення № 002833 від 15.11.2024 року
Отже, спірні правовідносини виникли між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі» як постачальником електричної енергії та ОСОБА_1 як споживачем електричної енергії, який здійснював господарську діяльністю за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 .
При цьому, позивач визначив відповідача ОСОБА_1 як фізичну особу.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц).
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18 (провадження №12-37гс19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.
Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
У даному спорі ОСОБА_1 у спірних правовідносинах виступав як фізична особа-підприємець. Разом з тим, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 30.12.2016 року.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов'язок укласти обов'язковий до укладення договір не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, про що роз'яснено у постанові Великої Палати верховного Суду по справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18) від 25.06.2019 року.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами є господарськими правовідносинами.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем за позовом є фізична особа-підприємець, а правовідносини, що виникли між сторонами є господарськими, зважаючи на вимоги ст. 20 ГПК України та ст. 19 ЦПК України позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а її вирішення належить до юрисдикції господарських судів.
За таких обставин, у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Дата постановлення ухвали обумовлюється перебуванням головуючої судді у відпустці.
Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька