10 вересня 2025 року
справа № 753/5742/23
провадження № 22-ц/824/2450/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» - Голубкова Дениса Борисовича на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року, постановлене під головуванням судді Усатової І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -
07 квітня 2023 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «КБ «АО» від №143-к про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України;
поновити ОСОБА_1 на займаній посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день постановления рішення ;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) грн.
В обґрунтування позову вказав, що з 16.12.2015 по 20.03.2023 він працював на посаді начальника режимно-секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» згідно наказу №347-к від 15.12.2015 про прийняття на посаду начальника режимно-секретного органу та наказу №143-к від 20.03.2023 про його звільнення.
У зв'язку із закінченням терміну допуску до державної таємниці, 02.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння було спрямовано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 вмотивований запит про надання йому доступу до державної таємниці.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» 20.03.2023 отримано лист вх.№17дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.23) про відмову в надані допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , у зв'язку з зазначенням недостовірних відомостей щодо себе, а саме: не зазначив, що його дружина ОСОБА_2 є громадянкою рф.
Рішенням Солом'янського районного суду від 29 липня 2024 року позов задоволено частково.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» від 20.03.2023 №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 »
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» з 21.03.2022
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - 774620,65 грн. за вирахуванням визначених законом податків та зборів.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 44 731,62 грн. за вирахуванням визначених законом податків та зборів піддано негайному виконанню.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на користь держави 9 893,20 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» - Голубков Денис Борисович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що неповно з'ясувавши обставини щодо майнових вимог позивача через не зазначення позивачем ціни позову, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній.
Роботодавець при обранні варіанту визначеного спеціальним законом обрав варіант - звільнення Позивача, при цьому не порушуючи ч.2 ст. 40 КЗпП України, зважаючи на зміст ч.4 ст. 40 КЗпП України, що не було враховано судом першої інстанції при ухвалюванні оскаржуваного рішення.
Звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву, відповідачем було зазначено, що жодних вільних вакантних посад на які міг претендувати позивач у відповідача не було, з урахуванням його професії, кваліфікації, освіти та досвіду роботи. З урахуванням правової позиції Верховного суду, зазначає, що КЗпП України не встановлює вимог до форми повідомлення про переведення чи повідомлення про незгоду з таким переведенням. Відсутність в матеріалах справи згоди працівника на переведення на іншу посаду свідчить про дотримання процедури звільнення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказав, що відповідач не вжив жодних заходів щодо переведення працівника, не запропонував наявні вільні вакантні посади та не попередив про наступне вивільнення з власної ініціативи, чим порушив процедуру звільнення з ініціативи роботодавця. Вважав рішення суду законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що одночасно з повідомлення про можливе звільнення у зв'язку із відмовою СБУ у наданні допуску до державної таємниці, позивачу не надали до відома перелік посад, які були вакантними на підприємстві.
Через відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що позивач надав свою згоду на переведення на іншу посаду або відмовився від переведення, суд дійшов висновку про те, що при звільнені позивача порушені вимоги діючого законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 був призначений на посаду начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» відповідно до наказу №347-к від 15 грудня 2015 року та був членом первинної профспілкової організації профспілки працівників оборонної промисловості України, створеної на підприємстві.
20.03.2023був звільнений із займаної посади на підставі наказу №143-к у зв'язку з відмовою у наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України .
02.02.2023 ТОВ «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», у зв'язку з закінченням терміну допуску до державної таємниці, оформленої позивачу, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено запит про надання ОСОБА_1 доступу до державної таємниці.
20.03.2023ТОВ «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» отримано лист вх. №17дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.2023) про відмову у наданні допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , підстава: не зазначив, що його дружина ОСОБА_2 є громадянкою РФ.
Згідно з листом голови профспілки ОСОБА_3 від 20.03.2023 щодо подання начальника відділу адміністративно - господарського забезпечення та транспорту ОСОБА_4 на звільнення начальника режимно - секретного органу ОСОБА_1 на підставі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2023 №51/6-6190дск «Про відмову в наданні допуску до державної таємниці» в звязку з повідомленням недостовірних відомостей Первинна Профспілкова організація ППОПУДП «КБАО» не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 .
Розділом 2 «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції начальника режимно-секретного органу, затвердженої т.в.о. директора Олександром Данченком від 06.10.2022, визначені обов'язки начальника режимно -секретного органу.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовані Законом України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону № 3855-ХІІ спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про державну таємницю» державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Згідно ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.
До складу режимно-секретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці, залежно від специфіки діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.
У державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов'язаних з державною таємницею,вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки та права керівника РСО.
РСО комплектуються спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці із ступенем секретності "цілком таємно", якщо характер виконуваних робіт не вимагає допуску до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості".
Якщо державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа або організація не провадить діяльність із секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "особливої важливості", РСО такого органу, підприємства, установи або організації комплектується спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці зі ступенем секретності "таємно".
Службова діяльність позивача потребує доступу до державної таємниці, оскільки посада, яку обіймав позивач включена до номенклатури посад, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці згідно з Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ та Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939.
У зв'язку з відмовою у наданні допуску, ТОВ «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» видано наказ від 20.03.2023 №143-к про звільнення ОСОБА_1 , начальника режимно - секретного органу, у зв'язку з відмовою у наданні допуску до державної таємниці згідно з п.2 ч.1 ст.40 КЗпП.
Пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Суд першої інстанції вірно вважав, що відмова у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці працівнику, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, унеможливлює перебування такого працівника на відповідній посаді та виконання ним своїх трудових функцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю». громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
Роботодавець може вжити заходи в разі отримання відмови у допуску до державної таємниці, якщо переміщення працівника на іншу посаду неможливе:
- переведення на іншу роботу або службу не пов 'язану з державною таємницею;
- звільнення
Судом також вірно встановлено, що вказані заходи вживаються на розсуд роботодавця, а умова про звільнення не містить вказівки на те, що же звільнення здійснюється виключно в разі неможливості переведення.
Проте, висновок суду про порушення визначеного законодавством механізму звільнення в порядку п.2 ст.40 КЗПП України є помилковим, з огляду на те, що конструкція норми Закону України «Про державну таємницю» встановлює альтернативні варіанти для роботодавця, який останній обрав на власний розсуд, а саме роботодавець при обранні варіанту визначеного спеціальним законом (який має перевагу над загальним законом обрав варіант - звільнення позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних права, викладені в постановах
У постанові від 29.11.2022 у справі № 756/8833/18 Верховний Суд зазначив : «Апеляційний суд, установивши, що працівник обіймав посаду першого заступника генерального директора, перебування на якій потребує надання допуску до державної таємниці, позивачу СБУ відмовило у наданні допуску до державної таємниці, він відмовився від переведення на запропоновані вакантні посади, зробив обґрунтований висновок, що звільнення на підставі пункту 2 частини першої ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням вимог закону.
Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що порушено процедуру звільнення, передбачену пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки керівництвом Концерну не вирішувалось, питання переведення позивача на іншу роботу.
Спростовуючи такий висновок першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивовано вказав на те, що порядок переведення працівників регулюється статтею 32 КЗпП України, в якій визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі організації допускається тільки за згодою працівника. КЗпП України встановлює вимог до форми повідомлення про переведення чи повідомлення про незгоду з таким переведенням.
На підставі наведених норм, проаналізувавши наявні у справі матеріали які підтверджують, що одночасно з повідомлення про можливе звільнення у зв'язку з відмовою СБУ у наданні допуску до державної таємниці позивачу надали до відома перелік посад, які були вакантними на підприємстві, а також відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що позивач надав свою згоду на переведення на іншу посаду, апеляційний суд дійшов законного обґрунтованого висновку про те, що при звільнені позивача процедура звільнення не порушена».
За відомостями відповідача, жодних вільних вакантних посад, на які міг претендувати позивач не було, з урахуванням його професії, кваліфікації, освіти та досвіду роботи. Матеріали справи не містять згоди позивача на переведення на іншу посаду.
Також, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. ч. 6, 7 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», де зазначено, зокрема: призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО та їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов'язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
РСО комплектуються спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці із ступенем секретності "цілком таємно", якщо характер виконуваних робіт не вимагає допуску до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості". Якщо державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа або організація не провадить діяльність із секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "особливої важливості", РСО такого органу, підприємства, установи або організації комплектується спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці зі ступенем секретності "таємно".
Таким чином, призначення особи на посаду начальника РСО може здійснюватися виключно при наявності, діючого доступу до державної таємниці. Допуск працівника до роботи на вказаній посаді, у якого відсутній допуск до державної таємниці, тому числі при поновлені працівника за рішенням органу, що розглядає трудовий спір, є неможливим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» - Голубкова Дениса Борисовича задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді