про повернення касаційної скарги
14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 420/2827/25
адміністративне провадження № К/990/39105/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №420/2827/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного економічного університету, Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеського національного економічного університету, Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», в якому просив:
- визнати протиправними дії Одеського національного економічного університету та скасувати наказ №7-Ос від 22.01.2025р. про скасування наказу від 10.01.2025р. №4-Ос;
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/847-25 від 27.01.2025р. про внесення в Єдину державну електронну базу з питань освіти даних про переведення ОСОБА_1 , аспіранта 1 курсу кафедри ФМФР на денну форму здобуття освіти згідно наказу ректора ОНЕУ від 10.01.2025р. №4-Ос;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо переведення ОСОБА_1 , аспіранта 1 курсу кафедри ФМФР на денну форму здобуття освіти згідно наказу ректора ОНЕУ від 10.01.2025р. №4-Ос.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 27.06.2025 у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року скасував.
Ухвалив по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Одеського національного економічного університету від 22 січня 2025 року №7-Ос «Про скасування наказу».
Зобов'язав Міністерство освіти і науки України внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 , як здобувача освіти за денною формою навчання згідно наказу ректора Одеського національного економічного університету від 10 січня 2025 року №4-Ос.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний Суд" 24.09.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, не наводить, щодо яких норм права суди не врахували висновки Верховного Суду, які саме норми матеріального права застосовані судом не правильно. Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про незгоду із постановою суду апеляційної інстанції та рішенням суду першої інстанцій у частині та встановленими фактичними обставинами у цій справі.
Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також враховуючи, що ухвала Верховного Суду не може бути прикладом іншого правозастосування, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №420/2827/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного економічного університету, Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.М. Шарапа