15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 620/3895/22
адміністративне провадження № К/990/39696/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №620/3895/22 за позовом ОСОБА_1 до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) від 02 жовтня 2022 року №35 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 11 лютого 2022 року №20 «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності посадових осіб, винних у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування проведеного згідно наказу командира оперативно-тактичного групування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17 грудня 2021 року №869».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) від 24 січня 2022 року №35 «Про результати службового розслідування».
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військової частини НОМЕР_1 ) від 11 лютого 2022 року №20 «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності посадових осіб, винних у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування проведеного згідно наказу командира оперативно-тактичного групування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17 грудня 2021 року №869».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів задоволено.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
29 вересня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №620/3895/22. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 6 частини третьої статті 353 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Беспалова О.О., суддів Єгорової Н. М., Сорочка Є.О прийнята до свого провадження справа №620/3895/22.
Далі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у складі судді - доповідача: Беспалова О.О., суддів: Ключковича В.Ю., Сорочка Є.О. - призначається справа до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 січня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.
При цьому, скаржник наголошує, що склад суду вже інший, проте жодної ухвали про причини та зміну складу колегії суду - немає.
В подальшому, 26 березня 2024 року взагалі іншим складом суду, відмінним від того що був станом на грудень 2023 року, а саме Шостим апеляційним адміністративним судом у складі: головуючого судді: Беспалова О.О., суддів: Парінова А.Б., Сорочка Є.О. - постановлено оскаржуване рішення.
Таким чином, на думку скаржника, відбулися порушення вимог статті 31 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу.
Верховним Судом встановлено, що ухвалою від 23 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Беспалов О.О., судді - Єгорова Н. М., Сорочко Є.О. було прийнято до свого провадження справу №620/3895/22 за позовом ОСОБА_1 до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, оскільки розпорядженням Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року №5394, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Федотова І. В. на підставі рішення зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року.
Згідно з інформацією розміщеною на сайті «Судова влада України» протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року було здійснено повторний розподіл судової справи №620/3895/22 у зв'язку із перебуванням члена колегії Єгорової Наталії Миколаївни у відпустці та визначено новий склад суду: головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Ключкович В.Ю., Сорочко Є.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2024 року було здійснено повторний розподіл судової справи №620/3895/22 у зв'язку із перебуванням члена колегії Ключковича Василя Юрійовича у відпустці та визначено новий склад суду: головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Парінов А.Б., Сорочко Є.О.
Як вбачається оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було ухвалено 26 березня 2024 року у складі: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Парінова А.Б., Сорочка Є.О.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції ухвалена суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу відповідно до протоколу від 20 березня 2024 року.
Отже, посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 6 частини третьої статті 353 КАС України є необґрунтованими.
Інших підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі не зазначено.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключної обставини, наведеної у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що справа має виняткове значення для нього, оскільки протиправне, на його думку, притягнення до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарне правопорушення, яке він не скоював, ображає його честь та гідність, як людини, як громадянина України та як офіцера Збройних Сил України.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є передбачуваним процесом.
З огляду на викладене, скаржником належним чином не обґрунтовано наявність виключних випадків, передбачених підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, Суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №620/3895/22 за позовом ОСОБА_1 до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур