ф
15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 826/2450/13-а
адміністративне провадження № К/9901/46474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року (Суддя: Вєкуа Н.Г.),
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (Судді: Літвіна Н.М., Федотов І.В., Костюк Л.О.),
у справі № 826/2450/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм»
до Київської міської митниці ДФС
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
26 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм» (далі - позивач, ТОВ «Балкорм» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач, Київська митниця) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2013 року № 44, яким визначено податкове зобов'язання з мита на товари на суму 143 793, 61 грн. (в т.ч. 130 027, 73 грн. - основний платіж, 13 765, 88 грн - штрафні санкції); та від 15 лютого 2013 року № 45, яким визначено податок на додану вартість на товари на суму 54 765, 88 грн. (в т.ч. 26 005, 55 грн. - основний платіж, 28 760, 33 грн - штрафні санкції).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство посилалось на те, що вищенаведені податкові-повідомлення-рішення від 15 лютого 2013 року прийняті відповідачем на зменшену суму грошових зобов'язань (попередньо визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 року № 73 і № 74 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, якою за наслідками апеляційного перегляду справи скасовано постанову суду першої інстанції від 28.05.2012 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 р. № 73 і № 74, якими визначено штрафні санкції та податкові зобов'язання за 2011 рік і в цій частині залишено без задоволення адміністративний позов ТОВ «Балкорм»). Однак позивач вважав, що відповідач самостійно листом від 02.11.2012 р. № 14/2-11/25103 відкликав рішення від 19.08.2011 р. № КТ-100-4384-2011 про визначення коду товару, яке саме і було підставою для виставлення податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 та № 74, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову і скасування податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2013 року № 44, 45 (т. 1 а.с. 3-7).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову у справі № 826/2450/13-а ТОВ «Балкорм» відмовлено (т. 1 а.с. 213-215, 236, 237-240).
Мотивуючи висновок про відмову в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувались правомірністю прийняття відповідачем на підставі вимог п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2013 року № 44, 45 на зменшену суму грошових зобов'язань на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка набрала законної сили з моменту її проголошення. До того ж, суди посилались і на те, що супровідним листом від 15.02.2013 р. № 14/1-11/2152 Київська регіональна митниця повідомила позивача про відкликання попередньо прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74.
При цьому суд першої інстанції відхилив посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2013 року № К/800/243/13 (якою касаційну скаргу ТОВ «Балкорм» на постанову суду апеляційної інстанції від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670 прийнято до провадження та відкрито касаційне провадження у справі), з огляду на вимоги ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року набрала законної сили 11 грудня 2012 року і встановлені нею обставини в розрізі вимог ч. 1 статті 72 КАС України не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи (№826/2450/13-а).
Крім цього, суд першої інстанції також посилався і на те, що судом касаційної інстанції не зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції від 11 грудня 2012 року і станом на день розгляду даної справи відсутні відомості про скасування Вищим адміністративним судом України цієї постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670.
16 травня 2016 року ТОВ «Балкорм» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за новоявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/2450/13-а від 20 травня 2013 року на підставі вимог п. 4 ч. 2 статті 245 КАС України (в ред. до 15.12.2017 року) з огляду на скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка покладена в основу відмови в задоволенні позову постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі № 826/2450/13-а і має преюдиційне значення у цій справі.
Враховуючи викладене, товариство просило суд задовольнити заяву про перегляд, скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі № 826/2450/13-а, та прийняти нове рішення про задоволення позову (т. 2 а.с. 3-4).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 року № 826/2450/13-а за нововиявленими обставинами. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 року № 826/2450/13-а та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 15 лютого 2013 року № 44 та № 45 (т. 2 а.с. 30-33, 60-63).
Не погодившись з вищенаведеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття судових рішень, оскільки відповідачем дотриманий порядок прийняття (15 лютого 2013 року податкових повідомлень-рішень № 44, 45) та відкликання попередньо прийнятих податкових повідомлень-рішень (від 21.03.2012 р. № 73 і № 74) на виконання вимог пп. 60.1.5 п. 60.1, п. 60.4 статті 60 ПК України, враховуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка набрала законної сили з моменту її проголошення.
На підставі викладеного, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про перегляд за новоявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/2450/13-а від 20 травня 2013 року (т. 2 а.с. 66-71).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу товариство, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просило суд відмовити в її задоволення та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 2 а.с. 100-101).
Так, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржувані відповідачем рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України в ред. від Закону від 02.03.2016 № 991-VIII), особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Згідно з частиною 1 статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності 4 частини 2 статті 245 КАС України є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
При цьому у відповідності до частини 1 статті 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі (ч. 2 статті 253 КАС України).
Переходячи до обставин даної справи колегія суддів звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року), про перегляд якої позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідною заявою, відмовлено в задоволенні позову з огляду на правомірність прийняття відповідачем на підставі вимог п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2013 року № 44, 45 на зменшену суму грошових зобов'язань на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою ж для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року за нововиявленими обставинами в межах заяви позивача, слугувало скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка покладена в основу відмови в задоволенні позову постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі № 826/2450/13-а і має преюдиційне значення у цій справі.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 2а-4695/12/2670 касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишено без задоволення, касаційну скаргу ТОВ «Балкорм» задоволено. Скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі №2а-4695/12/2670 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2012 року № 73 та № 74 щодо нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за 2011 рік, залишено в цій частині в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року, якою позов задоволено. В решті позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670 залишено без змін (т. 2 а.с. 7-10).
Отже між сторонами не є спірним, що 20 квітня 2016 року набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року, якою визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 21 березня 2012 року № 73 та № 74 (т. 1 а.с. 78-82).
Так, задовольняючи адміністративний позов у цій справі за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/2450/13-а від 20 травня 2013 року, суди попередніх інстанцій посилались на скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка покладена в основу відмови в задоволенні позову постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі № 826/2450/13-а і має преюдиційне значення у цій справі.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що в постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/7677/17, від 16 листопада 2023 року у справі №140/2341/19, Верховний Суд висловлював правову позицію відносно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, коли підставою перегляду зазначено скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути (п. 3 ч. 2 статті 361 КАС України в ред. після 15.12.2017 року, який в свою чергу є ідентичним пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України в ред. до 15.12.2017 року).
За висновками Верховного Суду, для нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення. Під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 також зазначала, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з таких підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог за наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці від 15 лютого 2013 року № 44 та № 45, внаслідок скасування ВАС України постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670, яка покладена в основу відмови в задоволенні позову постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі № 826/2450/13-а, тобто має преюдиційне значення у цій справі і відповідно, впливає на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Доводами касаційної скарги взагалі не спростовані такі висновки судів попередніх інстанцій за результатами перегляду раніше прийнятої постанови суду першої інстанції від 20 травня 2013 року за нововиявленими обставинами, оскільки скаржник в касаційній скарзі лише посилався на дотримання ним порядку прийняття 15 лютого 2013 року нових податкових повідомлень-рішень та відкликання попередніх податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2012 року. Проте касаційна скарга не містить посилань на незгоду з мотивами судових рішень, які стали підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, шляхом прийняття нового судового рішення про задоволення позову.
До того ж, згідно з п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Однак як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять будь-яких доказів відкликання податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці від 15 лютого 2013 року № 44 і № 45. В доводах касаційної скарги скаржник також не посилався на відкликання вказаних податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2013 року № 44 і № 45, а лише зазначив, що супровідним листом від 15.02.2013 р. № 14/1-11/2152 Київська регіональна митниця повідомила позивача про відкликання попередньо прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74.
Так, згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/2450/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк