15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №805/1956/18-а
адміністративне провадження № К/9901/65181/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.
у справі № 805/1956/18-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У березні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області, податковий/контролюючий орган), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2018 № 0001431405.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки він не здійснює торгівлю «Смарт-годинниками» та іншими товарами, які внесенні до переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018 позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 22.02.2018 № 0001431405 на суму 01,00 грн. (т. 1 а.с. 70-72).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимога про застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товару є неправомірною, оскільки наручний кварцовий годинник який реалізовано позивачем, належить до коду УКТЗЕД 9102190000, адже обов'язкова реалізація із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій здійснюється при продажу товарів саме із кодом УКТЗЕД 9102290000. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено про перевищення обсягу доходу позивачем понад 1000000 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області задоволено та скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001431405 від 22.02.2018 (т. 1 а.с. 154-156).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до п. 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Тобто, як зауважив апеляційний суд, норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, які зобов'язують платників податків використовувати у своїй господарській діяльності РРО, незалежно від суми отриманого доходу, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001431405 від 22.02.2018.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач зауважує, що є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку третьої групи. Так в ході проведення фактичної перевірки перевіряючими було придбано годинник CASIO GA-700-1BER за ціною 5100,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. При цьому, позивач наголошує, що годинник CASIO GA-700-1BER не є смарт годинником і не віднесений до товарної позиції 9102290000, а тому його реалізація не повинна здійснюватися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Скаржник додає, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції мотивує своє рішення тим, що частиною 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, зокрема, що вимога споживача щодо технічно складових побутових товарів розглядається після пред'явлення споживачем розрахункових документів, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак, на думку заявника, суд апеляційної інстанції не врахував, що саме цим Законом в абзаці 17 статті 2 визначено поняття розрахункового документа, відповідно до якого розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, наданих послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відтак, за твердженням скаржник, суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання про накладення штрафу за невиконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», посилається на вимоги Закону, який взагалі не має відношення до застосування РРО і до притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення порядку використання РРО.
Додає, що абзацом 29 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко визначено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживаються у значені, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складових побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, на думку заявника, законодавець розділяє поняття технічно складових побутових товарів, як всіх технічно складових побутових товарів та технічно складових побутових товарів в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, тобто таких, при реалізації яких необхідно використовувати РРО.
На думку скаржника, постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 прийнята на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та втрачає свій сенс і затверджений нею перелік, оскільки не відіграє ніякої ролі в системі регулювання використання РРО. Таке трактування призводить не лише до правової невизначеності суб'єктів господарювання при здійснені ними своєї діяльності, а й до нівелювання значимості нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, а в даному випадку такого, що опосередковано стосується можливості накладення на підприємців фінансових санкцій.
Позивач також зауважує, що суд апеляційної інстанції у даній справі та Верховий Суд при розгляді касаційних скарг у справах № 808/32229/17 та № 805/5128/17, посилаються на коментар Міністерства економічного розвитку і торгівлі до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231, в якій останнє зазначає не лише про мету прийняття цього регуляторного акту, а й чітко визначає та виокремлює, що основною підставою для застосування РРО до товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, є відповідність таких товарів найменуванню та опису, які зазначаються у переліку. В зазначеному коментарі Міністерство економічного розвитку і торгівлі також зазначає, що товарні позиції, які мають 4-значний код (підгрупи), застосовуються лише в такому випадку, якщо вони не мають деталізації на рівні кодів під субпозицій (товарів), тобто 10-ти значних кодів згідно УКТ ЗЕД. В інших випадках застосовується лише коди товарних підсубпозицій Переліку визначені на рівні 10-х знаків.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем надано не було, що не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом, є платником єдиного податку 3 групи та перебував на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Донецькій області (т. 1 а.с.13, 24).
05.02.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області відповідно до наказу від 30.01.2018 № 147 (т. 1 а.с. 12) здійснено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Так, представниками Головного управління ДФС у Херсонській області здійснена контрольна закупка годинника CASIO GA-700-1BER (код УКТЗЕД 9102290000) на суму 5100,00 грн., розрахунок був проведений без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО), що підтверджується актом проведення контрольної перевірки від 05.02.2018 (т. 1 а.с.15).
За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 06.02.2018, яким встановлено порушення проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (т. 1 а.с. 13-14).
Позивачем до Головного управління ДФС у Херсонській області подані зауваження до акту перевірки від 06.02.2018 (т. 1 а.с.16).
Однак, 22.02.2018, на підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформоване податкове повідомлення-рішення № 0001431405, яким застосовано штрафу санкцію за порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 1,00 грн. (т. 1 а.с.10).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Відповідно до п. 6 ст. 9 цього Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Разом з тим, Міністерством економічного розвитку і торгівлі у коментарі до постанови Кабінету Міністрів України № 231 від 16.03.2017 зазначено, що коди української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у переліку довідково. Основною підставою для застосування реєстраторів розрахункових операцій до товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, є відповідність таких товарів найменуванню та опису, які зазначаються у переліку. Крім того, метою такого державного регулювання є запровадження прозорості ведення бізнесу шляхом обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, запобігання можливим порушенням з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за технічно складні побутові товари та забезпечення реалізації прав споживачів у разі придбання таких товарів неналежної якості.
Частиною 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, зокрема, що вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом про РРО та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
Відтак, для забезпечення захисту прав споживача у разі придбання ним технічно складного побутового товару неналежної якості, споживачеві обов'язково повинен бути виданий розрахунковий документ, передбачений Законом про РРО.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.
В контексті наведеного, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що платники податків повинні врахувати, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про реєстратори розрахункових операцій вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII.
Так, відповідно до п. 25-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» технічно складні побутові товари це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 затверджений Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. Цей Перелік складається із найменування груп товарів та коду згідно УКТЗЕД,
До технічно складних побутових товарів належать вісім груп, а саме: «Вироби із чорних металів», «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини», «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя», «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя», «Годинники всіх видів та їх частини», «Музичні інструменти; їх частини та приладдя», «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Відповідно до вказаної постанови, до технічно складних побутових товарів належить Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини» до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини, код УКТЗЕД 9101-9107, а також смарт-годинники («розумні годинники»), код УКТЗЕД - 9102290000.
Опис та кодування товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) викладено в додатках до Закону України «Про митний тариф України».
Так, у п. 2 групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» додатку до Закону України «Про Митний тариф України» «Митний тариф України (групи 73-97)» визначено, що до товарної позиції 9101 включаються лише годинники, призначені для носіння на собі або із собою, корпус яких виготовлено з дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами, або з тих самих матеріалів у поєднанні з природними чи культивованими перлами, з дорогоцінним або напівдорогоцінним (природним, штучним чи реконструйованим) камінням, яке включається до товарних позицій 7101-7104. Годинники, призначені для носіння на собі або із собою, корпуси яких виготовлено з недорогоцінного металу, інкрустованого дорогоцінними металами, включаються до товарної позиції 9102.
Таким чином, до технічно складних побутових товарів віднесені годинники всіх видів Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» коду УКТЗЕД 9101-9107, а також смарт-годинники («розумні годинники»), та відповідно віднесено годинник CASIO GA-700-1BER.
Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку годинник CASIO GA-700-1BER підлягає гарантійному обслуговуванню та його реалізація має здійснюватися із застосування реєстратора розрахункових операцій, оскільки за описом товару він належить до Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах 21.08.2018 у справі № 808/3229/17 та від 19.06.2018 у справі № 804/5128/17.
Зокрема, у постанові 21.08.2018 у справі № 808/3229/17 Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що в даному випадку реалізація годинника позивачем без застосування РРО є правомірною, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним, з огляду на те, що реалізація годинника Casio FF 3160 має здійснюватися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, оскільки за описом товару він належить до Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини, код УКТЗЕД - 9101-9107, а також підлягає гарантійному обслуговуванню. У зв'язку з цим, посилання позивача на те, що зазначений годинник не належить до категорії смарт-годинників («розумні годинники») і тому його реалізація має здійснюватись без застосування РРО, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки визначальним є належність вказаного годинника до технічно складних побутових товарів, а саме: до товарів Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини», до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини код УКТЗЕД - 9101-9107.
Тоді як у постанові від 19.06.2018 у справі № 804/5128/17 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку реалізація годинника CASIO 2900 G-8VER має здійснюватися із застосування реєстратора розрахункових операцій, оскільки за описом товару він належить до Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини, код УКТЗЕД - 9101-9107, а також підлягає гарантійному обслуговуванню. Крім того, посилання позивача на те, що зазначений годинник не належить до категорії смарт-годинників («розумні годинники»), обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки визначальним є належність годинника CASIO 2900 G-8VER до товарів Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини».
Відтак, у вказаних вище постановах, Верховний Суд встановив, що годинника CASIO мають реалізовуватися із застосування реєстратора розрахункових операцій.
В той же час, Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що годинник CASIO GA-700-1BER не є смарт годинником і не віднесений до товарної позиції 9102290000, а тому його реалізація не повинна здійснюватися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, з огляду на те, що вказаний годинник за описом товару належить до Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» додатку до Закону України «Про Митний тариф України» «Митний тариф України (групи 73-97)» до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини, а тому підлягає гарантійному обслуговуванню, що також підтверджується міжнародною гарантією на часи, наданою позивачем (т. 1 а.с. 41-45) та його реалізація має здійснюватися із застосування реєстратора розрахункових операцій.
Відносно посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 прийнята на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та втрачає свій сенс і затверджений нею перелік, оскільки не відіграє ніякої ролі в системі регулювання використання РРО, то такі посилання є помилковими, оскільки така постанова прийнята на виконання вимог статі 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 805/1956/18-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді Л.І. Бившева
В.П. Юрченко