15 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/3747/24 пров. № А/857/19387/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Затолочного В.С., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №460/3747/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго+» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
суддя в 1-й інстанції Дуляницька С.М.,
дата ухвалення рішення 28 червня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення 28 червня 2024 року,
ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - апелянт, відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №176 від 08.02.2024 та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 08.02.2024р. №10522023/41571873 та №10522029/41571873;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго+» (код ЄДРПОУ 41571873) із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку із дати включення.
Позов обґрунтовано тим, що в оспорюваних рішеннях відповідача не наведено обставин, які стали підставою для висновку про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Відповідні поля про податкову інформацію, які наявні в такому рішенні, мають лише загальне посилання на наявність податкової інформації, без будь-якого тлумачення вказаної інформації, а також зазначення посилань на службові документи, які містять таку інформацію, що безумовно свідчить про дефектність такого рішення. Посилання відповідача у спірному рішенні на те, що відбулась поставка товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Сума накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, є лише припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Також рішеннями регіональної комісії від 08.02.2024 №10522029/41571873 та №10522023/41571873 не враховано Таблиці №7614728/41571873 та №10309211/41571873 даних платника податків, з підстав наявності у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок №1165) не передбачено підстави неврахування таблиці даних платника - «у зв'язку із наявністю у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».
У оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме підстави та причини слугували для неврахування таблиць, а також не зазначено, що необхідно зробити платнику для того, аби таблиця була врахована, що також свідчить про невідповідність сформованого оскаржуваного рішенні вимогам визначених законодавством. Спірні рішення контролюючого органу не містять ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Водночас, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За наведених обставин позивача просив позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №176 від 08.02.2024 та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 08.02.2024 №10522023/41571873 та №10522029/41571873. Зобов'язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго+» із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку із дати включення. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго+» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати із сплати судового збору в сумі 7267,20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржило ГУ ДПС у Рівненській області, оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права. Апелянт просив рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі №460/3747/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2024 №176 прийнято Комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість у зв'язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.
Контролюючий орган зазначає про наявність ознак ризиковості ведення господарської діяльності ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання (1 код Довідника); накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (11 код Довідника); постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту, у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку (14 код Довідника).».
Позивачем подано повідомлення про подання інформації та копій документів для розгляду питання щодо виключення позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання. Комісією розглянуто подані позивачем матеріали та зазначено, що позивач перестав відповідати критерію ризиковості п.8 та зазначено, що платником не надано повного пакету документів, передбаченого п. 10 Порядку №1165.
Крім того, оскільки стосовно позивача прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, відповідно до п. 19 Порядку №1165 прийнято рішення про неврахування таблиці даних.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначив, що, на переконання позивача, судом першої інстанції повністю досліджено матеріали справи та сформовано достовірні висновки. Просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» здійснює свою діяльність відповідно до положень Статуту та чинного законодавства України, є деревообробним підприємство послуги підряду по розпиловці лісосировини та виробництво інших виробів з деревини (гранули паливної) з березня 2019 року, про що свідчить звітність за 2019-2023 роки, подана до податкового органу.
Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) позивач займається лісопильним та стругальним виробництво (КВЕД 16.10), згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 код продукції 16.10.21- 10.00 - послуги підряду по розпиловці лісосировини (код згідно ДКПП 16.10.99-00.00). Відповідно до Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010) Товариство займається лісопильним та стругальним виробництво (КВЕД 16.10), згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 код продукції 16.10.23- 03.00 - Стружка чи тріска деревини хвойних порід (в т.ч. гранули паливної) код УКТ ЗЕД продукції значить (зазначається) 4401. Коди виду економічної діяльності товариства співпадають кодам УКТ ЗЕД продукції та ДКПП послуг, які товариство виробляє.
Позивач стверджує він реалізує шляхом виставлення рахунків на попередню оплату, з метою отримання коштів для початку виготовлення замовлення (закупівлі сировини та матеріалів), так як позивач є виробником деревообробним підприємством.
Юридична адреса: Україна 35680, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт.Смига, вул.Заводська,1. Виробництво знаходиться за адресою - 44661, Волинська обл., Луцький р-н., смт. Колки, вул. Центральна, 1.
Платник зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.03.2019 (ІПН 415718717046). Податкові декларації з ПДВ направляються до органів ДПС у встановленому порядку в рамках зазначеного терміну (в т.ч. за останні з два податкові періоди).
Основним контрагентом/покупцями з надання послуг переробки є Філія «Колківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» згідно договору підряду на виробництво продукції з матеріалів замовника 59 від 11.01.2023 та ТОВ «ГОРБАЧ» договір №11/23 від 01.11.2023.
Приміщення для переробки давальницької сировини позивач орендує в Філії «Колківське лісове господарство» згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1291 від 10.06.2019, про що було подано 11.06.2019 до податкового органу форму 20-ОПП.
Позивач має у своєму розпорядженні виробничі потужності (договір оренди індивідуально визначеного нерухомого або іншого майна, що належить до державної власності №2 від 08.07.2019 р.): Аспіраційна установка; Верстат брусувальний; Верстат двохвальний багатопильний WD250; Верстат для горбиків; Верстат заточний; Верстат торцювальний ТМ-10; Витягач горбиля WO3000; Заточний верстат для стрічкових пил; Козловий кран ККТ-5; Конвеєр стрічковий; Навантажувач дизельний НС СРСД; Пилорама; Тельфер 5т; Станок ЦМ 1194; Машина ручна розвідна для стрічкових пил DWS-2 2017; Станок торцювальний ПА-40-4К. Цех переробки столярних виробів. Навантажувач маніту.
Штатна кількість працівників - 37 (директор , начальник виробництва, верстатники, водії навантажувача, кранівник, стропальники, укладальниці пиломатеріалів та виробів з деревини, підсобні робітники, майстри, заточувальник деревообробного інструменту, слюсар-рементник). Фонд оплати праці складає 282700,00 грн.
Основними контрагентами/постачальниками є: ТОВ фірма «Журавлина»- придбання паливо-мастильних матеріалів; ПП «Пилаком» - послуги по реставрації пил; ТОВ «Волинь трейдпак» придбання стрічки, скобів, стречу; ПП «Українська підшипникова компанія» - придбання запчастин, мастил; ПП «Галпідшипник ТД» - придбання запчастин, стрічки транспортера; ТОВ «Волинькрансервіс» - придбання строп, канату, шестерні; ТОВ «Волинський автоцентр КамаЗ» придбання масла, запчастин; ПП «Навантажувач сервіс» - придбання запчастин до навантажувача; ТОВ «Волиньобленерго» - послуги з розподілу електроенергії; ТОВ «Волиньелектрозбут» - придбання активної електроенергії; ФОП ОСОБА_1 - придбання пил дискових; Державна установа «МАНЕВИЦЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№42)»; ТОВ «Вольтех» - придбання запчастин до навантажувача; Філія «Колківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» - орендна плата, придбання тирси, кускових відходів.
Позивач зазначає, що вся вищеперерахована інформація відома податковому органу, всі документи, на які посилається товариство, відомі та наявні регіональній комісії та податковому органу при подані форми №20-ОПП.
ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» отримано в електронному сервісі ДПС «Електронний кабінет платника податків» рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10522023/41571873 від 08.02.2024 (а.с.28-30), №10522029/41571873 від 08.02.2024 (а.с.41-43) та Рішення №176 від 08.02.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (а.с.156-157), відповідно до якого зазначено, що ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставами для прийняття оскаржуваних рішень є одна і та ж причина для трьох рішень - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про здійснення позивачем ризикових операцій, а саме:
- придбання у платника податку задіяного в ризиковій операції ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» (код ЄДРПОУ 44438575) товарів із кодом УКТЗЕД 2710194300 (дизельне пальне), який включений 29.09.2023 до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості у період здійснення господарської операції 12.08.2023- 31.12.2023;
- постачання (надання послуг) ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» задіяного в ризикових операціях послуг підряду по розпиловці лісосировини із кодом ДКПП 16.10.99-00.00, який включений 08.02.2024 до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості у період здійснення господарської операції 30.11.2023-27.12.2023.
Рішенням Комісії №176 від 08.02.2024 ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами:
01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Сума накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
Не погоджуючись із даними рішеннями позивач надіслав до податкового органу три скарги на оскаржувані рішення, а також первинні документи на підтвердження реальності здійснення та відсутності ризикових господарських операцій у зазначений ризиковий період, в тому числі просив поновити процесуальний строк на оскарження рішень (а.с.31-40, 235).
Вважаючи рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10522023/41571873 від 08.02.2024 №10522029/41571873 від 08.02.2024 та Рішення №176 від 08.02.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення як акта індивідуальної дії. Недотримання ж податковим органом вимог п. 6 Порядку №1165 в частині мотивування оскарженого рішення, судом першої інстанції визнано порушенням, наслідком чого було визнання такого рішення протиправним та його скасування.
В даному випадку, відповідачем не було доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області від 08.02.2024 №176 є протиправними та підлягали скасуванню, а тому зобов'язано відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Щодо рішень регіональної комісії від 08.02.2024 №10522029/41571873 та №10522023/41571873, відповідно до яких не враховано Таблиці №7614728/41571873 та №10309211/41571873 даних платника податків, з підстав наявності у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, суд першої інстанції зазначив, що п. 19 Порядку №1165 не передбачено підстави неврахування таблиці даних платника - у зв'язку із наявністю у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Суд першої інстанції вказав, що зазначені підстави ризикових операцій є дзеркальними тим, на підставі яких податковий орган відніс позивача до ризикових платників податку, які не підтверджуються матеріалами справи та є безпідставними. У оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме причини слугували підставами для неврахування таблиць, а також не зазначено, що необхідно зробити платнику для того, аби таблиці була враховані, що також свідчить про невідповідність сформованого оскаржуваного рішенні вимогам визначеним законодавством. Разом з тим слід зазначити, що ані зі спірного рішення, ані з матеріалів адміністративної справи неможливо встановити яка податкова інформація була отримана податковим органом у період з 12.08.2023 по 27.12.2023 та свідчила про здійснення платником податків ризикових операцій.
Сама по собі наявність даних інформаційних ресурсів ДПС (податкової інформації) не може бути достатньою самостійною підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість без обґрунтування невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, та посилань на докази і обставини, що свідчать про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, та без зазначення, яка саме інформація в таблиці даних є недостовірною.
Вказані рішення таких обґрунтувань, даних та посилань на докази не містять. Таким чином, при складанні оскаржуваних рішень використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування. На переконання суду, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України.
В даному ж випадку, стосовно платника податку було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначеному у п. 8 додатка, а не 1-5 як передбачає п. 19 Порядку №1165.
У сукупності викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягають визнанню протиправними і скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених Порядком №1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
За змістом п. 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.
Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.
Згідно п. 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Відповідно до п. 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів.
Також у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказано, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання Відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Так, підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №176 від 08.2024, яким ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності визначено за наступними кодами Критеріїв ризиковості податкової інформації - 01, 11, 14.
ГУ ДПС у Рівненській області встановлено наступні ризикові операції:
- тип операції: придбання, період здійснення господарської операції з 12.08.2023 по 31.12.2023, код згідно з УКТЗЕД операції визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції: 44438575, дата включення платника податку задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 29.09.2023;
- тип операції: постачання, період здійснення господарської операції з 30.11.2023 по 27.12.2023, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 16.10.99-00.00; податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції: 41571873, дата включення платника податку задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 08.02.2024 (Т.2, а.с.32-33).
11.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 за №1428 (далі - Постанова №1428), якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Зокрема, даними змінами до Порядку №1165 змінено форми додатків до Порядку зупинення: 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», 6 «Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та 7 «Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий 2 номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та запроваджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, який визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
Згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:
01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМ накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податків.
За змістом Витягу з протоколу №22/17-00-18-00-07 від 08.02.2024 засілання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області (Т.2, а.с.22-31)згідно проведеного аналізу діяльності ТОВ «захід-Схід-Енерго+» встановлено, що СГД здійснює придбання значної кількості пального, однак згідно відомостей податкової та бухгалтерської звітності, основних засобів, які б могли використовувати пальне не встановлено. Підприємство у звіті форми №20-ОПП декларує «навантажувач дизельний НС СРСД, який використовується на праві оренди, однак відомості про оплату послуги оренди спецтехніки - відсутні. За результатом проведеного аналізу, встановлено, що згідно з з даними ЄРПН та ІТС «Аналіз балансу» у позивача наявні значні залишки товарів, зокрема по кодах УКТЗЕД 2710 та ін. При цьому в підприємства відсутнє протягом 2023 року, згідно даних ЄРПН, придбання послуг оренди місць для їх зберігання. При цьому СГД здійснює реєстрацію податкових накладних на реалізацію х номенклатурою товару «послуги з розпилу лісоматеріалів» за рахунок придбання, в тому числі пального. Зазначене може свідчити про ймовірне проведення ризикових операцій з метою розповсюдження схемного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань. Таким чином вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності позивача відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС №17 від 11.01.2023.
Судом першої інстанції достеменно встановлено, що у період з 12.08.2023 по 31.12.2023 у позивача та ТОВ «Трансойл ЛТД-1» (код ЄДРПОУ 44438575) господарських операцій не було, що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631; випискою із поточного рахунку по вибірці/відфільтрована за ТОВ «Трансойл ЛТД-1» (код ЄДРПОУ 44438575) - оплати коштів на користь відповідного контрагента не значиться (а.с.178-179). У матеріалах справи докази протилежного - відсутні.
Крім того, позивачем при оскарженні відповідного рішення від 08.02.2024 долучено письмові докази реальності господарських операцій за період з 30.11.2023 - 27.12.2023з послуг підряду по розпилці лісосировини, код ДКПП 16.10.99-00.00: договір підряду на виробництво продукції із матеріалів замовника №59 від 11.01.2023 між позивачем та Філією «Колківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України»; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №13 від 30.11.2023, №16 від 29.12.2023; копії ТТН на круглий лісоматеріал за період 01.10.2023-31.12.2023; договір підряду на виробництво продукції із матеріалів замовника №11/23 від 01.11.2023 між позивачем та ТОВ «Горбач»; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 30.11.2023; копії ТТН на круглий лісоматеріал за період 01.10.2023-31.12.2023 (а.с.50-117, 131-151, 160-165, 181-198, 210-233 том 1). У контексті викладеного, відповідачем не аргументовано в чому полягає нереальність відповідних господарських операцій, а їх реальність залишилися неспростованою в ході судового розгляду.
Суд першої інстанції вірно встановив, що факт придбання пального в інших контрагентів не був підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а доводи про придбання пального у відповідний період в ТОВ «Трансойл ЛТД-1» спростовані вище. За таких обставин, доводи відповідача про те, що позивач здійснює придбання значної кількості пального, при відсутності основних засобів, які б могли використати пальне, а також відсутність оплати послуг оренди спецтехніки є необґрунтованими та непідтвердженими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.
Позивач також як до скарги на відповідне рішення, так і до матеріалів справи долучив договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1291 від 10.06.2019, про що подано форму №20-ОПП від 11.06.2019, а також додаткові угоди до такого договору із Філією «Колківське лісове господарство», у якого орендує приміщення для переробки давальницької сировини для спростування доводів відповідача про те, що протягом 2023 року, згідно даних ЄРПН, придбання послуг оренди місць для їх зберігання - відсутнє.
Таким чином, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення Позивача до переліку ризикових платників податків, Відповідачем, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Відповідач, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення Позивача до переліку ризикових платників податків, надано не було, як і не надано доказів того, що Позивач задіяний у проведенні ризикових операцій, з чим погоджується і колегія суддів.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов'язань.
Поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що у Витязі з протоколу від 08.02.2024 зазначено, що питання про відповідність позивача критерію ризиковості 8 - у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з доповідною запискою №137/17-00-18-00-13 від 08.02.2024 проведеним моніторингом реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» в адресу ТОВ «Горбач» (код ЄДРПОУ 43775936), 16.01.2024 подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну, номенклатура поставки - послуги розпилу лісоматеріалів круглих на пиломатеріал обрізний сосна, на суму ПДВ 33,3 тис.грн (Т.2, а.с.25).
Проте, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Захід-Схід-Енерго+» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку саме за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що має передувати моніторингу платника податку, що, своєю чергою, суперечить положенням Порядку №1165. Так, з Витягу з протоколу не встановлено, що Комісія здійснювала аналіз податкової накладної від 16.01.2024, виписаної в адресу ТОВ «Горбач», оскільки в протоколі, окрім констатації факту подання такої податкової накладної на реєстрації, аналізу іншої інформації по вказаній податковій накладній, нема.
Підсумовуючи викладене в сукупності, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, а тому рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі у відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від №176 від 08.02.2024 є протиправним, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
Положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Щодо правомірності рішень №10522029/41571873 та №10522023/41571873 від 08.02.2024 про неврахування таблиці даних, то згідно з п. 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Відповідно до п. 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Пунктом 13 Порядку №1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
За приписами п.п.14-17 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 18 Порядку таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D>0,02, Р
Пунктом 19 Порядку передбачено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо: стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1; до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.
Письмовими доказами долученими до матеріалів справи підтверджується, що рішеннями від 08.02.2024 не враховано Таблиці №7614728/41571873 та №10309211/41571873 даних платника податків, з підстав наявності у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що п. 19 Порядку №1165 не передбачено підстави неврахування таблиці даних платника - у зв'язку із наявністю у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а зазначені підстави ризикових операцій є дзеркальними тим, на підставі яких податковий орган відніс позивача до ризикових платників податку, які відповідно не підтверджуються матеріалами справи та є безпідставними.
У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.
Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 також зазначив, що висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.
Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідають критеріям правомірності визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягають визнанню протиправними і скасуванню.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №460/3747/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
М.А. Пліш