Справа № 758/15400/25
13 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства заводу «Генератор» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,
Державне підприємство завод «Генератор» звернулось до Подільського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком) по квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 23 601,16 грн, 3 079,71 грн - 3 % річних та 12 586,98 грн - інфляційних втрат.
Суддя враховує те, що відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частинами першою - другою статті 163 ЦПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктом 4 частини 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви Державне підприємство завод «Генератор» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком) по квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 23 601,16 грн, 3 079,71 грн - 3 % річних та 12 586,98 грн - інфляційних втрат.
При цьому до заяви долучено розрахунок заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території станом на 31.08.2025 року по о/р НОМЕР_1 , а також розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території станом на 31.08.2025 року, з яких вбачається, що заборгованість за боржником рахується з 2015 року та 3 % річних та інфляційні втрати нараховані за період з вересень 2015 року по серпень 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною першою статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Крім того, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, суд дійшов висновку, що Державним підприємством завод «Генератор» заявлено вимоги до ОСОБА_1 з пропуском строку давності на звернення до суду.
Пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).
З огляду на наведене, у видачі судового наказу за заявою Державного підприємства заводу «Генератор» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст. 160-165, 258, 259, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Державного підприємства заводу «Генератор» до ОСОБА_1 на стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися до суду з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька