15 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 569/18892/24 пров. № А/857/27447/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання - Волчанського А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2025 року у справі №569/18892/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Тимощук О. Я.,
дата ухвалення рішення - 18 червня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії 4АВ №06220983 від 07 червня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2025 року позов задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ № 06220983 від 07 червня 2024 року винесену старшим інспектором з о/д ВОЗКГ УАФППДР Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Єрмаковою Тетяною Олександрівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване порушення правил дорожнього руху було зафіксоване технічним засобом Expert-FS, E75053467, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Expert-FS, E75053467 має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 096 23, сертифікат перевірки типу UA.TR001 84-20 Rev.0 та експертний висновок. На вказаних фото чітко зафіксовано номерний знак НОМЕР_1 , який належить транспортному засобу RENAULT MAGNUM DXI 480. За таких обставин посилання суду першої інстанції на фіксацію іншого транспортного засобу є надуманим та грунтується на припущеннях. Крім того, зауважує, що дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Такі знаки встановлюються перед технічним засобом автоматичної фіксації. Відповідно знімків екрану, із сайту https://www.google.com/maps/, дорожні знаки 5.76 встановлені перед населеним пунктом Дідовичі, Житомирської області (місце де здійснювалася фіксація порушення), з обох напрямків дороги М-06. За таких умов вважає, що Департаментом доведено наявність встановлених дорожніх знаків. Звертає увагу на те, що тахограф лише фіксує граничне значення швидкості, однак ніяким чином не обмежує швидкість транспортного засобу, а відтак вважає, що позивач вводить суд в оману та намагається уникнути адміністративної відповідальності. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що на транспортному засобі марки RENAULT MAGNUM DXI 480 номерний знак НОМЕР_1 , установлений тахограф, ідентифікаційні ознаки якого наведено в пункті 5 Протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу Ідентифікаційний № UA-020 № 018096R від 16.08.2022 року. Так, згідно з п.10 Розділу 8 «Результати перевірки та адаптації тахографа» цього Протоколу, фактичне значення спрацювання обмежувача швидкості (за наявності обмежувача) (1) становить 90 кілометрів за годину. Згідно з довідкою сервісної станції РЕНО (ТОВ «К-Т-С» Міжнародні автомобільні перевезення) №15/41/14 від 24 лютого 2025 року на автомобіль MAGNUM DXI 480 номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , встановлено заводом виробником обмеження швидкості 90 км на годину. Вказує, що факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху не доведено належними, допустимими та достовірними доказами з використанням належного технічного приладу. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Учасники справи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про розгляд справи у його відсутності; згідно зі ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду; неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2024 року о 12 год. 03 хв., позивач керував транспортним засобом RENAULT MAGNUM DXI 480, номерний знак НОМЕР_1 за адресою М-06 Київ-Чоп 247+134, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 63 км/год, чим порушив п.12.9.(б) Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась в автоматичному режимі приладом Expert-FS E75053467, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Expert-FS E75053467 має сертифікат відповідності UA.TR.001-22-096-23 від 26.12.2023 року зі строком дії до 26 грудня 2024 року.
За порушення позивачем п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху України до ОСОБА_1 застосовано відповідальність, передбачену ч.4 ст.122 КУпАП.
Згідно з постановою серії 4АВ № 06220983 від 07 червня 2024 року, винесеної Старшим інспектором з о/д ВОЗКГ УАФППДР ДПП Єрмаковою Тетяною Олександрівною на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, а тому постанову 4АВ №06220983 від 07 червня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
П.12.9 ПДР України передбачає, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п.30.3 пп. «и» ПДР України "Обмеження максимальної швидкості" - зображення дорожнього знака 3.29 із зазначенням дозволеної швидкості (діаметр знака - не менше 160 мм, ширина кайми - 1/10 діаметра). Знак розміщується (наноситься) ззаду ліворуч на механічних транспортних засобах, якими керують водії із стажем до 2 років, великовагових та великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, у разі перевезення вантажним автомобілем пасажирів, а також у випадках, коли максимальна швидкість транспортного засобу згідно з його технічною характеристикою або окремими умовами руху, визначеними органами Національної поліції, нижча встановленої в пунктах 12.6 і 12.7 цих Правил;
За змістом ч.4 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 31 травня 2024 року близько 12:03 год., керуючи транспортним засобом марки RENAULT MAGNUM DXI 480 номерний знак НОМЕР_1 за адресою М-06 Київ-Чоп 247+134, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 63 км/год, чим порушив п.12.9.(б) Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась в автоматичному режимі приладом Expert-FS E75053467, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Expert-FS E75053467 має сертифікат відповідності UA.TR.001-22-096-23 від 26 грудня 2023 року зі строком дії до 26 грудня 2024 року.
Ст.251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегією суддів оглянуто фотокартки, які містяться у матеріалах справи, а також інформацію, яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/user/resolution/4АВ/06220983/, на яких зафіксовано перевищення встановленої обмеження швидкості транспортним засобом RENAULT MAGNUM DX 480 номерний знак НОМЕР_1 . На фотокартках міститься наступна інформація а саме: дата та час вчинення правопорушення -31 травня 2024 о 12 год. 03 хв.; місце вчинення правопорушення - М-06 Київ-Чоп 247+134; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація транспортного засобу з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля - 133 км/год; обмеження (перевищення) швидкості - 70 км/год (а.с.64-66).
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фіксацією швидкості транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM DXI 480 номерний знак НОМЕР_1 здійснено на вимірювальному приладі Expert-FS E75053467.
Так, технічний засіб Expert-FS, E75053467 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», що підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.001 22 096 23, сертифікатом перевірки типу UA.TR001 84-20 Rev.0 та експертним висновок (а.с.60-63).
Таким чином, перевищення встановленого обмеження швидкості руху на 63 км/год транспортним засобом марки RENAULT MAGNUM DXI 480 номерний знак НОМЕР_1 зафіксовано вищевказаними доказами.
При цьому, доводи позивача про неналежність доказів колегія суддів відхиляє, оскільки відсутні підстави стверджувати про таке, такі чітко фіксують порушення, яке поставлено у вину позивачу і відповідають вимогам ст.73,74 КАС України.
Крім того, даючи правову оцінку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01296-00540-23 від 18 липня 2023 року, в якому зазначено про те, що транспортний засіб RENAULT MAGNUM DX 480 номерний знак НОМЕР_1 визнано технічно справним, а також те, що на вищевказаному транспортному засобі встановлено тахограф, який має протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу № UA-020 № 018096R від 16.08.2022, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено “Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті». Дана Інструкція розроблена відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". У цій Інструкції термін, адаптація тахографа до транспортного засобу, вживаються у такому значенні - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).
З аналізу наведених вище норм можна дійти висновку про те, що тахограф лише фіксує граничне значення швидкості, однак жодним чином не обмежує швидкість транспортного засобу.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що наведені вище документи не спростовують факту руху транспортного засобу RENAULT MAGNUM DX 480 номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 133 км/год, а лише підтверджують наявність необхідних документів, що надають доступ до занять з перевезення вантажів.
Колегія суддів не може залишити поза увагою наявну у матеріалах справи схему організації дорожнього руху, в частині наявності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», при цьому оцінює її критично, оскільки така надана лише частково і відображає ділянку дорожнього руху від М-06 Київ-Чоп 246 км + 570 м до 247 км. + 730 м., а дорожній знаки встановлені за межами таких показників. Дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Такі знаки встановлюються перед технічним засобом автоматичної фіксації.
Крім того, колегією суддів досліджено долучені до матеріалів справи координати дорожніх знаків (а.с.189-190) та здійснюючи дослідження на сайті https://www.google.com/maps/ встановлено, що на спірній ділянці дороги наявні дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з обох напрямків дороги М-06.
Колегія суддів зауважує, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо - транспортних пригод та їх наслідків.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови серії 4АВ №06220983 від 07 червня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн відсутні.
Доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Колегія суддів звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст.229, 242, 243, 246, 250, 268, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2025 року у справі №569/18892/24 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.