печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47185/24-ц
пр. 2-3862/25
17 вересня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилася,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» (далі - позивач, ТОВ «Діджи Фінанси») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс» (далі - третя особа, ТОВ «Компані Інвест Фінанс»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10003538770 від 09.04.2021 року у розмірі 26 202,62 грн. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Фінанс») та ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/ укладено кредитний договір № 10003538770, шляхом подання заявки на отримання кредиту. Дана заява № 10003538770 від 09.04.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «ФК «Інвест Фінанс».Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
05.09.2022 року згідно умов договору факторингу № 556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором № 10003538770 від 09.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» (ЄДРПОУ: 40284315) змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «Компані Інвест Фінанс» (ЄДРПОУ: 40284315), що підтверджується наказом № 15-04-2024-1 від 15.04.2024 року, який додано до позовної заяви.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка становить 26 202,62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 300,00 грн, заборгованість за відсотками становить 18 902,62 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Компані Інвест Фінанс», про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.02.2025 року.
Судове засідання призначене на 17.02.2025 року було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному. Дата наступного судового засідання 05.05.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року відкладено розгляд справи на 17.09.2025 року.
05.06.2025 року до суду представником відповідача - Солдаткіним О.С. подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Указував, що відповідач заперечує укладення кредитного договору № 10003538770 від 09.04.2021 року, оскільки у матеріалах справи відсутній договір з власноручним підписом відповідача або договір, підписаний кваліфікованим електронним підписом, а позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення такого договору. Позивач не довів ідентичність особи, яка підписувала договір, не довів факт передачі кредитних коштів та не довів існування заборгованості. Усі надані документи є внутрішніми довідками зацікавлених осіб, які не мають доказової сили. За таких обставин позовні вимоги повинні бути відхилені повністю, оскільки позивач не виконав покладений на нього законом обов'язок доказування. Також, у відзиві зазначено, що відповідач має понести витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
11.06.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено, що відзив є необґрунтованим, оскільки електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, представник позивача не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу 5 000,00 грн, оскільки справа малозначна та складність написанні відзиву є неспівмірним.
12.06.2025 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; подали до суду заяву про розгляд справи без відповідача та його представника.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що 09.04.2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/ укладено кредитний договір № 10003538770, шляхом подання заявки на отримання кредиту. Дана заява № 10003538770 від 09.04.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
09.04.2021 року відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку у сумі 7 300, 00 грн. Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від платіжного сервісу Platon № 62/7174/12 від 14.12.2022 року.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору (оферти) сума кредиту - 7 300,00 грн, строк кредиту 30 календарних днів, за пунктом 1.6 сторони погодили, що орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 416,1% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9 796,60 грн (пункт 1.7).
05.09.2022 року згідно умов договору факторингу № 556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором № 10003538770 від 09.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» (ЄДРПОУ: 40284315) змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «Компані Інвест Фінанс» (ЄДРПОУ: 40284315), що підтверджується наказом № 15-04-2024-1 від 15.04.2024 року, який додано до позовної заяви.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка становить 26 202,62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 300,00 грн, заборгованість за відсотками становить 18 902,62 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» оспорювані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданим позивачем, заборгованість становить 26 202,62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 300,00 грн, заборгованість за відсотками становить 18 902,62 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Таким чином, у порушення умов Договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконала.
Зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки під час розгляду справи встановлено порушення відповідачем передбаченого Кредитним договором порядку погашення заборгованості.
Відповідач не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження погашення нею заборгованості та спростування доводів позивача та наданої ним виписки по Кредитному договору щодо заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як визначено у ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку.
Як регламентовано ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 6 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом установлено, що 01.04.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокат Білецьким Б.М. уклали договір про надання правової допомоги № 42649746, з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2024 року № 10003538770, детальним описом робіт виконаних адвокатом Білецьким Б.М., а також згідно з актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 16.04.2024 року загальна вартість виконаних робіт становить 6 000,00 грн.
Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати відповідачем професійних послуг адвоката, суд дійшов висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 6 000,00 грн, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3646-1648-5883-3307 від 10.10.2024 року.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 422,40 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 509, 525-527, 610, 615, 626-629, 638, 641, 644, 1046, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс», про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» заборгованість в розмірі 26 202 (двадцять шість тисяч двісті дві) грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси»: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс»: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 7/28; код ЄДРПОУ 40284315.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 29.09.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ