Справа № 756/6267/25
Провадження № 2/756/4221/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,
секретаря судового засідання - Донеска А.Є.,
за участі :
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), Державна організація (установа, заклад) Одинадцята Київська державна нотаріальна контора Державний нотаріус Тютюн Інна Миколаївна, ОСОБА_4 про зняття арешту, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивачка звернулась до суду із позовом про зняття арешту з квартири, накладеного в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 1-82 від 16 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 50000 грн.
В обгрунтування зазначила, що боржник ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка є смадкоємицею частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт та оголошено заборону відчуження, а відтак ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.
Відповідач у відзиві заперечив щодо задоволення позову. Пояснив, що Оболонський районний суд міста Києва задовольнив цивільний позов відповідача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. 5 вересня 2012 року постановою державного виконавця Оболонського ВДВС було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 зазначив, що станом на день подання позовної заяви про зняття арешту моральна шкода в розмірі 50000 грн не відшкодована, а отже відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 6 жовтня 2025 року.
Керуючись статтею 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позивачка реалізувала своє право на зміну предемету позову.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги. Пояснив, що ОСОБА_1 добровільно відшкодувала моральну шкоду у розмірі 50000 грн, а тому він не заперечує щодо задоволення позову.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До суду подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Заслухавши доводи учасників, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
На виконанні Оболонського ВДВС перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 1-82, виданого 16 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 50000 грн (а.с.9).
Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10,11).
Судом встановлено, що 24 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим завершено виконання провадження НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року (а.с. 9).
В судовому засіданні встановлено, що позивачка добровільно відшкодувала відповідачу, який є стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року, матеріальну шкоду у розмірі 50000 грн.
Крім того, на виконанні Оболонського ВДВС перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 від 28 лютого 2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-5497, виданого 13 січня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_5 боргу у розмірі 301820 грн, де позивачка ОСОБА_1 є стягувачем (а.с. 44).
Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.45).
Судом встановлено, що 8 липня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим завершено виконання провадження НОМЕР_5 від 28 лютого 2012 року (а.с. 46).
Боржник ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).
IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1231 ЦК України передбачено порядок спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, зокрема, визначено, що до спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті стягувача чи боржника ( пункт 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами 1, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Крім того, арешт може бути знятий за рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2019 року (справа № 643/3614/17) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що грунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин.
Крім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що право власності має фундаментальний характер. Кожна фізична та юридична особа має право на мирне володіння своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Отже, судом встановлено, що відносно ОСОБА_5 відкрито виконавчі провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_5, в межах яких накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
Станом на день подання позову виконавчі провадження завершено, виконавчі листи повернуто стягувачам. Водночас, відомості про зняття арешту з нерухомого майна відсутні.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги і проти задоволення позову не заперечував. Повідомив, що позивачка ОСОБА_1 повністю відшкодувала моральну шкоду в межах суми стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року.
Водночас, судом встановлено, що стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 від 28 лютого 2012 року, є позивачка ОСОБА_1 , а тому зняття арешту в межах цього виконавчого провадження не суперечитиме її інтересам.
Згідно з частинами 1, 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 просить задовольнити позов, а відповідач ОСОБА_3 визнає такий, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 16, 319, 321, 328, 391, 1216, 1218, 1231 ЦК України, ст.ст. 206, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, на підставі постанови НОМЕР_3 від 5 вересня 2012 року, 3101/17, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 12956291 від 6 вересня 2012 року, яка належала померлому ОСОБА_5 .
Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, НОМЕР_5 від 28 лютого 2012 року, 855/13, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 12287572 від 19 березня 2012 року, яка належала померлому ОСОБА_5 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 15 жовтня 2025 року.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА