Справа № 756/11441/25
Провадження № 2/756/6437/25
10 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 21.07.2020 Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №748. Спільних дітей сторони не мають. Зазначає, що сімейно-шлюбні стосунки сторони не підтримують, кожен має окремий бюджет. Вважає, примирення та збереження шлюбу неможливим, тому просить розірвати шлюб, прізвище після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_1 ».
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.08.2025 прийнято до розгляду справу та відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася. При цьому, 10.10.2025 до суду від позивача надійшла заява, у якій просить розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, 06.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява, у якій не заперечує проти задоволення позову, просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.07.2020 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Республіки Узбекистан та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, був зареєстрований шлюб Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №748, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.07.2020.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Відповідно ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Згідно п.7 ч.1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Отже з огляду на те, що хоча відповідач і є громадянином Республіки Узбекистан, тобто іншої держави, але шлюб між сторонами зареєстрований на території України, позивач є громадянином України, а відтак суд вважає, що до даних правовідносин слід застосувати законодавство України.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. З матеріалів справи вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, надання строку на примирення - недоцільне.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Ураховуючи вищевикладене, те, що позивач з часу подання позову до суду наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу, суд з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, приходить до висновку, що підстав для збереження сім'ї не вбачається, і шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 12-13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Республіки Узбекистан та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 21.07.2020 Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №748, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.07.2020.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_1 ".
Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2. Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя М. М. Ткач