Справа №:755/16354/25
Провадження №: 2/755/12152/25
про залишення позовної заяви без руху
"03" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спонукання до виконання мирової угоди, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спонукання до виконання мирової угоди, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до п.п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Звертаючись до суду із позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди позивачі просять суд:
1 ) зобов'язати ОСОБА_3 виконати умови мирової угоди затвердженої ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2009 по справі № 2-3060/09;
2) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 41 000 доларів США.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Права та охоронювані законом інтереси особи за відсутності будь-яких механізмів захисту залишатимуться декларативними. Тож у разі незаконного посягання на майнові та особисті немайнові права та законні інтереси особи, останні повинні підлягати захисту, що, у свою чергу, вимагає від держави забезпечення належного правового регулювання з тим, щоб визначити засоби реалізації таких прав та інтересів, а також закріпити ефективні способи їх захисту.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2009 у справі №2-3060/09 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої:
-позивачі відмовляються від позовних вимог до ОСОБА_3 ;
-ОСОБА_3 відмовляється від позовних до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
-ОСОБА_3 набуває права власності на 3-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
-ОСОБА_3 шляхом продажу 3-х кімнатної квартири по АДРЕСА_1 самостійно вирішує питання, щодо банківської заборгованості згідно договору іпотеки № 28745 від 02.11.2006 з «УкрСіббанком», окремої угоди про дострокове припинення роботи кредитної лінії, угоди про зняття заборони на використання іпотечного забезпечення та інших умов та передає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 2010 року (не пізніше 30.12.2010) узгоджену суму у розмірі 41 000 доларів США;
-ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беруть на себе відповідальність використати дані кошти тільки для придбання собі однокімнатної квартири (не менше) за умов 50% ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, позивачам слід визначитися з належним способом захисту їх прав, оскільки заявлені позовні вимоги є взаємовиключними, зважаючи на умови мирової угоди, та визначити конкретні позовні вимоги, за захистом яких вони звертаються до суду та які суду слід вирішувати під час розгляду справи по суті.
Таким чином позивачам слід уточнити в якій частині необхідно зобов'язати ОСОБА_3 виконати умови мирової угоди. Крім того, з приводу вимоги щодо стягнення грошових коштів в сумі 41 000 доларів США, слід уточнити чи ці кошти мають стягуватися на одного з позивачів, чи на двох, якщо на обох, то в якому розмірі відповідно на кожного з позивачів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
За вимог ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
В той же час, до позовної заяви не долучено відомостей які б свідчили, що мирова ухвала суду про затвердження мирової угоди, пред'являлась до примусового виконання у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачі визначили ціну позову 1 695 760 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду у розмірі 15 140 грн.
Однак, як встановлено судом, вимога щодо зобов'язання виконати умови мирової угоди є немайновою, а з приводу стягнення грошових коштів - майновою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За нормою ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3 028 гривень.
Згідно ч.6 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, позивачам слід надати докази сплати судового збору за вимоги немайнового та майнового характеру сплативши кожним із позивачів окремим платіжним документом.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спонукання до виконання мирової угоди - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: