Справа № 755/17455/25
Провадження №: 3/755/5931/25
"15" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді адміністративна справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Зайцев О.В. повідомив, що у відношенні ОСОБА_2 в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Курила А.В. перебуває на розгляді справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, у зв'язку з тим, що дані правопорушення взаємопов'язані, просив направити матеріали справи судді Курила А.В. для вирішення питання про їх об'єднання та спільного розгляду.
Вислухавши захисника ОСОБА_2 - адвоката Зайцева О.В., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Так, в ході перевірки даних автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду м. Києва було встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Курила А.В. перебуває на розгляді справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: справа № 755/17526/25, протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025. Судове засідання призначене на 17 жовтня 2025 року.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП, на підставі протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 15.09.2025 (справа № 755/17455/25) були передані судді Гализі І.О. 15.09.2025.
Статтею 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норму, яка б передбачала підстави для передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення іншому судді для вирішення питання щодо об'єднання справ в одне провадження.
Однак, статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За частиною 1 статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Європейський суд з прав людини надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції (для прикладу рішення ЄСПЛ у справах «Lutz v. Germany» (від 25 серпня 1987 року, заява № 9912/82, § 55, https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-57531), «Engel and others v. The Netherlands» (від 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71;5354/72; 5370/72, https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-55402), «Гурепка проти України» (від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_437#Text), «A. Menarini Diagnostics S.R.L. v. Italy» (від 27 вересня 2011 року, заява № 43509/08, https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=002-385), оскільки для застосування Конвенції в аспекті розуміння поняття «кримінальне звинувачення» достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до «кримінальної» сфери.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Відповідно до п.п. 3.4, 3.6 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства.
Адміністративні правопорушення визначені ст. 9 КУпАП є менш суспільно небезпечними, ані ж кримінальні правопорушення передбачені ст. 11 КК, однак в аспекті розуміння поняття «кримінальне звинувачення» достатньо, щоб такі адміністративні правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» згідно з Конвенцією.
Отже, системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення іншому судді для вирішення питання щодо об'єднання справ в одне провадження, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції інші норми закону, зокрема положення КПК України, які регламентують подібні відносини.
Таким чином, у даному випадку доцільно буде застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві, а саме положення КПК України, які визначають порядок та умови зупинення судового провадження.
Зважаючи, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок передачі матеріалів справи для об'єднання іншому судді, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання даного питання слід керуватися ст. 334 КПК України.
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватись в одне провадження або виділятись в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.
В свою чергу, у відповідності до приписів ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріалами досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України об'єднувати матеріали кримінального провадження має суддя, в провадження якого раніше надійшло кримінальне провадження.
Отже, враховуючи, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Курила А.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, протокол про вчинення якого складено раніше, а тому матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 слід направити судді Курилу А.В. для вирішення питання про її об'єднання з матеріалами адміністративної справи щодо ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 334 КПК України, ст. 294 КУпАП суддя, -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП (Справа № 755/17455/25, провадження № 3/755/5931/25) направити судді Дніпровського районного суду м. Києва Курилу А.В. для вирішення питання про об'єднання з матеріалами справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , що перебуває в його провадженні.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя