Справа № 755/14047/25
Провадження №: 3-в/755/96/25
"14" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у справі про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року, постановленої у справі № 755/14047/25 (провадження № 3/755/5080/25), якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частині сплати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, яких вона виховує самостійно, та її дохід, який становить близько 26000 грн., спрямовується на утримання дітей, оплату житла, харчування та інші необхідні потреби.
У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені в заяві підтримала, просила її задовольнити.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до норм статей 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).
Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., та стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
З наданих документів встановлено, що середньомісячний дохід ОСОБА_1 , згідно довідки про доходи за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 року, яка видана ГО «Український інститут майбутнього», становить 26207 грн. Крім того, на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами.
Дане свідчить про те що, наразі для ОСОБА_1 дійсно є складним здійснити оплату штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень через скрутне матеріальне становище, та з огляду на те, що сплата штрафу одним платежем становитиме для неї надмірний тягар, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та відстрочення сплату штрафу у повному обсязі, призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на десять місяців.
Згідно з нормами ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 283, 284, 301, 304 КУпАП, суддя -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року в частині накладеного адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року у справі № 755/14047/25 (провадження № 3/755/5080/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень строком на 10 (десять) місяців та зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М. Сазонова