Номер провадження 2/754/2971/25
Справа №754/1802/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Рябенка В.О.
представника позивача Буханистий О.В.
представника відповідача Трегуб О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів, -
1.Позиції учасників справи.
У січні 2025 року Київська міська рада (далі позивач) звернулася до суду з позовом (який в подальшому уточнено - а.с.68) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі), в якому просить суд:
- стягнути солідарно на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1845 га з кадастровим номером 8 000000000:62:094:0004 по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму у розмірі 570 472,21 грн. та, відповідно, стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.
Вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі не сплачували орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на майно та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Відповідно до ст. 83 ЗК України територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,1845 га з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004, вид цільового призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). Реєстрація права власності Київської міської ради на земельну ділянку підтверджується інформаційною довідкою № 407878906 від 12.12.2024. відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю, Кафе, нежитлова будівля загальною площею 431,2 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1116427880000), за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на магазин, нежитлову будівлю загальною площею 176,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1073588280000), за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Вказані будівлі належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 07.10.2020 № 809, договору про поділ спадщини від 07.10.2020 № 808, свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2020 № 814 та свідоцтва про право власності від 07.10.2020 № 810 (інформаційні довідки № 410250547 від 29.01.2025 та № 410251099 від 29.01.2025). Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю, Кафе, нежитлова будівля загальною площею 431,2 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1116427880000), за ОСОБА_3 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на магазин, нежитлову будівлю загальною площею 176,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1073588280000), за ОСОБА_3 . Вказані будівлі належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2020 № 818, договору про поділ спадщини від 07.10.2020 № 808, свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2020 № 819 (інформаційні довідки № 410252152 від 29.01.2025 та № 410251769 від 29.01.2025). Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 площею 0,1845 га, зареєстрованій в Державному земельному кадастрі 02.06.2021 відділом у м. Болехові Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано Франківській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, виготовленій ТОВ «Ленд Ікс», з кодом виду цільового призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови). положення гл. 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна (з 2020 року), став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно. Зважаючи на те, що відповідачами безоплатно використовувалась земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 без правовстановлюючих документів на неї, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготував розрахунок щодо стягнення з відповідачів суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 02.06.2021 по 08.12.2022, а саме: 02.06.2021 по 31.12.2021 7 067 968,60*5%/365*213 днів= 206 229,77 грн; з 01.01.2022 по 08.12.2022 15 835 439,97*5%/365*342 днів= 364 242,44 грн. Разом: 206 229,77 + 364 242,44 = 570 472,21 грн.
Відповідач ОСОБА_2 через представника Трегуб О.А. скористався правом надання відзиву (а.с.77), у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , якій належали на праві власності об'єкти нерухомого майна: капітальна будівля (кафе, нежитлове приміщення), загальною площею 431,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та капітальна будівля (магазин) загальною площею 176,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Дане майно було успадковано після смерті ОСОБА_4 її чоловіком - ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 . 07.10.2020 відповідачем ОСОБА_2 було набуто право власності на частку у спадковому майні. Після набуття права власності, 28.12.2020 між відповідачем та ТОВ «ЛЕНД Ікс» був укладений договір на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт з підготовки матеріалів виготовлення технічноїдокументаціїізземлеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для експлуатації та обслуговування землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежилих приміщень кафе та магазину. Вже у грудні була виготовлена проектна документація щодо інвентаризації земельної ділянки. 02.06.2021 зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку загальною площею 0,1845 га. 14.06.2021 відбувся демонтаж частини капітальної будівлі - магазину по АДРЕСА_2 , що унеможливило використання відповідачами об'єкта нерухомості за його цільовим призначенням саме через дії працівників КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської Ради. У зв'язку з наявними фінансовими труднощами, викликанами хворобою і смертю раптовою, відповідач до суду за захистом свої прав щоло стягнення йому збитків не звертався, а подальше повномасштабне вторгнення спонукало відповідача виїхаи за межі України. 04.10.2021 відповідачами була подана заява, за наслідками розгляду якої 16.12.2021 Київська міська рада прийняла рішення затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та передати громадянам в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,1845 га. Як вбачається з долучених до позову доказів (листа Головного управління ДПС у м. києві Державної податкової служби України від 25.12.2024) нараховані після укладення договору оренди суми податкового зобов'язання відповідачами сплачені у повному обсязі, заборгованість по орендній платі - відсутня. Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Вказана земельна ділянка була сформована лише 02.06.2021, в той час як технічна документація була підготовлена ще в грудні 2020 року та на розробку якої позивач надав свою згоду. Отже правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст.Також положеннями ПК України передбачено звільнення від уплати 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як на підставу позовних вимог. В даному випадку відповідачі набули майно у вигляді речового права користування земельною ділянкою на підставі ст.ст.181, 377, 395 ЦК України та ст. 120 ЗК України, а тому таке майно не можна вважати безпідставно набутим. Згідно з доданим до позову орієнтовним розрахунком недоотриманої Київською міською владою орендної плати за користування земельною ділянкою становить 570 472,21 грн. До укладення договору оренди унормований порядок нарахування користувачам земельною ділянкою саме податку, а не орендної плати, яка плачується виключно на підставі договору (ст.ст. 288.1, 288.2, 288.5 ПК України) Положеннями ПК України передбачено звільнення від плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки ( земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, а Київську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 24.02.2022 по 30.04.2022, то відповідачу не може бути пред'явлено жодних вимог щодо сплати орендної плати за ваказаний період. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначити дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно - грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Позивач просить здійснити безпідставне збереження грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 02.06.2021 по 08.12.2022. При цьому до матеріалів справи долучено лише витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23.02.2022, який не містить інформації про вартість чи нормативну грошову оцінку ділянки у 2021 році. На підставі наявних документів неможливо встановити, що нормативно - грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін за період, за який позивач просить тягнути кошти. Також не надано доказів застосування 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також зазначає про застосування строків позовної давності.
Позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено про те, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно. Відповідач не власником або постійним користувачем земельної ділянкт, а тому не є суб'єктом плати за заемлю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата ( ст. 14.1.72 ПК країни). Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Представником відповідача в порядкуст.ст. 174, 180 ЦПК України надано заперечення, у відповідності до яких зазначають про те, що обставини у даній справі не є тотожними до обставин справи № 628/1203/19. Позивач наразі намагається змінити умови договору та покласти на відповідачів додаткові зобов'язання, які умовами договору не передбачені та суперечать основним принципам договірних відносин.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, посилаючись на викладене в позові. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Трегуб О. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладене у відзиві, запереченнях та письмових поясненнях.
2.Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
3.Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Конституцією України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу (ст. 13 Конституції України).
Згідно з приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За змістом приписів ст. ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
В силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
Чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Враховуючи приписи ч.2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані.
В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.
Відповідачі не сплачували орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на майно та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 83 ЗК України територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,1845 га з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004, вид цільового призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Реєстрація права власності Київської міської ради на земельну ділянку підтверджується інформаційною довідкою № 407878906 від 12.12.2024.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю, Кафе, нежитлова будівля загальною площею 431,2 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1116427880000), за ОСОБА_2
07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на магазин, нежитлову будівлю загальною площею 176,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1073588280000), за ОСОБА_2 .
Вказані будівлі належать ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 07.10.2020 № 809, договору про поділ спадщини від 07.10.2020 № 808, свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2020 № 814 та свідоцтва про право власності від 07.10.2020 № 810 (інформаційні довідки № 410250547 від 29.01.2025 та № 410251099 від 29.01.2025).
Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю, Кафе, нежитлова будівля загальною площею 431,2 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1116427880000), за ОСОБА_3
07.10.2020 приватним нотаріусом зареєстровано право спільної часткової власності на магазин, нежитлову будівлю загальною площею 176,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1073588280000), за ОСОБА_3 .
Вказані будівлі належать ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2020 № 818, договору про поділ спадщини від 07.10.2020 № 808, свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2020 № 819 (інформаційні довідки № 410252152 від 29.01.2025 та № 410251769 від 29.01.2025).
Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 площею 0,1845 га, зареєстрованій в Державному земельному кадастрі 02.06.2021 відділом у м. Болехові Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано Франківській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, виготовленій ТОВ «Ленд Ікс», з кодом виду цільового призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).
Положення Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 року у справі № 922/2060/22.
Таким чином, положення гл. 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, вимоги чинного законодавства поклали на відповідача обов'язок з вирішення питання землекористування земельною ділянкою на якій розміщено нерухомий об'єкт, який було придбано а підставі правочину.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідачі, як власники такого майна стали фактичними користувачами земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти, тому саме із цієї дати у відповідачів виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно насувалося, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень гл.83 ЦК України.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 13.07.2022 у справі № 922/246/21, від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15, від 12.04.2017 у справі № 922/5468/14, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 24.06.2020 у справі № 922/2414/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.
В постанові Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 628/1203/19 викладено висновки:
«42. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
43. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
44. Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
45. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
46. Подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.
47. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
48. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
49. Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
50. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21. 51. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна».
Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Так, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 становить -7 774 765,46 грн.
Враховуючи те, що земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 ЗК України 02.06.2021, доцільно стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Крім того, слід зазначити що за даними Головного управління ДПС у місті Києві (листи від 25.12.2024 № 37172/5/26-15-24-01-11-05) відповідачі податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вказаний період до ДПІ не подавали та не сплачували.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безоплатно використовувалась земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 без правовстановлюючих документів на неї, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав розрахунок щодо стягнення з відповідачів суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 02.06.2021 по 08.12.2022 з урахуванням відомостей з витягу № 1520/86-22 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.06.2021 № НВ-2611902722021, ст. 289 ПК України з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель; у разі, якщо в період 02.06.2021-08.12.2022 код виду цільового призначення земельної ділянки був визначений 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) та за розрахунковий період не змінювався (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.06.2021 № НВ-2611902722021), а саме:
1)з 02.06.2021 по 31.12.2021 7 067 968,60*5%/365*213 днів= 206 229,77 грн;
2)з 01.01.2022 по 08.12.2022 15 835 439,97*5%/365*342 днів= 364 242,44 грн.
Разом: 206 229,77 + 364 242,44 = 570 472,21 грн.
Розрахунок обчислений:
* - за розрахунками Департаменту відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23.02.2022 № 1520/86-22, відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель; у разі, якщо в період 02.06.2021-08.12.2022 код виду цільового призначення земельної ділянки був визначений 03.10 (для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку) та в цей період не змінювався (витяг з Державного земельного кадастру від 02.06.2021 № НВ-2611902722021)
** - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24 (зі змінами); відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745 та за умови відсутності за увесь розрахунковий період орендарів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.
*** - відповідно до абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб.
Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зважаючи на викладене, належним та ефективним способом захисту прав позивача Київської міської ради є стягнення з відповідачів на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,1845 га з кадастровим номером 8000000000:62:094:0004 у сумі 570 472,21 грн за період з 02.06.2021 по 08.12.2022.
Вимоги чинного законодавства поклали на відповідачів обов'язок з вирішення питання землекористування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухомий об'єкт, який було придбано/набуто у власність на підставі правочину.
Додатково суд звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20, де суд виснував таке:
«49. З урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: «власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України».
Відповідно до положень пункту 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Індекс споживчих цін встановлюється Державною службою статистики України, є загальнодоступним, розміщується на їх офіційному сайті, а тому не потребує доказування відповідно до приписів статті 75 ГПК України.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель міститься на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин, (https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2023-rik/), де зазначено таке:
«Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення)»
Таким чином, нормативна грошова оцінка Земельної ділянки за 2021 рік визначалась з врахуванням вищезазначених положень законодавства та становить 7 067 968,60 грн (7 774 765,46 /1,1).
Велика Палата Верховного Суду зазначила щодо належності доказів обґрунтування вартості землі, яка висловлена у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20: «7.25. Отже, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом».
У даному випадку предметом розгляду у справі є стягнення не орендної плати, яка дійсно не встановлювалася, а стягнення коштів, які у зв'язку з діями відповідача не були ним сплачені у вигляді орендної плати, відтак були безпідставно збережені ним.
Щодо строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Щодо строку звернення до суду із позовною заявою суд звертає увагу на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Вказаним законом Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 12-14 такого змісту:
«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Так, карантин введений Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 справа № 903/602/24, провадження № 12-19 гс25 Велика палата зазначила (п.п.96,154) в разі, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню щодо стягнення безпідставно збережені коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, однак не в солідарному порядку, а з урахуванням визначених часток у праві власності в порядку спадкування на кожного відповідача, виходячи з частки у спадщині (а.с.102-106), а також з урахуванням свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Погосян А.А., як пережившому чоловіку ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про стягнення на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1845 га з кадастровим номером 8 000000000:62:094:0004 по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) - суму у розмірі 427 854,16 грн. та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) - суму у розмірі 142 618,05 грн.
У відповідності до ст. 142 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягненню підлягає з ОСОБА_2 - 5 134,25 грн., з ОСОБА_3 - 1 711,42 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-13, 17, 18, 76 - 82, 89, 141, 223, 230, 258, 259, 263-265, 268, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів, - задовольнити частково.
Стягнути на користь Київської міської ради (ЄРДПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1845 га з кадастровим номером 8 000000000:62:094:0004 по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) - суму у розмірі 427 854,16 грн. та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) - суму у розмірі 142 618,05 грн. та, відповідно, стягнути понесені витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_2 - 5 134,25 грн., з ОСОБА_3 - 1 711,42 грн.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення складено 14.10.2025.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон