Справа №752/15084/25
Провадження №2/752/7802/25
15 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Міклуха Олександра Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.02.1990. Сторони проживали однією сім'єю до листопада 1992 року. Вони вели спільне господарство та виконували інші обов'язки як члени подружжя по відношенню один до одного. Наразі спільне господарство не ведуть, сімейних відносин не підтримують, подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.
Просила розірвати шлюб між сторонами.
30.06.2025 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
17.07.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
Відповідач своїм правом на подачу не скористалася.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
23.02.1990 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , актовий запис №253.
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Аналізуючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, та обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що сім'я фактично розпалася, примирення між сторонами не можливе і позивач цього не бажає.
Також встановлено, що сторони разом не проживають та ніяких стосунків, притаманних подружжю, не підтримують, спільне господарство не ведеться.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, враховуючи відсутність неповнолітніх дітей, небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем, суд вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, оскільки шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК У країни слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач був звільнений судом від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.02.1990 відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №253.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення складене 15.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова