Справа №712/12617/25
Провадження №2/712/4823/25
15.10.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування ВК Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до Органу місцевого самоврядування ВК Черкаської міської ради, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Цивільним Кодексом України.
23.09.2025 суд ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування ВК Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, ч. 11 ст. 272 ЦПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала суду від 23.09.2025 вручено представнику позивача - адвокату Шпаку Віталію Михайловичу 29.09.2025, що підтверджується розпискою про вручення копії ухвали.
Таким чином, суд виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про прийняте у цій справі судове рішення від 23.09.2025 щодо залишення позовної заяви без руху.
Так, враховуючи дату вручення судового рішення під розписку, останнім днем строку, встановленим для усунення недоліків заяви є 09.10.2025.
13.10.2025 до суду надійшла заява позивача - ОСОБА_1 від 07.10.2025, надіслана засобами поштового зв'язку 08.10.2025 про усунення недоліків. В заяві зазначила, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 лишилася спадщина: нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , частина спадщини не прийнята; земельні ділянки «паї», які знаходяться в адміністративних межах Голованіського району Кіровоградської області, частина спадщини не прийнята. Спадкоємцями першої черги спорідненості є позивач та її рідна сестра ОСОБА_3 .
Перевіривши матеріали вказаної заяви судом було встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків від 23.09.2025 було виконано частково.
Так, позивачем не надано доказів звернення до нотаріуса з питанням оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , не додано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не зазначено строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, що не може перевищувати шестимісячного строку, не надано актуальних відомостей щодо зареєстрованих осіб на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зазначено відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та не подано суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження у справі та надаючи оцінку позиції позивача, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження по справі є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи заяву без руху, позивач інформувався про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України.
Вивчивши заяву позивачки з доданими додатками про усунення недоліків позовної заяви, судом встановлено, що недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду усунуті в повному обсязі не були.
Відтак, визначені ухвалою суду від 23.09.2025 недоліки позовної заяви позивач не усунула.
Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі, якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Згідно з ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 185, 293 ЦПК України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування ВК Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Н.М. Чапліна