Справа №712/7182/25
Номер провадження №2/712/3132/25
15 жовтня 2025 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Чапліної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» через представника Шкапенка О.В. звернувся у Соснівський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024 у розмірі 35242,01 грн, яка виникла станом на 26.05.2025, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до АТ «А-БАНК» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». 11.06.2024, будучи клієнтом Банку, позичальник уклав з банком кредитний договір №ABH0CT155101718127308310, щодо надання останньому кредиту у розмірі 19 700,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 10.06.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання за даним кредитним договором не виконує у зв'язку з чим станом на 26.05.2025 виникла заборгованість у сумі 35 242,01 грн, з яких 19 552,65 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 14 160,08 грн загальний залишок заборгованості за процентами та 1 529,28 грн загальний залишок заборгованості за пенею.
03.06.2025 суд ухвалив позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху. Встановив
позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
05.06.2025 позивачем надано до суду підтвердження належного виконання вимог, визначених ухвалою від 03.06.2025, які прийняті судом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» за довіреністю Шкапенко О.В. не з'явився, хоча судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У п.п. 4, 5 прохальної частини позовної заяви зазначено про можливість розгляду справи за відсутності представника АТ «АКЦЕНТ-БАНК», у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Відзив на позовну заяву не подано.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.04.2024 відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» з метою укладання кредитного договору та підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua. Умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. За змістом цієї Анкети-заяви вона разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між ОСОБА_1 і банком договір про надання банківських послуг.
11.06.2024 ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT1551017181273080310, у якій просив АТ «А-БАНК» надати йому кредит на наступних умовах.
Відповідно до пунктів 4-6 сума кредиту становить 19 700,00 грн, строк надання кредиту становить 36 місяців, процентна ставка 85% на рік, які сплачуються у складі щомісячного платежу.
Згідно з пунктом 9 заяви, платіжна картка на яку зараховується сума кредиту №5169155127106522.
Пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» встановлено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% ( не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.
Виконання позивачем своїх зобов'язань щодо перерахунку відповідачу кредитних коштів у розмірі 19 700,00 грн підтверджується меморіальним ордером №TR.34723547.59197.65455 від 11.06.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024 станом на 26.05.2025 розмір загальної заборгованості відповідача становить 35 242,01 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 19 552,65 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 14 160,08 та заборгованості за пенею у розмірі 1 529,28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач надав належні і допустимі докази укладення із відповідачем кредитного договору №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024.
Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Усупереч умовам договору №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024 відповідач свої зобов'язання не виконав.
Відповідачем не надано та не названо суду жодних доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, на підставі викладеного вище вимоги позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 552,65 грн та процентами у розмірі 14 160,08 грн, а всього на загальну суму 33 712,73 грн є доведеними та підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 529,28 грн суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦПК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1ст.550 ЦК України).
Згідно з ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» встановлено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню. У розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.
Водночас пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 1 529,28 грн за кредитним договором №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 317,28 грн.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279-224 ЦПК України суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT15510178127308310 від 11.06.2024 у розмірі 33 712,73 грн, яка виникла станом на 26.05.2025, судовий збір у розмірі 2 317,28 грн, а всього 36 030,01 грн (тридцять шість тисяч тридцять гривень 01 копійка).
У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Чапліна