14 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12629/25 пров. № А/857/36376/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Матковська З.М.
за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 460/12629/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення м. Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламипозовного провадження в окремих категоріях термінових справ
суддя у І інстанціїДорошенко Н.О.
дата складання повного тексту рішення19 серпня 2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просило:
визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 17.07.2025;
скасувати постанову від 17.07.2025 за ВП №77932254 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 460/12629/25 у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що у межах виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Рівненській області перебуває виконавче провадження № 77932254 з примусового виконання рішення суду від 13.09.2024 у справі №460/8483/24 винесено постанову 17.07.2025 про накладення на позивача, як боржника штрафу в сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.
Однак, позивач вважає вказану постанову протиправною, позаяк згідно з листом Пенсійного фонду України від 17.11.2021 2800-030104-9/56569 ініціювання перерахунку «Макетна обробка», виплатних операцій «Макетна обробка боргу», «Макетна обробка даних ОР» відбувається користувачами на центральному рівні. Здійснювати подальшу обробку електронної пенсійної справи (далі - ЕПС) або особового рахунку (далі - ОР) буде спеціаліст з призначення або спеціаліст з виплати регіонального рівня. Для отримання дозволу на проведення зазначених перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку «Макетна обробка», виплатних операцій «Макетна обробка боргу», «Макетна обробка даних ОР», засобами програмного забезпечення підсистеми «Електронний документообіг» до Пенсійного фонду України направляється лист за підписом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України (далі - головне управління) за відповідним напрямком з обов'язковим зазначенням теми змісту листа «Надання дозволу на макетну обробку ЕПС/ОР».
Головним управлінням для кожної ЕПС/ОР, які потребують ініціювання перерахунку або виплатної операції для макетної обробки користувачем центрального рівня, складається окремий лист. В листі надається чітке обґрунтування необхідності опрацювання ЕПС/ОР в макетному режимі, та абсолютно інформативні відомості, що не потребуватимуть додаткового уточнення і, як наслідок, затримання в опрацюванні ЕПС/ОР на центральному рівні; наводиться інформація про дату, з якої проводиться зазначений перерахунок або виплатна операція, та причину з випадаючого списку, яка є підставою для опрацювання ЕПС/ОР з використанням макетного режиму.
З метою належного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/8483/24 від 13.09.2024 Головним управлінням надіслано лист від 09.01.2025 №1700-0307-5/1226 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо отримання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для проведення відповідного перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку «Макетна обробка».
22.03.2025 Пенсійний Фонд України повідомив своїм листом №2800-030102-9/19498, що повертає без опрацювання лист від 09.01.2025 №1700-0307-5/1226, щодо надання макетної обробки.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є довідка про заробіток, одержаний за роботу в зоні відчуження, видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, на підставі первинних документів про нараховану заробітну плату, період та фактичну тривалість робочого дня.
Обчислення пенсій відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів.
Пенсійний Фонд України при перевірці зауважив, що в довідці виданій ВАТ «Рівнешляхбуд» № 3 від 10.01.2018 року ОСОБА_1 працював на будівництві дороги Зелений Мис - Чорнобиль. Будівництво автодороги Зелений Мис - Чорнобиль проходило як в зоні відчуження, так і за її межами. Враховуючи наявні в матеріалах ЕПС документи, визначити тривалість робочого дня в зоні відчуження неможливо.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, період та фактичну тривалість робочого дня, зокрема, табелі обліку робочого часу, маршрутний лист, кратність, тарифну ставку, період роботи) , завірених організацією у складі якої виконувалися роботи.
Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить, що будь-які довідки, які надаються для призначення пенсії повинні відповідати первинним документам, на підставі яких вони видавались, а органу Пенсійного фонду, в свою чергу, надано право перевіряти обґрунтованість та достовірність даних, які відображені в довідках підприємств. Тобто, аналізуючи вказані норми, можна прийти до обґрунтованого висновку, що врахування документів можливе тільки за умови їх підтвердження первинними документами.
08.07.2025 Головним управлінням повторно надіслано лист №1700-0307-5/50483 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо отримання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для необхідності зняття обмеження суми нарахованої пенсії. Про результат розгляду зазначеного листа управління буде повідомлено Пенсійним фондом України письмово в тридцятиденний строк.
З урахуванням наведеного вище, позивач вказав, що державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Державним виконавцем не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем. Зі змісту постанови неможливо встановити фактичні підстави винесення її відповідачем, оскільки така містить виключно посилання на норми частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження». Таким чином, постанова про накладення штрафу від 17.07.2025 у ВП №77932254 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не виконує судове рішення у справі №460/8483/24 без поважних причин, за відсутності перешкод для виконання судового рішення. На переконання суду, листування між територіальним органом Пенсійного фонду та Пенсійним фондом України "щодо проведення відповідного перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку "Макетна обробка"" за жодних обставин не може вважатися ні вчиненням боржником необхідних дій, спрямованих на перерахунок та виплату пенсії особі у встановленому законом розмірі, ні існуванням об'єктивних обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №460/8483/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром з 20.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.03.2024 пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром.
13.01.2025 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/8483/24 видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.03.2024 пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корольчук Наталією Іванівною від 06.05.2025 за заявою стягувача ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №77932254 з примусового виконання виконавчого листа №460/8483/24, виданого 13.01.2025 Рівненським окружним адміністративним судом. Вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16.06.2025 за № 17546 державним виконавцем до боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу про нарахування та виплату стягувачу пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, а також боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України.
17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив про невиконання боржником рішення суду, у зв'язку з чим просив накласти на ГУ ПФУ в Рівненській області штраф у відповідності до статей 63,75 Закону України "Про виконавче провадження".
В матеріалах наданого відповідачем на вимогу суду виконавчого провадження №77932254 відсутні будь-які документи щодо заходів, які були вчиненні боржником для виконання рішення суду.
Суд встановив, що 17.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, а також 17.07.2025 скеровано вимогу державного виконавця на адресу боржника.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, ГУ ПФУ в Рівненській області звернулося до суду з позовом про її скасування.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Предметом спору у цій справі є правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника, відтак факт невиконання без поважних причин боржником рішення суду, невжиття заходів з метою виконання рішення суду, є суттєвою обставиною, яка підлягає встановленню впливає на правильність оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення ) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Частинами другою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
З наведеного слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Відтак, для застосування обумовлених заходів відповідальності державний виконавець зобов'язаний перевірити виконання рішення боржником та впевнитися, що рішення суду не виконане без поважних причин.
У постанові від 31.03.2021 у справі №360/3573/20 Верховний Суд зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повертаючись до обставин цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №460/8483/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.03.2024 пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вчинення органом Пенсійного фонду необхідних дій, спрямованих на нарахування та виплату ОСОБА_1 з 20.03.2024 пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, відсутні як в матеріалах виконавчого провадження, так і в матеріалах даної судової справи.
При цьому, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги позивача (з приводу того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надіслало лист від 09.01.2025 №1700-0307-5/1226 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо отримання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для проведення відповідного перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку «Макетна обробка». Пенсійний Фонд України повідомив позивача своїм листом від 22.03.2025 №2800-030102-9/19498, що повертає без опрацювання лист від 09.01.2025 №1700-0307-5/1226 щодо надання макетної обробки, зазначивши, що в довідці, виданій ВАТ «Рівнешляхбуд» № 3 від 10.01.2018, ОСОБА_1 працював на будівництві дороги Зелений Мис - Чорнобиль. Будівництво автодороги Зелений Мис - Чорнобиль проходило як в зоні відчуження, так і за її межами, а наявні в матеріалах ЕПС документи не надають можливості визначити тривалість робочого дня в зоні відчуження), позаяк враховуючи зміст судового рішення у справі № 460/8483/24, яке зобов'язаний виконати орган Пенсійного фонду, об'єктивно відсутня необхідність отримання будь-яких додаткових документів про період роботи стягувача в зоні відчуження. Ухвалюючи назване судове рішення суд не ухвалював рішення про зобов'зання ГУ ПФУ в Рівненській області про повторний розгляд чи перевірку матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Спосіб виконання судового рішення у справі № 460/8483/24 достеменно встановлений судом - нарахувати та виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, а зокрема:
ГУ ПФУ в Рівненській області зобов'язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , який є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що листування між територіальним органом Пенсійного фонду та Пенсійним фондом України "щодо проведення відповідного перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку "Макетна обробка"" за жодних обставин не може вважатися ні вчиненням боржником необхідних дій, спрямованих на перерахунок та виплату пенсії особі у встановленому законом розмірі, ні існуванням об'єктивних обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не виконує судове рішення у справі №460/8483/24 без поважних причин, за відсутності перешкод для виконання судового рішення.
Як наслідок дослідивши надані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку вважає, що державний виконавець правильно встановив факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, у зв'язку з чим відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виніс оскаржену постанову про накладення на боржника штрафу.
Підсумовуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в межах спірних правовідносин державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, обґрунтовано та розсудливо. Доводи позивача не підтверджують протиправності оскарженої постанови та не дають суду підстав для її скасування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 460/12629/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року