Справа № 560/6671/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
14 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,
представника відповідача: Грамма Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з позовом і просив визнати постанову відповідача про застосування заходів впливу контрольного характеру від 19 березня 2025 протиправною та її скасування.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесене Розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 07.08.2023 №256-Е щодо Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Вказане розпорядження винесене через порушення позивачем вимог абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27 липня 2022 №2465-IX в частині нездійснення процедури допуску акцій до торгів на регульованому фондовому ринку або фондовому багатосторонньому торговельному майданчику, щодо акцій Товариства, не здійснення публічної пропозиції.
Згідно вказаного розпорядження позивачу у термін до 31 грудня 2023 необхідно було усунути зазначене вище порушення законодавства шляхом здійснення процедури допуску акцій до торгів на регульованому фондовому ринку або фондовому багатосторонньому торговельному майданчику, щодо акцій Товариства, здійснення публічної пропозиції та письмового інформування до 31 грудня 2023 уповноваженої особи Комісії та департаменту нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами про виконання цього розпорядження.
У зв'язку із складенням щодо позивача проекту Акту про вчинення порушення профільного законодавства від 15.01.2025, керуючись пунктом 15 розділу ІІ Порядку фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням Комісії від 21.05.2024 №627, Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі також Національна комісія) винесено постанову про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства від 15.01.2025 щодо Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС".
Відповідно до п. 1 вказаної вище постанови Уповноваженою особою Національної комісії постановлено почати фіксацію факту вчинення порушення профільного законодавства стосовно ПАТ «УБ ХАЕС».
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову про застосування заходів впливу контрольного характеру від 19.03.2025, якою за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках постановлено застосувати до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" основний захід впливу контрольного характеру у вигляді фінансової санкції (штрафу) у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. Додатковими заходами впливу контрольного характеру вказані: зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому; зобов'язання акціонерного товариства щодо прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного на приватне.
Як вбачається зі змісту Постанови, Національна комісія при її прийнятті керувалась обставинами, визначеними частиною двадцять третьою статті 37 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», частиною двадцять другою статті 37, пунктами 2, 9, 18 частини четвертої, частиною восьмою статті 49 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», підпунктом 10 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» від 22.02.2024 № 3585-ІХ, пунктами 32, 33, 36, 37 Порядку фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням Комісії від 21.05.2024 № 627.
Позивач, не погоджуючись із постановою від 19.03.2025 року, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України від 30 жовтня 1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (надалі - Закон №448/96-ВР, тут і далі в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основний перелік завдань, який покладається на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, визначено у статті 8 Закону № 448/96-ВР. Пунктом 14 статті 8 Закону передбачено, що Національна комісія має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Статтею 11 Закону № 448/96-ВР визначено відповідальність за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках.
За змістом п. 8 частини 1 статті 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіряючи дотримання відповідачем процедури при застосуванні до позивача санкції, слід зауважити наступне.
Встановлено, що позивач листом від 25.08.2023 №102/98 звернувся до відповідача з клопотанням про продовження терміну виконання від 07.08.2023 № 256-Е. Зі змісту зазначеного клопотання вбачається, що позивач просив продовжити термін виконання Розпорядження до 31 грудня 2024.
Абзацом 1 п. 6 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу (затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.07.2020 №405, далі - Правила, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень законодавства, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень законодавства за письмовим вмотивованим клопотанням порушника або з власної ініціативи може бути прийнято рішення про перегляд розпорядження про усунення порушень законодавства. За результатом перегляду розпорядження про усунення порушень законодавства уповноважена особа приймає рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень законодавства та протягом п'яти робочих днів направляється особі, щодо якої його винесено, скасування розпорядження або залишення його без змін.
Листом від 15.09.2023 №14/01/9834 Національна комісія повідомила Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про розгляд клопотання про продовження терміну виконання Розпорядження та відмову у його задоволенні.
Також встановлено, що термін виконання Розпорядження від 07.08.2023 № 256-Е сплив 01.01.2024 року.
Відповідно до пункту 1 розділу I Правил вони визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення та порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (далі - законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки). Згідно із абз. 1 п. 5 розділу I Правил уповноважені особи НКЦПФР (далі - уповноважені особи) в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення всебічно, повно та об'єктивно проаналізувати дані та інформацію стосовно порушення, вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції або інші заходи впливу.
Розпорядження про усунення порушень законодавства повинно містити, зокрема, термін усунення порушень законодавства; термін повідомлення уповноваженої особи про усунення порушень (абз. 1 п. 5 розділу VIII Правил).
Нормами п. 7 розділу VIII Правил встановлено, що контроль за виконанням розпорядження про усунення порушень законодавства здійснює структурний підрозділ НКЦПФР, про що зазначається у розпорядженні.
Згідно Розпорядження від 07.08.2023 № 256-Е контроль за його виконанням покладений на департамент нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами та департамент правозастосування.
В силу п. 8 розділу VIII Правил у разі невиконання або несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень законодавства уповноважена особа застосовує відповідну санкцію або інший захід впливу та у разі необхідності виносить нове розпорядження.
За змістом частин 1, 2 статті 12 Закону №448/96-ВР визначено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у системі накопичувального пенсійного забезпечення.
Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.
Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію, офіційним каналом зв'язку (частина 5 статті 12 Закону № 448/96-ВР).
Так, оскаржувана позивачем постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру від 19.03.2025 винесена відповідачем за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 07.08.2023 року.
Термін виконання Розпорядження сплив 01.01.2024 року, а у задоволенні клопотання позивача про продовження вказаного терміну відповідачем було відмовлено.
Стосовно того, що момент вчинення позивачем порушення є 01.01.2024 року, відповідач не оспорює.
Станом на 01.01.2024 порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення та порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки) регулювалися Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затвердженими Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.07.2020 № 405.
Враховуючи положення абз. 1 п. 5 розділу VIII Правил, п. 7 розділу VIII Правил, суд вважає, що департамент нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами та департамент правозастосування повинні були 01.01.2024 виявити та зафіксувати факт невиконання позивачем розпорядження від 07.08.2023 №256-Е, вчинити дії, передбачені частинами 1, 2 статті 12 Закону № 448/96-ВР. Окрім того, згідно з, зокрема, положеннями абз. 1 п. 5 розділу I, п. 8 розділу VIII Правил, ч. 5 ст. 12 Закону № 448/96-ВР уповноважена особа відповідача за наявності на те законних підстав повинна була своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції або інші заходи впливу до позивача, однак, відповідачем цього зроблено не було.
Лише 15.01.2025 відповідачем стосовно ПАТ «УБ ХАЕС» складено проект Акту про вчинення порушення профільного законодавства та, на підставі пункту 15 розділу ІІ Порядку фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2024 № 627 (далі - Порядок № 627), винесено постанову про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства.
Слід зауважити, що відповідач помилково вважає, що днем виявлення порушення профільного законодавства позивачем є дата винесення постанови про початок фіксації факту вчинення порушення та складання проекту акту про вчинення порушення профільного законодавства. До таких висновків суд прийшов з огляду на те, що 15.01.2025 є днем, коли відповідач виявив порушення профільного законодавства позивачем та почав здійснювати дії щодо фіксації факту вчиненого порушення, керуючись положеннями Порядку № 627, яким не повинен був керуватись у спірних правовідносинах.
Відтак, саме 01.01.2024 є першим днем після спливу терміну виконання Розпорядження про усунення порушень законодавства від 07.08.2023 № 256-Е і саме тоді відповідач повинен був встановити факт невиконання Розпорядження позивачем та розглядати справу про порушення останнім вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, керуючись при цьому діючими на той час Правилами.
Порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватись процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принципу «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
З огляду на порушення, допущені відповідачем, які були встановлені за результатами розгляду справи, суд виходить з того, що вони мають істотний характер та прямо впливають на правомірність оскаржуваного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 жовтня 2025 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.