Справа № 676/3953/25
Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
14 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Васьковича Іллі Юрійовича на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції Васьковича Іллі Юрійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки догожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
в червні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Васьковича Іллі Юрійовича, третя особа: Департамент Патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕНА № 4786249 від 21.05.2025 року про притягнення з ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 21.07.2025 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача, відсутність події адміністративного правопорушення, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, та, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що винесена постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Також зазначив, що непред'явлення при перевірці полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за відсутності факту порушення водієм Правил дорожнього руху не є підставою для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами скарги зазначає, що 21.05.2025 старший лейтенант поліції Васькович І.Ю. під час виконання своїх службових обов'язків, а саме здійснюючи патрулювання на мобільному блокпості, що розташований на автомобільній дорозі Н-03 194 км, близько 18 год. 40 хв. на автошляху Н03 192 км, на виїзді з м. Хмельницький в напрямку м. Кам'янець - Подільський, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортих засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1. г ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до абз.10 п.10 Постанови КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в тому числі у разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що жодних посилань на постанови КМУ №1455 та №1456 як правових підстав для зупинки т/з яким керував позивач, та будь яких обмежень щодо проїзду через блокпости інспектором поліції Васьковичем І.Ю. не зазначалось що свідчить про намагання ввести суд в оману та виправдати незаконні дії інспектора поліції його керівництвом.
Також, після звернення позивача з клопотанням про надання йому можливості скористатися гарантованим Конституційним правом на захист та отримання необхідної правової допомоги, інспектором поліції Васьковичем І.Ю. зазначене клопотання було необґрунтовано та безпідставно відхилене та продовжено розгляд справи чим незаконно, у злочинний спосіб позбавлено позивача прав гарантованих Конституцією України.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою від 21 травня 2025 року інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Васькович І.Ю. винесено постанову серії ЕНА № 4786249 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Правопорушення полягало в тому, що 21 травня 2025 року близько 18 год. 40 хв. на автошляху Н03 192 км, на виїзді з м. Хмельницький в напрямку м. Кам'янець - Подільський,водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1. г ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З позовної заяви ОСОБА_1 , встановлено, що інспектор поліції Васькович Ілля Юрійович здійснив зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 21травня 2025 року близько 18 год. 40 хв. та повідомив, що причиною зупинки є той факт що ОСОБА_1 був не пристебнутий паском безпеки, проте ОСОБА_1 , як того вимагає п.2.3 ПДР користувався паском безпеки та був пристебнутий, про що Мельник В.І. повідомив інспектора та звернувся із клопотанням надати докази того факту що Мельник В.І. був не пристебнутий. У відповідь, інспектор поліції Васькович І.Ю. відповів запереченням та почав вдаватись до пошуку інших можливих правопорушень які, на його думку, міг вчинити водій, щоб виправдати факт незаконної зупинки транспортного засобу. Після цього інспектор поліції Васькович І.Ю. підійшов до передньої частини автомобіля та, використовуючи власний мобільний телефон, в порушення вимог керівних документів, почав здійснювати незрозумілі заходи. Повернувшись до водія інспектор поліції Васькович І.Ю. заявив що він, здійснював пошук даних на якомусь сайті та не знайшов, страхового полісу на автомобіль марки «Chevrolet» модель Аveo номерний знак НОМЕР_1 . Пошукові заходи проводились з використанням власного мобільного телефону.
Мельник В.І., в заперечення заяви інспектора повідомив що у нього є чинний на дату зупинки транспортного засобу договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в паперовій формі. Разом з тим водій повідомив інспектора, що оскільки останній не надав доказів правопорушення яке могло стати причиною первинної зупинки вказаного транспортного засобу, а отже його дії є незаконними, то подальші вимоги інспектора є також незаконними.
В подальшому інспектор поліції Васькович І.Ю. повідомив про початок розгляду справи за вчинення правопорушення передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, а саме керування транспортного засобу без чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Інспектор поліції Васькович І.Ю. не роз'яснив ОСОБА_1 прав передбачених ч.1 ст. 268 КУпАП, а лише процитував їх назву, а вимоги статті 63 Конституції України взагалі не були доведені Мельнику В.І. як вбачається з Постанови.
Також судом встановлено, що водій ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про відкладення та перенесення розгляду справи за місцем проживання, м. Кам'янець - Подільський, з метою реалізації Конституційного права на захист та отримання необхідної правової допомоги, проте зазначене клопотання було необґрунтовано та безпідставно відхилене інспектором поліції та запропоновано провести розгляд справи о 19.30 на місці розгляду. Також ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про надання бланку пояснення та надання можливості викласти пояснення в письмовій формі та долучити їх до матеріалів справи та врахувати в якості доказів в порядку статті 251 КУпАП перед прийняттям рішення, дане клопотання інспектором поліції Васькович І.Ю. також було відхилене та повідомлено ОСОБА_1 щоб він сам знайшов собі папір і написав своє пояснення.
В подальшому інспектор поліції Васькович І.Ю. направився до транспортного засобу після чого пред'явив для підпису Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4786249 від 21.05.2025 року, зміст якої не відповідає вимогам статті 283 КУпАП.
Таким чином, дії інспектора поліції Васьковича І.Ю. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення з порушення вимог законодавства України, без врахування клопотань ОСОБА_1 та винесення Постанови про накладення адміністративного стягнення є протиправними.
Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо процедури оформлення, а також порядку розгляду, відтак винесена Постанова від 21 травня 2025 року серії ЕНА №4786249 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пп."а" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пп."б" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Згідно з пп."ґ" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 6 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію» втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Тобто, аналізуючи викладене, факт ненадання позивачем на вимогу поліцейського полісу обов'язкового страхування, підтверджується. Отже, вказане свідчить про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду, зроблений у справі №127/19283/17 від 25.09.2019 про те, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Тобто, порушення в частині не пред'явлення відповідних документів є окремим порушенням і не залежить від порушення, яке стало підставою для зупинки автомобіля.
Поряд з цим, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. На вимогу поліцейського, зокрема на місці здійснення спеціального поліцейського контролю водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов'язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.
Отже, вказана обставина спростовує висновки суду першої інстанції та доводи позивача, в частині відсутності підстав для зупинки, оскільки не пред'явлення відповідних документів є окремим порушенням і не залежить від порушення, яке стало підставою для зупинки автомобіля.
Слід також зазначити, що згідно з п.3 Порядку №1456 правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України “Про основи національного спротиву», “Про правовий режим воєнного стану», “Про оборону України», “Про національну безпеку України», “Про Національну поліцію», “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Тобто, КУпАП та інші нормативно-правові акти є правовою основою підстав перевірки документів (в межах порядку №1456). Як зазначалось вище, ч.1 ст.126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Доводи позивача щодо ненадання можливості скористатися правовою допомогою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з наявних у справі відеодоказів встановлено, що відповідачем клопотання позивача про розгляд справи за місцем проживання у зв'язку з бажанням звернутися за юридичною допомогою до адвоката з яким вже укладений відповідний договір було задоволено частково. Відповідачем запропоновано позивачеві оголосити перерву в розгляді справи та надано можливість позивачу у телефонному режимі зв'язатися з адвокатом та разом продовжити розгляд справи за місцем вчинення правопорушення. Позивач таким правом не скористався.
Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем надано достатню кількість доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог ПДР України п.2.1 ПДР України, а тому проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 4786249 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., є правомірною.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Васьковича Іллі Юрійовича задовольнити повністю.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.