Справа № 127/22628/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Медяна Ю.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
14 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 з 16.03.2010 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.65-66)
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , який, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, видано на ім'я ОСОБА_1 , на сторінці 7 наявний штамп від 26.12.2017: "невійськовозобов'язаний". (а.с.24)
Згідно з копією довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №366290 від 19.06.2023 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново. (а.с.12-13)
03.07.2025 водієм ІНФОРМАЦІЯ_3 - солдатом ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №3448, відповідно до якого ОСОБА_1 не виконав припис абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 14.07.2025 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 03.07.2025, про що свідчить його підпис. (а.с.62-64)
14.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №5323, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 17 000 грн. В постанові зазначені відомості, аналогічні викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення №3448 від 07.07.2025. (а.с.57-60)
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи військовозобов'язаним, не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ+, ЦНАП, або в ТЦК та СП протягом 60 днів з 18.05.2024, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, відповідальність настає у разі порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За визначенням у частині першій Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Приміткою у ст. 210 КУпАП визначено, що положення ст.210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Відтак, з огляду на вимоги вказаного вище Закону, а також вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи не виключає обов'язку позивача актуалізувати свої облікові дані в ТЦК.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, був зобов'язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024.
Так, зі змісту оспорюваної постанови чітко вбачається, що ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані протягом 60 днів у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, оскільки в постанові йдеться саме про не уточнення позивачем даних (адреси проживання, номеру телефону, адресу електронної пошти) саме протягом вказаного періоду, а не щодо не перебування позивача на військовому обліку чи відсутності його даних у відповідача.
Доказів протележного позивачем не надано.
В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що він звільнений від обов'язку перебувати на військовому обліку, оскільки він є інвалідом ІІ групи. Також посилається на те, що не був належним чином повідомлений про необхідність уточнення персональних даних у період 18.05.2024 - 16.07.2024.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 16.03.2010 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом із тим, позивач не вказує на об'єктивні причини, які б унеможливили виконання ним обов'язку уточнення своїх персональних даних у визначений законом строк.
Відомостей відносно того, що позивач, на момент винесення оскаржуваної постанови, не має статусу військовозобов'язаного матеріали даної адміністративної справи не містять.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він звільнений від обов'язку перебувати на військовому обліку, оскільки він є інвалідом ІІ групи, суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Відповідно до п.1, 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.22 Порядку, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військовоазами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону. інc?? ????них послуг або
Водночас, згідно з ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі; були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
З п.20.3 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» вбачається, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: «придатний», «непридатний», «потребує», «Тимчасово непридатний».
Відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані , визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
З аналізу вказаних норм вбачається, що чинне законодавство не звільняє осіб з інвалідністю від обов'язку перебувати на обліку військовозобов'язаних лише за фактом наявності інвалідності, та вказана обставина автоматично не виключає їх з даного обліку.
Водночас, суд звертає увагу, що наявність інвалідності в позивача може бути підставою для винесення за результатом проходження ним ВЛК постанови про визнання його непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку.
Водночас, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що він пройшов ВЛК, за результатами якого він визнаний непридатним до військової служби та через це він знятий з військового обліку. Так само, позивачем не надано доказів того, що він виключений з військового обліку за іншою, передбаченою законом підставою.
Також суд звертає увагу на те, що термін «невійськовозобов'язаний» відсутній в чинному законодавстві, а тому відмітка в паспорті відповідача не свідчить про те, що він дійсно виключений з військового обліку.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним, та перебуває на обліку, а тому має виконувати покладені на нього обов'язки військовозобов'язаного.
Аналізуючи наведені вище докази, суд зазначає, що позивач, будучи військовозобов'язаним, не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ+, ЦНАП, або в ТЦК та СП протягом 60 днів з 18.05.2024, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про необхідність уточнення персональних даних у період 18.05.2024 - 16.07.2024, оскільки держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - ІНФОРМАЦІЯ_3 може перевірити, чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, проте обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач, тобто дані реєстру формуються на підставі наданих військовозобов'язаним даних.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова №5323 від 14.07.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є законною та обгрунтованою.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.