Справа № 560/11268/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
14 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року (ухвалена в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі № 560/11268/23 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року розміром десяти прожиткових мінімумів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі № 560/11268/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру, з урахуванням проведених виплат на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.07.2021 по 28.02.2022 в розмірі 16 580,00 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року заяву задоволено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
06 жовтня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі № 560/11268/23 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року розміром десяти прожиткових мінімумів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набрало законної сили 15.08.2023.
З матеріалів справи встановлено, що рішення у справі №560/11268/23 виконано суб'єктом владних повноважень частково, а саме, на виконання зазначеного рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру з урахуванням проведених виплат. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з урахуванням підвищення учаснику бойових дій з 01.07.2021 склав 26319,74 грн. За період з 01.07.2021 по 28.02.2022 нарахована сума доплати в розмірі 16580,00 грн.
Наразі борг у розмірі 16580,00 грн. заявнику не виплачений, що визнається суб'єктом владних повноважень. Указаний борг існує понад 2 місяці від набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частина третя статті 378 КАС України передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021 р. у справі N 520/13014/20 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 р. N 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
До того ж, у контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності як невід'ємної складової проголошеного ст. 8 Конституції України верховенства права, суд доходить до переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг об'єктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження суб'єкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів об'єктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян отримувачів поточних грошових платежів.
Разом із тим, колегія суддів бере до уваги, що виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч. 2 ст. 13 від 02.06.2016 р. N 1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС України.
Враховуючи наведені імперативні приписи ч.3 ст.378 КАС України колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.