Постанова від 30.09.2025 по справі 240/3046/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3046/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

30 вересня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Загоренко О.О.,

представника відповідача: Мазур О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 за №0181230712, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 9 605 640,08 грн із них 7 684 512,06 грн податкового зобов'язання, 1 921 128,02 грн штрафної санкції; податкове повідомлення - рішення від 02.10.2023 за №0181270712, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 160 516,00 грн; податкове повідомлення - рішення від 12.01.2024 за №0007280712, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 7 528 997,00 грн, із них 6 676 155,00 грн податкового зобов'язання, 852 842,00 грн - штрафної санкції; податкове повідомлення - рішення від 12.01.2024 за №0007270712, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 730171,98 грн, із них 641 349,58 грн податкового зобов'язання, 88 822,40 грн штрафної санкції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Так, щодо взаємовідносин ТОВ “Овруч Стоун» з контрагентом ТОВ “Рок Трейд» апелянт зазначає, що акти наданих послуг, надані для перевірки, не розкривають змісту господарської операції (тобто склад і характер наданих послуг, місце і дата їх надання), містять лише загальне найменування послуг без жодної деталізації. Враховуючи відсутність економічного ефекту товариства відносно отриманих послуг, послуги вважаються, як такими, що використані не в господарській діяльності.

За результатами проведеного опрацювання було встановлено відсутність по ланцюгу постачання документально-оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей щебня, аміачної селітри, вапняково-аміачної селітри у ТОВ “Рок Трейд», які в подальшому було документально оформлено як реалізацію на ТОВ “Овруч Стоун». Отже, ТОВ “Овруч Стоун» у перевіряємому періоді при взаємовідносинах з ТОВ “РОК ТРЕЙД» завищено податковий кредит з ПДВ на 3 298 257,00 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ “Овруч Стоун» з контрагентом ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", скаржник зазначає, що надані документи не містять відомостей щодо списання (використання) в господарській діяльності придбаних ТМЦ та не розкривають зміст використання ТМЦ. Також не надано сертифікатів якості (походження) на ТМЦ, яке документально оформлено як придбання від ТОВ “Торговий дім “Агроімпорт ЛТД».

Зважаючи на відсутнє документальне підтвердження щодо використання зазначених запасів у господарській діяльності, то контролюючий орган дійшов до висновку, що платником податків не підтверджено використання у господарській діяльності ТМЦ.

Тому, в порушення пункту 6 та пункту 9 П(С)БО 16 “Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 ПК України, ТОВ “Овруч Стоун» занижено фінансовий результат до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" на загальну суму 20 988 456,00 грн, відповідно завищено податковий кредит з ПДВ на 4 197 691,00 грн.

Також апелянт зазначає, що в порушення пункту 6 та пункту 9 П(С)БО 16 “Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 ПК України, ТОВ “Овруч Стоун» занижено фінансовий результат до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на загальну суму 130 699,00 грн., відповідно завищено податковий кредит з ПДВ на 26 140,00 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ “Овруч Стоун» з контрагентом ТОВ “Продмаркетпром», то апелянт зазначає, що у ході перевірки було встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ТОВ “Овруч Стоун» по взаємовідносинах з ТОВ “Продмаркетпром», в результаті неможливості відслідкування по ланцюгу постачання матеріалів, відсутності первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт приймання-передачі матеріалів, первиннних документів, які б підтверджували фактичне використання матеріалів під час виробництва, враховуючи умови пункту 44.1 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платника податків учасника відповідної операції.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 12.01.2024 №0007270712, яким товариством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті не оподаткування об'єкта нерухомого майна, то на переконання відповідача, Товариством на порушення п.п. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1. п. 266.3, пп.266.8.1. п. 266.8 ст. 266 ПК України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, всього у сумі 641 349,58 грн.,

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі наказу №1803-п від 07.08.2023, 22.08.2023 року, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, пп. 78.1.5 п.78.1 СТ.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Овруч Стоун», з питань, що є предметом заперечення від 24.07.2023 №317 та доповнення до заперечення від 31.07.2023 №324 на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.07.2023 №11691/06-30-07-02/38335496.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Житомирській області складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 18.09.2023 №15111/06-30-07-12/38335496.

Перевіркою ТОВ “Овруч Стоун» встановлено наступні порушення:

1) п. 6 та п. 9 П(С)БО 16 “Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 року та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) за період з 01.01.2017 по 31.03.2023 в результаті чого встановлено його заниження всього у сумі 6 738 155,0 грн., у тому числі за 2020 рік на 3 264 787,0 грн., за 2021 рік на 1 411 368,0 грн., та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2023 в сумі І 160 516,0 грн.;

2) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 684 512,06грн., в тому числі за жовтень 2020 на 997 858,0грн., за листопад 2020 на 2 742 394,0грн., за грудень 2020 на 441 663,0грн., за січень 2021 на 57 941,0грн., за березень 2021 на 24 438/,0грн., за квітень 2021 на 230 822,0грн., за травень 2021 на 8 726,0грн., за червень 2021 на 38 342,0грн., за липень 2021 на 4 675,0грн., за вересень 2021 на 362 999,0грн., за жовтень 2021 на 689 510,0грн., за листопад 2021 на 2 075 519,0грн., за грудень 2021 на 9 270,0грн.,за червень 2022 на 356,0грн.;

3) п. 255.3, п. 255.5, п.п. 255.11.10. п. 255.11 ст.255 ПК України, в результаті чого встановлено заниження рентної плати за спеціальне водокористування на загальну суму 21 994,11грн., в тому числі за 1 кв. 2017 на 44,07грн., за 2 кв. 2017 на 44,06грн., за 3 кв. 2017 на 39,56грн., за 4 кв. 2017 на 41,82грн., за 2 кв. 2019 на 1391,75грн., за 3 кв. 2019 на 6711,01грн., за 4 кв. 2019 на 4272,09грн., за 1 кв. 2020 на 27,9грн., за 2 кв. 2020 на 31,36грн., за З кв. 2020 на 20,31грн., за 4 кв. 2020 на 31,6грн., за 1 кв. 2021 на 1231,39грн., за 2 кв. 2021 на 7692,45грн., за З кв. 2021 на 40,86грн., за 4 кв. 2021 на 40,79грн., за 1 кв. 2022 на 22,15грн., за 2 кв. 2022 на 20,58грн., за З кв. 2022 на 10,52грн., за 4 кв. 2022 на 103,23грн., за Ікв. 2023 на 82,39грн., за 2 кв. 2023 на 94,22грн.;

4) п.п. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1. п. 266.3, пп.266.8.1. п. 266.8 ст. 266 ПК України підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, всього у сумі 641 349,58 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 19760,75 грн., за 2019 рік у сумі 88596,96грн., за 2020 року 91917,84грн., за 2021 рік у сумі 127386,0 грн., за 2022 року у сумі 207002,25 грн., за 01.01.2023-30.06.2023 у сумі 106685,78 грн.;

5) пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України ТОВ “ОВРУЧ СТОУН» внаслідок не подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на об'єкт нерухомості;

6) ст. 15 Закону України від 19.12.1992 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) в частині зберігання пального за період з 01.07.2019 по 19.02.2020 без наявності ліцензії на даний вид діяльності за адресою : Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, буд.1.

На підставі акта перевірки №15111/06-30-07-12/38335496 від 18.09.2023 були прийняті податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 року за №0181220712; №0181270712; №0181230712; №0181240712.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 06.11.2023 звернувся в порядку ст. 56 ПК України з відповідною скаргою до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду вищевказаної скарги ДПС України 27.12.2023 прийнято рішення №38179/6/99-00-06-01-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 року №0181220712 в частині застосування 816196,75 грн штрафних санкцій, а податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 №0181240712 в частині застосування штрафних санкцій на суму 71515 грн., а в іншій частині податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 року №0181270712, №0181230712 залишила без змін, а скаргу частково задовольнила.

За результати перевірки та враховуючи рішення ДПС України, контролюючим органом встановлено порушення:

1. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 ПК України, та прийнято податкове-повідомлення рішення від 02.10.2023 за №0181230712 на загальну суму 9 605 640,08 грн. (штрафна санкція 1 921 128.02 грн.);

2. п.п.134.1.1 п. 134.1 СТ.134 ПК України, п. 6 та п. 9 П(С)БО 16 “Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999 року, в результаті завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок заниження податку на прибуток на суму 1 160 516,00 грн., в результаті відсутнього документального підтвердження щодо І використання послуг у господарській діяльності, та прийнято податкове-повідомлення рішення від02.10.2023 за №0181270712 грн.:

3. п.п.134.1.1 п.134.1 СТ.134 ПК України, п. 6 та п. 9 П(С)БО 16 “Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999 року, в результаті заниження податку на прибуток, в результаті відсутнього документального підтвердження щодо використання послуг у господарській діяльності, та прийнято податкове-повідомлення рішення від 12.01.2024 за №0007280712. на загальну суму 7 528 997.00 грн. (штрафна санкція 852 842.00 гри.):

4. п.п.266.2.1 п.266.2, ші.266.3.1 п.266.3, пп,266.8.1 п.266.8 ст.266 ПК України, в результаті заниження податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в результаті не оподаткування об'єкта нерухомого майна, та прийнято податкове- повідомлення рішення 12.01.2024 за №0007270712 на загальну суму 730 171.98 грн. (штрафна санкція 88 822.40 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ “Овруч Стоун» звернулось до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Пунктом 86.8. ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7. цієї статті.

Згідно з пп.134.1.1, п.134.1, ст.134 Податкового Кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які відповідно до цього Закону належать до мікропідприємств (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес) та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначені статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", серед яких повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, з наведених норм вбачається, що господарська операція має бути відображена у первинних бухгалтерських документах, при чому саме по собі дотримання юридичної форми документа не є достатнім без розкриття сутності господарської операції.

У пунктах 37-41 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №520/1536/19 зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, щодо взаємовідносин ТОВ «Овруч Стоун» з контрагентом ТОВ «Рок Трейд», слід зазначити наступне.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Овруч Стоун» занижено фінансовий результат до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Рок Трейд» на загальну суму 16491284, 0 грн, в тому числі: за 2021 рік на 16491284,0 грн.

Судом встановлено, що 01.09.2021 між ТОВ «Овруч Стоун» та ТОВ «РОК ТРЕЙД» укладено договір №РТ-00701 про надання послуг, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги.

В п. 1.2 договору №РТ-00701 від 01.09.2021 визначено види послуг, що є предметом договору, до яких віднесено:

А) приймання вантажу під вивантаження вантажу із залізничних вагонів;

Б) вивантаження вантажу із залізничних вагонів;

В) очищення залізничних вагонів від залишків будь-якого вантажу;

Г) навантаження вантажу у автомобільний транспорт.

01.10.2021 між ТОВ "Рок Трейд" (далі - Покупець) та ТОВ "Овруч Стоун" (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки № РТ-00734 (далі по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.2 Договору визначено, що загальна кількість Товарів, що підлягають поставці, одиниця виміру, їх часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою Сторін у Специфікації, що додається до Договору, та є його невід'ємною частиною.

Партія Товару - кількість Товару, що постачається Постачальником Покупцю на підставі однієї видаткової та/або товарно-транспортної накладної. Обсяг - кількість Товару, який погоджено Покупцем і Постачальником до постачання у відповідній Специфікації на поставку Товару. Обсяг в залежності від кількості Товару постачається як однією, так і кількома партіями (п. 1.2.1 Договору).

Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами визначеними у Специфікації до Договору

За вказаним Договором були складені Акти надання послуг:

- № 4730 від 30.11.2021, на суму 10149,48 грн. за виконані роботи - компенсація вартості послуг за зберігання у залізничних вагонах ст. Гулівці за листопад 2021;

- № 4950 від 16.12.2021 на суму 36 867,00 грн. за виконані роботи - компенсація вартості послуг за зберігання у залізничних вагонах ст. Гулівці за жовтень 2021.

До того ж, до матеріалів справи долучено акти надання послуг за договором №РТ-00704 від 01.09.2021, відповідно до яких надані послуги:

- №3863 від 30.09.2021 на суму 1 592 095,20 грн - компенсація залізничного тарифу, транспортно-експедиційні послуги;

- №4054 від 22.10.2021 на суму 283 894,80 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4087 від 27.10.2021 на суму 892 064,16 - компенсація залізничного тарифу;

- №4088 від 27.10.2021 на суму 244696,32 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4090 від 28.10.2021 на суму 155 791,20 грн- компенсація залізничного тарифу;

- №4091 від 29.10.2021 на суму 896 421,12 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4189 від 31.10.2021 на суму 1 541 246,88 - компенсація залізничного тарифу;

- №4212 від 01.11.2021 на суму 979 728,36 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4216 від 02.11.2021 на суму 97 725,96 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4215 від 02.11.2021 на суму 887 387,04 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4225 від 03.11.2021 на суму 864 227,52 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4217 від 03.11.2021 на суму 992 014,80 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4273 від 05.11.2021 на суму 956 867,76 - компенсація залізничного тарифу;

- №4272 від 06.11.2021 на суму 161 145,84 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №42770 від 07.11.2021 на суму 320 376, 00 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4280 від 08.11.2021 на суму 512601,60 грн - компенсація залізничного тарифу;

- №4292 від 08.11.2021 на суму 552 921,60 грн - компенсація залізничного тарифу.

Оплата за договором №РТ-00704 від 01.09.2021 здійснена відповідно до платіжних інструкцій: №570 від 29.10.2021 на суму 1295000,00 грн, №573 від 02.11.2021 на суму 2719114,48 грн, №1475 від 09.11.2021 на суму 418717,16 грн, №582 від 09.11.2021 на суму 1630000,00 грн, №1476 від 11.11.2021 на суму 552921,60 грн, №1553 від 25.11.2021 на суму 2333000,00 грн, №1554 від 25.11.2021 на суму 1393357,72 грн.

Так, згідно доводів апеляційної скарги, акти наданих послуг, надані для перевірки, не розкривають змісту господарської операції (тобто склад і характер наданих послуг, місце і дата їх надання), містять лише загальне найменування послуг без жодної деталізації. Враховуючи відсутність економічного ефекту товариства відносно отриманих послуг, послуги вважаються, як такими, що використані не в господарській діяльності.

Однак, колегія суддів відхиляє вказані доводи та проаналізувавши всі акти наданих послуг, дійшла висновку, що останні містять всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, ціну.

Суд враховує, що акт перевірки не містить жодних фактів невідповідності між показниками податкового обліку товариства та первинними документами, дослідженими під час перевірки.

Не було встановлено жодної арифметичної чи методологічної помилки, допущеної ТОВ «Овруч Стоун» при веденні податкового обліку та складенні податкової звітності за податковий період, який перевірявся. Також акт не містить відомостей про встановлені факти підроблення первинних чи звітних податкових документів.

Дослідивши акти наданих послуг, суд зазначає, що позивачем дотримано всі необхідні умови задля формування даних податкового обліку.

Щодо доводів апелянта про те, що отримання послуг від ТОВ «РОК ТРЕЙД», який не спеціалізується в галузі вантажного залізничного транспорту та не є безпосереднім виконавцем послуг не є економічно ефективним для ТОВ «Овруч Стоун», то слід зазначити, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що одним із видів економічної діяльності ТОВ «РОК ТРЕЙД» на час виникнення спірних правовідносин було КВЕД: 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 52.24 транспортне оброблення вантажів.

Так, клас 52.29 КВЕД включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, що неодмінною характеристикою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах. Платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому має право самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, вирішуючи, які саме господарські операції необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника.

Щодо доводів апелянта про відсутність по ланцюгу постачання документально-оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей щебня, аміачної селітри, вапняково-аміачної селітри у ТОВ «Рок Трейд», які в подальшому було документально оформлено як реалізацію на ТОВ «Овруч Стоун», то суд критично розцінює вказані висновки відповідача та зазначає наступне.

Так, 16.04.2021 між ТОВ «Овруч Стоун» та ТОВ «РОК ТРЕЙД» укладено договір поставки №РТ-00404.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки №РТ-00404 від 16.04.2021 у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання договору поставки №РТ-00404 від 16.04.2021 надано видаткові накладні:

- №РТ-00004887 від 30.11.2021 на товар - аміачна селітра на суму 3470610,00 грн;

- №РТ-00001061 від 16.04.2021 на товар - ЩПС С7(щебенево-піщана суміш) фр. 0,05-40 мм (ДСТУ Б В. 2.7 - 30:2013) на суму 1087486,00 грн;

- №РТ-00001134 від 20.04.2021 на товар - ЩПС С7(щебенево-піщана суміш) фр. 0,05-40 мм (ДСТУ Б В. 2.7 - 30:2013) на суму 723 773,20 грн.

Суд зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Суд першої інстанції вірно не погодився з твердженням відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом з підстав неналежного відображення таких операцій у податковому обліку контрагентом позивача та суб'єктами господарювання, з якими мав відносини контрагент позивача, оскільки, як зазначалось раніше, платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування доходів і витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження їх розміру.

Окрім того, суд зауважує, що враховуючи вищевикладене, в даному випадку податковий орган обмежився лише даними ЄРПН та не вжив вичерпного переліку контрольних заходів (документальні перевірки, зустрічні звірки) у відношенні підприємств за усім ланцюгом постачання ТМЦ.

Під час дослідження факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку та відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Колегії суддів Верховного Суду у постановах від 28 вересня 2021 року у справі № 806/7669/13-а, від 25.05.21 у справі 804/10015/15, від 06.04.2021 у справі №808/8600/15, також наголошують, що судами під час дослідження факту здійснення господарської операції мають оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі, і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань.

Даючи оцінку доводам відповідача щодо наявності у контрагента ТОВ «РОК ТРЕЙД» статусу «ризикових платників» суд зазначає, що в акті від 18.09.2023 не зазначено конкретні причини (фактичні підстави) визнання постачальника «ризиковим», лише констатується включення платника до ризикових.

Також, суд зазначає, що рішення про «ризиковість» постачальника було прийняте податковими органами 27.10.2022, тобто вже після здійснення господарських операцій.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РОК ТРЕЙД» здійснено 12.04.2022, тобто також після укладення договорів та здійснення господарських операцій.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки щодо нереальності вчинення господарських операцій між ТОВ «Овруч Стоун» та ТОВ «РОК ТРЕЙД».

Щодо заниження фінансового результату до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»».

В акті перевірки контролюючий орган зробив висновок, що ТОВ «Овруч Стоун» занижено фінансовий результат до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»» на загальну суму 20 988 456,0 грн, в тому числі за 2020 рік на 6060,0 грн, за 2021 рік на 20982396, 00 грн.

Судом встановлено, що 01.10.2020 між ТОВ Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»» та ТОВ «Овруч Стоун» укладено договір поставки №АІ-01442, відповідно до пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/1 від 15.10.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є щебінь фр. 20-40 мм загальна кількість 702,000 т, ціна за одиницю 440,04, всього з ПДВ 308 908, 08.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/9 від 23.10.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є щебінь фр. 20-40 мм загальна кількість 700,000 т, ціна за одиницю з ПДВ 490,20, всього з ПДВ 343 140, 00.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/10 від 23.10.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є щебінь фр. 20-40 мм загальна кількість 700,000 т, ціна за одиницю 440,40, всього з ПДВ 308 280, 00.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/12 від 26.10.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є щебінь фр. 20-40 мм загальна кількість 1400,000 т, ціна за одиницю 490,042, всього з ПДВ 686 028, 00.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/15 від 09.11.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є бітум дорожній марки 70/100 загальна кількість 100,000 т, ціна за одиницю 13750,02, всього з ПДВ 1375002, 00.

Відповідно до специфікації №СП-АІ-01442/21 від 20.11.2020 до договору поставки №АІ-01442 від 01.10.2020, предметом поставки є щебінь фр. 10-20 мм загальна кількість 687,500 т, ціна за одиницю 490,02, всього з ПДВ 336 888, 75.

На підтвердження здійснення господарської операції з поставки ТОВ «Овруч Стоун» надало ряд видаткових накладних, в яких постачальник ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД», одержувач - ТОВ «Овруч Стоун», які містяться в матеріалах справи.

Видаткові накладні містять обов'язкові реквізити первинного документу, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" : назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи слідує, що в подальшому залишок товару був реалізований позивачем ТОВ «Вінницька нафто-бітумна компанія», що підтверджено видатковими накладними №00000000104 від 01.04.2021 (товар щебінь фр. 20-40 мм), №00000000097 від 30.03.2021 (товар щебенева суміш С-7 0-40 мм), №00000000096 від 30.03.2021 (товар щебінь фр. 5-10 мм), №00000000094 від 30.03.2021 (товар щебенева суміш С-7 0-40 мм), №00000000080 від 30.03.2021 (відсів (міцн.800)), №00000000079 від 26.03.2021 (товар щебінь фр. 20-40 мм), №00000000078 від 26.03.2021 (товар щебенева суміш С-7 0-40 мм), №00000000080 від 26.03.2021 (товар відсів), №00000000138 від 14.04.2021 (товар щебінь фр. 10-20 мм), №00000000137 від 14.04.2021 (товар щебінь фр. 20-40 мм), №00000000136 від 14.04.2021 (товар щебінь фр. 5-10 мм). Вказані видаткові накладні підтверджують використання придбаних у ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» товарів в господарській діяльності позивачем.

Контролюючий орган в акті перевірки вказує, що до перевірки не надано сертифікатів якості (походження) на ТМЦ, яке документально оформлено як придбання від ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД». Також надані до перевірки документи не містять відомостей щодо списання (використання) в господарській діяльності придбаних ТМЦ. У зв'язку з тим, що ТОВ «Овруч Стоун» у період проведення перевірки не надано документів, які розкривали б зміст використання ТМЦ, а отже, відсутнє документальне підтвердження щодо використання зазначених запасів у господарській діяльності, то платником не підтверджено використання у господарській діяльності ТМЦ.

В цій частині суд зазначає, що відсутність документів про доставку чи передачу ТМЦ, зокрема, товарно-транспортної накладної чи іншого подібного документу, не є підставою для виключення вартості придбаних будівельних матеріалів (щебеню, піску, бітуму) із складу витрат, так як товарно-транспортна накладна не є первинним документом в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить відомості про господарську операцію, а містить інформацію про товар та його кількість, а відтак відсутність вказаного документа не може бути підставою для неврахування їх у складі витрат господарської діяльності.

Так само і порушення податкової дисципліни контрагентом не може тягнути негативні наслідки для позивача. Зазначена позиція неодноразово підтверджувалась Верховним Судом, зокрема у справі №804/4787/16. У цій справі Верховний Суд вказав, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікаті якості(походження) товарів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відтак, доводи апелянта про порушення позивачем пункту 6 та пункту 9 П(С)БО 16 «Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за №18 від 31.12.1999 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» та заниження фінансового результату до оподаткування колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо заниження фінансового результату до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»», то під час перевірки встановлено документальне оформлення придбання ТОВ «Овруч Стоун» у ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" послуг щодо оренди автотранспорту на загальну суму 156 839,28 грн., в тому числі ПДВ - 26 139,88 грн.

Відповідач зазначає, що відповідно до наданих до перевірки документів, а саме згідно звіту, щодо об'єктів оподаткування у ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" відсутній автотранспорт, відповідно до якого документально оформлено послугу оренди, а саме фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер НОМЕР_1 , напівпричіп KOEGEL SN24 WKOS0002400143984.

Судом встановлено, що 01.01.2021 між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"(орендодавець) та ТОВ «Овруч Стоун» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №1-ТЗ, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві за плату на певний строк у користування транспортний засіб для здійснення господарської діяльності.

Характеристика об'єкта, що є предметом оренди за договором:

Тип: напівпричіп-загальний- бортовий-тентований.

Марка, модель: KOEGEL SN24; S 24-1.

Рік випуску(виготовлення): 2011.

Номер шасі (кузова, рами)/ серія та номер: НОМЕР_2 .

Відповідно до акта приймання-передачі транспортного засобу 01.01.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування транспортний засіб: напівпричіп-загальний-бортовий-тентований, марка, модель: KOEGEL SN24; S 24-1, рік випуску(виготовлення): 2011, номер шасі (кузова, рами)/ серія та номер: WKOS0002400143984.

ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"(орендодавець) та ТОВ «Овруч Стоун» (орендар) 31.03.2021 уклали додаткову угоду про розірвання договору оренди транспортного засобу, відповідно до якої вирішили розірвати за згодою сторін договір оренди транспортного засобу від 01.01.2021 1-ТЗ.

Відповідно до акта приймання-передачі транспортного засобу 31.03.2021 орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв транспортний засіб напівпричіп-загальний-бортовий-тентований, марка, модель: KOEGEL SN24; S 24-1, рік випуску(виготовлення): 2011, номер шасі (кузова, рами)/ серія та номер: WKOS0002400143984.

ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"(орендодавець) та ТОВ «Овруч Стоун» склали акти надання послуг :

- №78 від 31.01.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда напівпричіп KOEGEL SN24 WKOS0002400143984, загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 2250,00 грн, ПДВ - 450,00 грн;

- №115 від 28.02.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда напівпричіп KOEGEL SN24 WKOS0002400143984, загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 2250,00 грн, ПДВ - 450,00 грн;

- №140 від 31.03.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда напівпричіп KOEGEL SN24 WKOS0002400143984, загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 2250,00 грн, ПДВ - 450,00 грн.

Оплата за договором №1-ТЗ від 01.01.2021 пройшла відповідно до платіжних інструкцій: №1 від 10.02.2021, №241 від 13.03.2021, №4 від 13.04.2021.

09.07.2021 між ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"(орендодавець) та ТОВ «Овруч Стоун» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №21-ТЗ, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві за плату на певний строк у користування транспортний засіб для здійснення господарської діяльності.

Характеристика об'єкта, що є предметом оренди за договором:

Тип: фронтальний навантажувач Lonking колісний.

Модель: CDM835.

Заводський номер: LSH0835NEKA403702.

ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"(орендодавець) та ТОВ «Овруч Стоун» склали акти надання послуг :

- № 32 від 31.07.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер LSH0835NEKA403702 загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 11649,00 грн, ПДВ - 2329,00 грн

- № 360 від 31.08.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер LSH0835NEKA403702 загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 15700,00 грн, ПДВ - 3140,00 грн

- № 369 від 30.09.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер LSH0835NEKA403702 загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 15700,00 грн, ПДВ - 3140,00 грн;

- №410 від 31.10.2021, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги): оренда фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер НОМЕР_1 загальна вартість робіт(послуг) склала без ПДВ 15700,00 грн, ПДВ - 3140,00 грн.

Оплата за договором №21-ТЗ від 09.07.2021 пройшла відповідно до платіжних інструкцій: №1118 від 18.08.2021, №1168 від 27.08.2021, №1492 від 11.11.2021, №1572 від 07.12.2021.

В свою чергу, контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що відповідно до звіту щодо об'єктів оподаткування (форми 20-ОПП) у ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" відсутній автотранспорт, відповідно до якого документально оформлено послугу оренди, а саме: фронтальний навантажувач Lonking колісний моделі CDM835 шасі номер НОМЕР_1 , напівпричіп KOEGEL SN24 WKOS0002400143984.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про відсутність у контрагента-орендодавця транспортних засобів, щодо яких оформлено договори оренди, з огляду на те, що недостатність/відсутність власних транспортних засобів не може свідчити про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Також апелянтом жодним чином не спростовано висновків суду першої інстанції щодо підтвердження господарської операції з приводу оренди напівпричіпу KOGEL SN24 WKOS0002400143984.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що господарська операція позивача з ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" мала реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, мала зв'язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаною господарською операцією витрат на підставі належним чином оформленої податкової накладної ґрунтується на вимогах ПК України.

Щодо заниження фінансового результату до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркетпром», то апелянт зазначає, що в порушення пункту 6 та пункту 9 П(С)БО 16 «Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, ТОВ «Овруч Стоун» занижено фінансовий результат до оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркетпром» на загальну суму 639 824,00 грн., відповідно завищено податковий кредит з ПДВ на 127 965,00 грн.

Аналізуючи наведені доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що 06.12.2018 між ТОВ «Продмаркетпром»(продавець) та ТОВ «Овруч Стоун»(покупець) укладено договір купівлі-продажу №67СН/2018, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати(передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується купити(прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених договором вироби з металу, дріт металевий та металопрокат, згідно заявок останнього.

Пунктом 2.1 договору визначено суму договору, відповідно до якого загальна сума договору складає 480 000, 00 грн. Сума договору не є остаточно узгодженою і може бути змінена.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах DAP: DeliveredatPlace, Інкотермс 2010. Місце призначення: Україна, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе. Поставка товару здійснюється силами та за рахунок Продавця. Вартість доставки входить у вартість товару.

Відповідно до пункту 4.4. договору, прийом-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін на складі покупця та оформляється шляхом підписання сторонами видаткових накладних.

Сторонами складено видаткові накладні по договору №67СН/2018:

- №11335 від 18.11.2021 на загальну суму 99 067,86 грн;

- №9937 від 04.10.2021 на загальну суму 64713,00 грн;

- №10515 від 21.10.2021 на загальну суму 39390,00 грн;

- №7048 від 21.07.2021 на загальну суму 118382,26 грн;

- №5716 від 18.06.2021 на загальну суму 45241,22 грн;

- №5480 від 10.06.2021 на загальну суму 74184,60 грн;

- №5362 від 10.06.2021 на загальну суму 53874,08 грн;

- №13650 від 08.12.2020 на загальну суму 29904,50 грн;

- №13365 від 01.12.2020 на загальну суму 66885,12 грн;

- №13366 від 01.12.2020 на загальну суму 102188,30 грн;

- №10337 від 23.09.2020 на загальну суму 1740,40 грн;

- №9961 від 18.09.2020 на загальну суму 4911,25 грн;

-№8608 від 19.08.2020 на загальну суму 38639,20 грн;

- №6398 від 10.07.2020 на загальну суму 9918,00 грн;

Суд приймає також до уваги, долучені до матеріалів справи позивачем сертифікати якості.

На підтвердження використання придбаних за договором №67СН/2018 товарів позивачем надано також:

- звіт про виконані роботи в вересні місяці 2021 року по дільниці КПК, відповідно якого використано лист 12?200*6000 в кількості 0,274 т, лист 20*200*6000 в кількості 0,600 т;

- звіт про виконані роботи в червні місяці 2021 року по дільниці КПК, відповідно якого використано лист 40*2000*6000 в кількості 1,264 т, лист 20*1500*6000 в кількості 0,994 т;

- звіт про виконані роботи у лютому 2021 року по дільниці РМД, відповідно якого використано круг 25 ст. 20(6,05 м) т;

- звіт про виконані роботи в січні місяці 2021 року по дільниці КПК, відповідно якого використано лист 10*1500*6000 в кількості 0,4000, лист 20*(1500*6000) т;

- звіт про виконані роботи у жовтні 2020 року, відповідно якого використано арматура 16 А240С;

- звіт про виконані роботи в травні місяці 2020 року по дільниці КПК, відповідно якого використано лист 12*1500*6000, лист 20/*1500*6000, лист 8*1500*6000;

- звіт про виконані роботи в квітні місяці 2020 року по дільниці КПК, відповідно якого використано лист 12*1500*6000, лист 20*1500*6000.

Втім, контролюючий орган за результатами проведеного опрацювання встановив відсутність придбання ТОВ «Продмаркетпром» по ланцюгу постачання ТМЦ (листи, які в подальшому ТОВ «Продмаркетпром» було документально оформлено як реалізацію на адресу ТОВ «Овруч Стоун».

Стосовно неможливості прослідкувати весь ланцюг господарських операцій (відсутність доказів придбання ТМЦ контрагентами позивача) суд зазначає, що, як видно з матеріалів справи, будь-яких зустрічних перевірок контрагентів позивача не проводилось.

При цьому, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій. Висновки щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентом позивача не можуть ґрунтуватись лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів постачальника, а повинні базуватись на підставі первинних документів та об'єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин.

Отже, факт щодо відсутності у контрагентів позивача ТМЦ, які ним придбавались, не доведений належними та допустимим доказами, а ґрунтується лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів постачальника та припущеннях контролюючого органу.

При цьому, факт використання ТМЦ, поставлених вищевказаним контрагентом, підтверджується додатково звітами про виконані роботи.

Додатково слід врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З урахуванням наведеного, відсутність документального оформлення правовідносин контрагентів позивача із їх постачальниками або перевізниками чи віднесення контрагента до ризикових суб'єктів господарювання не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій за результатами яких й виникло таке право.

За таких обставин, вказані в акті перевірки висновки стосовно не підтвердження документально реальності проведених господарських операцій та заниження позивачем фінансового результату до оподаткування, за наслідками цих операцій, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю первинних документів, наданих позивачем в ході перевірки.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 12.01.2024 №0007270712, яким товариством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті не оподаткування об'єкта нерухомого майна.

В ході перевірки, щодо порушень ТОВ «Овруч Стоун» показників нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, за період з 01.01.2017 по 28.06.2023 на суму 641 349,58 грн контролюючим органом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 16.10.2018, укладеним з ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ Україна», ТОВ «Овруч Стоун» придбало об'єкт нерухомого майна - адмінбудинок площею 2 123,1 кв.м.

Будівля розташована за адресою: Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, буд. 1А.

Право власності на об'єкт виробничих будівель - «адмінбудинок» зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.10.2018, номер відомостей про речове право 28394729.

Площа даного об'єкта нерухомого майна не включена до податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та на 2023 рік.

Відповідно Товариством на порушення п.п. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1. п. 266.3, пп.266.8.1. п. 266.8 ст. 266 ПК України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, всього у сумі 641349,58 грн., у тому числі за:

-2018 у сумі 19 760,75 грн.,

-2019 у сумі 88 596,96 грн.,

-2020 у сумі 91 917,84 грн.,

-2021 у сумі 127 386,00 грн.,

-2022 у сумі 207 002,25 грн.,

- 01.01.2023-30.06.2023 у сумі 106 685,78 грн.

Крім того, ТОВ «Овруч Стоун» також порушено п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України - оскільки не подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на об'єкт нерухомості.

Однак, позивач вказує, що об'єкт нерухомості - адмінбудинок, площею 2123,1 кв.м. що розташована за адресою: Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, буд. 1 А, використовується позивачем у своїй господарській діяльності за їх функціональним призначенням як об'єкт промисловості, відтак воно не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу припису підпункту »є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.129-1 п.14.1. ст. 4 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

Згідно з п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, до таких об'єктів віднесено будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є»).

Отже, вказаний підпункт підлягає застосуванню за одночасного дотримання таких умов:

-наявності у платника податку у власності будівель промисловості, віднесених до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

-використання таких будівель за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 (добувна промисловість, постачання електроенергії, будівництво, тощо);

-відсутність відомостей щодо передачі власниками будівель промисловості в оренду, лізинг, позичку.

Отже, підставою для звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об'єкт оподаткування.

Застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту-платнику.

З висновку Верховного Суду у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 вбачається, що обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм «будівлі промисловості», лише об'єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб'єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв'язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Оскільки «будівлі промислові», які є у складі об'єктів нежитлової нерухомості виступають загальним критерієм визначення об'єкта оподаткування (підпункт «ґ» підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), то встановлення пільги шляхом звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, «будівель промисловості», зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2статті 266 Податкового кодексу України) не свідчить про недостатню чіткість податкового законодавства, оскільки увівши певний загальний критерій «будівлі промислові», законодавець визначив спеціальний об'єкт (об'єкти) який звільнено від оподаткування, і зі змісту норми зрозуміло, яких об'єктів стосується така пільга.

Наданням пільги щодо сплати податку, звільненням від сплати податків, держава має на меті встановлення певного рівня соціального або економічного захисту відповідної категорії платників податків.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Суд вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об'єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об'єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій позивача з ТОВ «РОК ТРЕЙД», ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД», ТОВ «Продмаркетпром». Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект.

В свою чергу, викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме, для цієї особи.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність висновків щодо заниження податку на прибуток на суму 6 738155,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1160 516,00 грн та заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 684 512,06 грн.

У зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №0181230712 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 9 605 640,08 грн. із них 7 684 512,06 грн. податкового зобов'язання, 1 921 128,02 грн. штрафної санкції; податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02.10.2023 за №0181270712 яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 160 516,00 грн.; податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.01.2024 за №0007280712 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 7 528 997,00 грн. із них 6 676 155,00 грн. податкового зобов'язання, 852 842,00 грн. штрафної санкції є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо наявності у платника податку у власності будівель промисловості, віднесених до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000.

Об'єктами класифікації в Державному класифікаторі будівель та споруд (ДК БС) є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Головне призначення повинне бути визначене таким чином:

обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;

потім будівля класифікується за методом "згори - донизу". Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі.

Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи.

До коду 125 «Будівлі промислові та склади» віднесено клас 1251 «Будівлі промисловості», який включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням.

Клас включає наступні підкласи:

1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;

1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії;

1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості;

1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості;

1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості;

1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості;

1251.7 Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості;

1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості;

1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Судом встановлено, що позивач є власником об'єктів нежитлової нерухомості, що відноситься класу до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади», що відповідає першій умові пільги.

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами виготовленим ТОВ “Бюро технічної інвентаризації' від 27.03.2020 року за інвентаризаційною справою №ВБ-4969 на вказане приміщення, адмінбудівля ТОВ “Овруч Стоун», яка розташована за адресою Житомирська область. Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, 1А, загальною площею 2123,1 кв.м., є виробничою будівлею.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 20.11.2024 №774/11-2024 адміністративна будівля загальною площею 2123,1 кв.м, яка є частиною комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Житомирська область. Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, 1А, призначена для керування виробничим процесом промислового підприємства та задоволення логістичних та управлінських потреб зазначеного процесу і таким чином є об'єктом промисловості. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 адміністративна будівля, яка є частиною комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Житомирська область. Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, 1А, відноситься до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) за період з 01.01.2018 по 28.06.2023 та після 01.01.2024 до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 як будівля, що використовується для промислового виробництва.

Адміністративна будівля загальною площею 2123, 1кв. м, технологічно пов'язана та є невід'ємною частиною (як допоміжна будівля підприємства, що пов'язане з користуванням надрами) зазначеного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Житомирська область. Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, 1А, будівлі та споруди якого розміщені на одній земельній ділянці кадастровий номер 1824255400:03:000:017 категорії «Землі промисловості».

Щодо використання належної позивачу будівлі за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.

Під час судового розгляду встановлено, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за позивачем зареєстрований вид економічної діяльності за код КВЕД: 08.99 добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів (основний); 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 08.11 добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; 09.90 надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; 13.10 підготування та прядіння текстильних волокон; 13.20 ткацьке виробництво; 13.92 виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; 13.96 виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; 22.22 виробництво тари з пластмас; 23.70 різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю та інші.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, яка відповідає секції В КВЕД ДК 009:2010.

Відповідачем не спростував факт використання будівлі під час господарської діяльності, що відповідає діяльності за кодом КВЕД 08.99. (секція В).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ТОВ «Овруч Стоун» також порушено п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України - оскільки не подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на об'єкт нерухомості, виходячи з наступного.

Як встановлено із податкового повідомлення-рішення від 12.01.2024 №0007270712, контролюючим органом встановлено порушення п.п. 266.2.1 п. 266.2, пп.266.3.1 п.266.3, пп.266.8.1, п. 266.8 ст. 266.

Таким чином, вказане відповідачем порушення п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України не було підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у Житомирській області протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №0181230712, від 02.10.2023 за №0181270712, від 12.01.2024 за №0007280712, від 12.01.2024 за №0007270712, які підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 жовтня 2025 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.