П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2036/25
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О. Я.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування листа-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2024 року за № 01-05-4/515вх, щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2024 року за № Ф1-281605-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0 кв. м. на період роботи 5 років по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що елемент вуличної торгівлі, який позивач має намір розташувати за вищевказаною адресою буде встановлено на території, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси та не є прибудинковою та прилеглою територією багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У багатоповерхового будинку розташованого за адресом м. Одеса просп. Князя Володимира Великого,122 не має документів на відведення меж прибудинкової території відповідної містобудівної та землевпорядної документації. Елемент вуличної торгівлі, який має намір розташувати позивач за адресом проспект Князя Володимира Великого, 122 не розміщується на території парку, скверів, зон зелених насаджень, майданчиків для дозвілля та відпочинку, рекреаційної зони, а тому вказаний пункт Правил благоустрою не відноситься до здійснення підприємницької діяльності Позивача та не може бути застосований відповідачем. Позивач має намір розмістити елемент вуличної торгівлі згідно схеми, який відповідно до п. 6.4.8 Правил благоустрою м. Одеси буде розміщений на тротуарі поза межами пішохідної частини, та не буде розміщено на зеленій зоні, а тому твердження відповідача - хибне та не відповідає дійсності. Отже, Позивач не має наміру порушувати Правила благоустрою території м. Одеси та знищувати газони та дерева.
Позивач вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для прийняття рішення щодо видачі позитивного листа-рішення, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і графічних документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в наданні позитивного листа-рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку, площею 6 кв.м, строком розміщення на 5 років, за адресом: АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2024 року за № 01-05-4/515вх щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2024 року з реєстраційним номером № Ф1-281605-ю/л та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Враховуючи те, що провадження у цій справі відкрито 03.02.2025 за правилами спрощеного позовного провадження, то останнім днем розгляду справи № 420/2036/25 було 04.04.2025. Однак, оскаржуване рішення прийнято - 30.06.2025, тобто з пропуском встановленого КАС України строку на 89 днів. Вказує, що суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши категорію та складність справи.
По суті позовних вимог вказано, що підставами для відмови в розміщенні елементу вуличної торгівлі слугували суттєві обставини, зокрема, локального характеру, що впливають на вирішення питання розміщення елементу торгівлі та узгоджуються з загальними принципами та цілями благоустрою населених пунктів.
Відповідно до наданої схеми розміщення ФОП ОСОБА_1 бажане розміщення елементу вуличної торгівлі за заявою від 10.12.2024 № Ф1 -281605-ю/о планується частково розташовуватися на прилеглій території Тимчасової споруди, що є неможливим, у зв'язку з тим, що був здійснений благоустрій прилеглої території Тимчасової споруди.
Відсутність такої підстави для відмови в розміщенні елементу вуличної торгівлі - лотку в листі-рішенні не свідчить про відсутність такого порушення та не є підставою для зобов'язання Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2024 з реєстраційним номером Ф1-281605-ю/л та надати лист рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . В такому випадку, виконання рішення суду сприятиме свавіллю з боку суб'єкта господарювання та порушуватиме права та інтереси інших громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (КВЕД 47.89).
10.12.2024 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради звернувся із заявою з реєстраційним номером № Ф1-281605-ю/л до Пересипської районної адміністрації для узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) за адресою: проспект Князя Володимира Великого, 122, а саме лоток площею 6,0 кв.м., змішана група товарів, на період роботи: п'ять років.
До заяви були додані графічний матеріал та фотоматеріал з прив'язкою бажаного місця розміщення лотку на місцевості.
23.12.2024 року відповідач листом, керуючись статтею 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», пунктами 3.1.5, 3.1.6, 3.2.1, 6.4.8, 9.1.2 Правил благоустрою території міста Одеси, та пунктом 13.7 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, повідомив про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення елемента торгівлі - лотку, площею 6,00 кв. м., змішаної групи товарів, на період роботи: 5 років, з режимом роботи: 08.00-20.00, за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 122.
Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів під час розгляду справи правомірність підстави відмови в погодженні реалізації наміру розміщення елемента торгівлі - лотку, площею 6,00 кв. м., змішаної групи товарів, на період роботи: 5 років, з режимом роботи: 08.00-20.00, за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 122, а тому прийшов до висновку, що позовна заява в частині визнання протиправною та скасування відмови підлягає задоволенню.
При цьому також вказав, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, прийняти рішення за заявою позивача від 10.12.2024 року № Ф1-281605-ю/л та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: проспект Князя Володимира Великого, 122.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» ( далі - Закон № 280/97-ВР), зокрема
- місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. (частина 1 ст.2 Закону№ 280/97-ВР);
- місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. (частина 2 ст.2 Закону № 280/97-ВР);
- органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. ( частина 3 ст.24 Закону № 280/97-ВР);
- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. (підпункт 1 пункту «а» ст. 30 Закону № 280/97-ВР);
- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні і (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. ( підпункт 7 пункту «а» ст. 30 Закону № 280/97-ВР);
Преамбулою Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005р. №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Відповідно до ст.1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (ч.1 ст.5 Закону №2807-IV).
Зі змісту статті 10 Закону №2807-IV вбачається, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиральнь; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 та 4 ст.20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 року № 1283-VIIІ затверджено Положення про Пересипську районну адміністрацію, яким передбачено
- Пересипська районна адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради, створеним з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Пересипського району міста Одеси згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( пункт 1.1. р. І Положення)
- у сфері торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування: а) до власних повноважень районної адміністрації віднесено:
- видача листів-рішень щодо можливості розміщення елементів вуличної торгівлі та тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території району, у тому числі в місцях відпочинку мешканців (парки, сквери, тощо);
- інформування Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу заявнику листа рішення про можливість розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності або про відмову в реалізації намірів розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності.
- вирішує питання розміщення пересувних тимчасових споруд та елементів торгівлі на території району під час проведення ярмарків, відзначення державних свят, міських святкових та пам'ятних дат, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів, але не більше ніж на три місяці;
б) до делегованих повноважень районної адміністрації віднесено: здійснює заходи щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування. ( пункт 2.3 Положення)
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2024 року відповідач листом, керуючись статтею 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», пунктами 3.1.5, 3.1.6, 3.2.1, 6.4.8, 9.1.2 Правил благоустрою території міста Одеси, та пунктом 13.7 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, повідомив про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення елемента торгівлі - лотку, площею 6,00 кв. м., змішаної групи товарів, на період роботи: 5 років, з режимом роботи: 08.00-20.00, за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 122.
Надаючи оцінку такому рішенню, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI ( зі змінами, внесеними рішенням від 27.08.2014 р. № 5236-VI, рішенням від 10.06.2015 р. №6718-VI, рішенням від 30.01.2019 р. № 4189-VI від 30.01.2019 р. № 4189-VI) затверджено Правила благоустрою території міста Одеси (далі - Правила) є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території міста Одеси, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою.
Пунктом 3.1.5 Правил благоустрою території міста Одеси перебачено, що об'єкти благоустрою міста Одеси використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог цих Правил, місцевих правил забудови, інших вимог, передбачених законодавством України.
Пунктом 3.1.6 Правил благоустрою території міста Одеси передбачено, що покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження, у тому числі снігозахисні та протиерозійні, уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами благоустрою.
Абзацом 12 пункту 3.2.1 Правил благоустрою території міста Одеси зазначено, що на територіях парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню цих територій, а саме: проведення господарської і підприємницької діяльності без погодження документації в установленому порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 9.1 Правил благоустрою території міста Одеси на об'єктах благоустрою забороняється: пошкоджувати або знищувати газони, самовільно знищувати та висаджувати дерева, кущі, інші зелені насадження.
Рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013р. №3961-VІ затверджено Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі (далі - Правила №3961), пунктом 1.2 яких визначено, що правила регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.
Положеннями п.1.4 Правил №3961 передбачено, що елементи вуличної торгівлі - це окремо розташовані торгівельні автомати, лотки, ємності, торговельне обладнання, низькотемпературні прилавки, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, платіжні термінали, паркомати, споруди соціально-культурного чи іншого призначення, що не відносяться до ТС, відкриті (літні) майданчики, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри; лист-рішення - письмове повідомлення яке надається особі, яка подала заяву на розміщення елементу торгівлі, відповідною за територіальною ознакою місця розміщення елементу торгівлі районною адміністрацією Одеської міської ради.
Згідно п.13.1 Правил №3961 встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа-рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом.
Відповідно до п.13.5 Правил №3961 заявник, який має намір встановити елемент торгівлі, звертається до відповідної районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення елемента торгівлі до якої додається фотофіксація місця розташування з прив'язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елемента торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є: подача неповного пакету документів, зазначених в п. 13.5. цих Правил; в поданих документах виявлено недостовірну інформацію. Зазначені підстави не є вичерпними. (п.13.6 Правил №3961)
Згідно п.13.7 Правил №3961 відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов'язана письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.
У разі отримання листа-рішення, яке є дійсним протягом тридцяти календарних днів із дня реєстрації заяви про можливість розміщення елементів торгівлі, Заявник в межах зазначеного строку звертається до Уповноваженого органу через управління надання адміністративних послуг із заявою про укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі. (п.13.9 Правил №3961)
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що підставами для відмови відповідною районною адміністрацією Одеської міської ради у видачі дозволу на розміщення елементу вуличної торгівлі може бути не лише подання неповного пакету документів та виявлення недостовірної інформації в ньому, а й інші суттєві обставини, зокрема, локального характеру, що впливають на вирішення питання розміщення елементу торгівлі та узгоджуються з загальними принципами та цілями благоустрою населених пунктів.
Судом першої інстанції правомірно вказано, що в контексті спірних правовідносин та з урахуванням змісту ст.20 Закону №2807-IV, згідно якої організацію благоустрою населених пунктів забезпечують, зокрема, органи місцевого самоврядування, Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради належать відповідні повноваження щодо певного вирішення вказаних питань на власний розсуд, однак, не свавільно та із зазначенням конкретних підстав, наявності не/можливості (не/доцільності) розміщення елементу торгівлі у певному місці, зокрема, з урахуванням фактичних обставин та умов, що склались на місці бажаного розміщення елементу торгівлі.
Колегія суддів зазначає, що наведені висновки також відповідають положенням ст.40 Закону №2807-IV, згідно яких самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок території; розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
При цьому, слід зазначити, що статтею 2 Закону №2807-IV передбачено, що благоустрій населених пунктів передбачає, зокрема, розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.
Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (ч.1 ст.14 Закону №2807-IV).
Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відмова у наданні дозволу на розміщення елементу вуличної торгівлі зокрема з підстав наміру розмістити свій елемент вуличної торгівлі на території зеленої зони - газону, який розташований в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку, може бути належною та достатньою підставою для такої відмови в розміщенні, проте лише у випадку належного підтвердження вказаних обставин та їх існування станом на дату розгляду клопотання заінтересованої особи.
Як вбачається зі спірного листа-рішення, та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач відмовив посилаючись на статтю 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», пункти 3.1.5, 3.1.6, 3.2.1, 6.4.8, 9.1.2 Правил благоустрою території міста Одеси, та пунктом 13.7 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, відповідно до яких:
- стаття 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» та пункт 3.1.5 Правил благоустрою території міста Одеси зазначають, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством;
- пункт 3.1.6 Правил благоустрою території міста Одеси передбачає, зокрема, що покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження, у тому числі снігозахисні та протиерозійні, уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами благоустрою;
- абзац 12 пункту 3.2.1 Правил благоустрою території міста Одеси зазначає, що на територіях парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню цих територій, а саме проведення господарської діяльності і підприємницької діяльності без погодження документації в установленому порядку;
- пункт 6.4.8 Правил благоустрою території м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI передбачає, що лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини;
- пункт 9.1.2 Правил благоустрою території м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI (зі змінами), зазначає, що на об'єктах благоустрою забороняється пошкоджувати дерева, кущі, інші зелені насадження.
Так, спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови в узгодженні позивачу намірів розміщення елементів вуличної торгівлі - лотку площею 6,0 кв. м. на період роботи 5 років по пр. Князя Володимира Великого, 122
За позицією позивача протиправність оскаржуваної відмови полягає в тому, що позивач має намір розмістити елемент вуличної торгівлі згідно схеми, який відповідно до п. 6.4.8 Правил благоустрою м. Одеси буде розміщений на тротуарі поза межами пішохідної частини, та не буде розміщено на зеленій зоні, а тому твердження відповідача - хибне та не відповідає дійсності. Отже, Позивач не має наміру порушувати Правила благоустрою території м. Одеси та знищувати газони та дерева, а отже вказує, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для прийняття рішення щодо видачі позитивного листа-рішення, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і графічних документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в наданні позитивного листа-рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку, площею 6 кв.м, строком розміщення на 5 років, за адресом: м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, 122.
Колегія суддів, дослідивши документи, які додано позивачем до заяви від 10.12.2024 року № Ф1-281605-ю/л про узгодження розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0 кв.м на період роботи 5 роки за адресою: проспект Князя Володимира Великого, 122, а саме графічних матеріалів з позначкою місця розташування елементу вуличної торгівлі та фотофіксації місця розташування елементу вуличної торгівлі, встановила, що позивач мав намір розмістити свій елемент вуличної торгівлі на території яка межує з одного боку з тротуарною доріжкою уздовж проїжджої частини вулиці та тротуарною доріжкою до житлового будинку, та ділянкою з тротуарною плиткою - прилеглої території до іншої тимчасової споруди та зеленою зоною з іншої сторони, що підтверджується також матеріалами фотофіксації місця, зазначеного у заяві позивачем, матеріалами фотофіксації місця, надані відповідачем, що вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.
Крім того, з наданих фото вбачається, що фактично ділянка на якій планував позивач розмістити лоток не є прилеглою до тимчасової споруди, та не заходить на тротуарну плитку розташовану навколо прилеглої до ТС території та на пішоходну зону, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Отже, судом з вищезазначених документів та матеріалів справи встановлено, що ділянка на якій планував позивач розмістити лоток знаходиться за межею пішохідної частини, не відноситься до територій парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку та не передбачає необхідності пошкоджувати дерева, кущі, інші зелені насадження.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для реалізації свого наміру на розташування елементу вуличної торгівлі, позивачем, у архітектора, який має кваліфікований сертифікат було замовлено схему розміщення прив'язки елемента вуличної торгівлі лотка за адресою: м. Одеса, Пересипський район, проспект Князя Володимира Великого ( АДРЕСА_2 (а.с.18).
З графічних матеріалів, вбачається, що запланований для розміщення елемент вуличної торгівлі, розташований на грунті, а не у зоні озеленення що підтверджено підписами директора ФОП « ОСОБА_2 » та архітектором ОСОБА_3 , які мають кваліфікований сертифікат.
В свою чергу, з доказів, наданих апелянтом, також достеменно не вбачається, що запланований для розміщення елемент вуличної торгівлі планується для розміщення у зеленій зоні, а не на грунті, а у Правилах розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності м. Одеси та Правилами благоустрою території м. Одеси не встановлено жодних заборон на розміщення елементу торгівлі у зоні грунту, що також вказує про безпідставність доводів апелянта.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів під час розгляду справи правомірність підстави відмови в погодженні реалізації наміру розміщення елемента торгівлі - лотку, площею 6,00 кв. м., змішаної групи товарів, на період роботи: 5 років, з режимом роботи: 08.00-20.00, за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 122, а отже суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позовна заява в частині визнання протиправною та скасування відмови підлягає задоволенню.
Додатково, апеляційний суд звертає увагу, що суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в листі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Висновки апеляційного суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.05.2020р. по справі №826/17201/17.
Що ж до обраного судом першої інстанції способу захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік змісту рішень, які може прийняти суд у разі задоволення позову.
При цьому, п.10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту порушеного права беззаперечно повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зобов'язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між суб'єктами владних повноважень та фізичними особами. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта ухвалити рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.
Як слідує зі змісту п.13.7 Правил №3961, за результатами визначення відповідності намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси відповідна районна адміністрація Одеської міської ради уповноважена на прийняття листа - рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або листа-рішення щодо мотивованої відмови у реалізації намірів розміщення елемента торгівлі.
Таким чином, у даній справі дискреційні повноваження відповідача обмежені вибором двох варіантів: надати лист-узгодження або відмовити в його надані.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням висновку суду про протиправність листа-рішення, іншим єдиним альтернативним рішенням відповідача повинно бути прийняття листа - рішення про інформування заявника щодо можливості розміщення елементів вуличної торгівлі.
Саме такий спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах призведе до повного їх поновлення, враховуючи, що відповідач не заперечує ту обставину, що при подачі документів на отримання адміністративної послуги позивач виконав умови Правил №3961 та подав документи в повному обсязі, станом на дату розгляду яких у апелянта не існувало інших підстав для відмови в узгодженні розміщення елементів вуличної торгівлі, аніж ті, що зазначені в оскаржуваному листі.
В поданій апеляційній скарзі апелянт наполягає на порушенні судом порядку розгляду справи, оскільки вважає, що дана адміністративна справа мала бути розглянута судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, з огляду на те, що згідно ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено ті справи, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України).
Таким чином, суд першої інстанції наділений правом вирішувати питання щодо можливості призначення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що за характером спірних правовідносин вказана адміністративна справа не є складною, а тому могла бути призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, згідно ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням усіх цих обставин судом прийнято рішення про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що не суперечить положенням КАС України.
Таким чином, оскільки в даному випадку справа, що розглядається, не підпадає під перелік справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, наведений частиною четвертою статті 12 КАС України, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції за вказаними обставинами.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Повний текст постанови складено та підписано 14 жовтня 2025 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова