П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 495/1430/25
Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.
Місце ухвалення:м. Білгород-Дністровський
Дата складання повного тексту:25.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа інспектор Білгород-Дністровського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції Майченко Владислав Сергійович, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції (РВ ГУНП) в Одеській області, Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, інспектор Білгород Дністровського РВ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Майченко В.С., у якому просила:
- скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21 лютого 2025 року серії ЕНА №4124143, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП;
- справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити;
- стягнути з Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що постанова серії ЕНА №4124143 про накладення адміністративного стягнення в сумі 510 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки після зупинки транспортного засобу інспектори не повідомляли відповідну причину зупинки транспортного засобу; не повідомляли про початок розгляду справи за ч.2 ст. 122 КУпАП, позивач дізналась про дану постанову лише після її отримання поштою 01 березня 2025 року. Додатково позивач зазначила, що не порушувала вимоги ч.2 ст. 122 КУпАП та керувала транспортним засобом у відповідності до Правил дорожнього руху.
Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2025 року позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4124143 від 21 лютого 2025 року та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнуто з Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн
В апеляційній скарзі ГУНП в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про незаконність оскаржуваної постанови: поліцейські діяли виключно в межах чинного законодавства та в межах своїх повноважень.
Апелянт вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції міг не повною мірою врахувати усі суттєві обставини й процедурні аспекти, пов'язані з винесенням постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4124143 від 21 лютого 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21 лютого 2025 року о 23:01:10 у місті Білгород-Дністровський, вулиця Миколаївська (Дзержинського), керуючи транспортним засобом не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушила п. 9.2.б. Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП. У зв'язку з чим прийнято рішення, яким накладено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу 510 грн. /а.с. 8/
Копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі надіслано рекомендованим листом вих.№63/5415 від 24 лютого 2025 року.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4124143 відмітка про роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем п.9.2.б.ПДР України, крім викладених уповноваженим органом обставин, в постанові не міститься.
Крім того, відсутня відмітка про роз'яснення особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності позивачу по справі прав за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП.
Однак, відповідач як відзив, так і доказів на підтвердження правомірності накладення адміністративного стягнення не надав, тобто не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.
Суд першої інстанції звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до положень діючого процесуального законодавства, покладено на відповідача.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, ч.2 ст. 122, ст.ст. 251, 280 КУпАП України, п.11.3 ПДР України.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності до положень ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР)
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу вищенаведеної норми колегія суддів доходить висновку, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП.
Відповідно ч.ч.2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно приписів КАС України, саме суб'єкт владних повноважень (відповідач) зобов'язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).
В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Частиною 3 ст. 272 КАС України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст. 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.