П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18857/24
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року по справі за позовом Приватного підприємства “Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 р. позов ПП “Богуславське» задоволено.
На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір», а також пропущено строк звернення до суду.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає, що ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України “Про судовий збір».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу немайнового характеру.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн. 00 коп.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 3633,60 грн (3028 х 150% х 0,8%).
Апелянтом ж надано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі - 2906,88 грн.
Отже, для розгляду апеляційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі - 726,72 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 06.03.2025 року.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області було залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року апелянту було продовжено строк на усунення недоліків на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Станом на 24.06.2025 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
10.10.2025 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подано апеляційну скаргу.
В додатках до апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник посилається на відсутність вчасного фінансування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. Також апелянт звертає увагу на те, що Головне управління не знехтувало своєю процесуальною поведінкою, а вчинило всі можливі дії для оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року. В найкоротший строк, після отримання бюджетних асигнувань за для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 28.04.2025 року по справі №420/18857/24 контролюючий орган здійснює повторне звернення до суду.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 р., скарга була повернута скаржнику.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.
Суд звертає увагу скаржника, що в даному випадку повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулося після спливу більше трьох місяців з моменту отримання скаржником копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, що не може вважатися повторним зверненням до суду без невиправданих затримок та зайвих зволікань.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги, на що посилається скаржник, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.
Судом встановлено, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
При цьому, як зазначає скаржник у клопотанні про поновлення пропущеного строку, неможливість своєчасної сплати відповідачем судового збору пов'язана із відсутністю фінансування при цьому при зверненні до суду з апеляційною скаргою не в повному обсязі сплачує судовий збір.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Водночас неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з цим, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі №820/1212/17, оскільки по вказаній справі апелянтом на підтвердження поважності пропуску строку було надано докази того, що стан бюджетного фінансування витрат відповідного призначення впродовж грудня 2018 року - серпня 2019 року, примусове виконання судових рішень про стягнення грошових коштів на користь інших осіб не давали можливості сплатити судовий збір. На підтвердження цих доводів відповідач надав копії листів від 16.04.2019 №2494/8/28-10-10-10-02 та від 07.06.2019 №3680/8/28-10-10-02 та копію доповідної записки від 22.01.2019 №4355/28-10-50-05-15, зміст яких свідчить про звернення відповідача до вищого органу про виділення коштів для сплати судового збору.
Крім того, основною відмінністю є розмір належного до сплати судового збору, оскільки від такого розміру напряму залежить спроможність реалізувати обов'язок по його сплаті. Так, по вказаній справі Верховного Суду №820/1212/17 судовий збір складав 3 200 807,54 грн, водночас по даній справі розмір судового збору складає 3633,60 грн, тобто спроможність апелянтів по вказаних справах щодо сплати судового збору є кардинально відмінною.
Посилання апелянта, який є суб'єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає недоречними, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Враховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання доказів доплати судового збору в розмірі, встановленому ухвалою суду та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №420/18857/24 з Одеського окружного адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/18857/24.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук