14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3768/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Лук'янчук О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №400/3768/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
16.04.2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 15.07.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз.4 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз.4 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 29.08.2022 в розмірі 100 000 гривень щомісячно відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 29.08.2022 в розмірі 100 000 гривень щомісячно відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року.
Разом з цим, відповідачем протиправно визначено розмір посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року.
Крім цього, як стверджував позивач, відповідач протиправно не виплатив на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 15.07.2022 року по 31.08.2023 року та додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168, за період з 29.08.2022 року по 05.12.2022 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №400/3768/25 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто в частині позовних вимог, а саме щодо:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року із застосуванням положень абзацу 4 та абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року із застосуванням положень абзацу 4 та абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29 серпня 2022 року по 29 серпня 2022 року в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29 серпня 2022 року по 29 серпня 2022 року в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29 серпня 2022 року по 05 грудня 2022 року у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до пункту 1 Постанови №168;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29 серпня 2022 року по 05 грудня 2022 року у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до пункту 1 Постанови №168.
За наслідками розгляду справи Миколаївським окружним адміністративним судом 30 травня 2025 року прийнято судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 року, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року із застосуванням положень абз.4 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 - відмовлено.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року грошове забезпечення позивача має розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, окружний адміністративний суд зазначив про те, що відповідно до довідки-розрахунку військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2025 року №373-ФЕС позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 137 грн. 55 коп. Будь-яких заперечень щодо вказаної суми позивач до суду не надав.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в період з 15.07.2022 року по 31.08.2023 року військовою частиною НОМЕР_1 не нараховано та не виплачено на користь позивача індексацію-різниці грошового забезпечення як того вимагають приписи абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції та з'ясовано судовою колегією, що з 15.07.2022 року ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації. У період з 15.07.2022 року по 31.08.2023 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 . (а.с.17-21)
11.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання довідок щодо нарахованого та виплаченого на його користь грошового забезпечення за період проходження ним військової служби.
01.02.2025 року відповідач видав позивачу довідки № 97-ФЕС і № 98-ФЕС щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період проходження ним військової служби.
Уважаючи, що відповідачем неправильно здійснено розрахунок та виплату грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
В межах апеляційного провадження судом апеляційної інстанції здійснюється перегляд оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року із застосуванням положень абз.4 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Апеляційний суд зауважує, що з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Як установлено колегією суддів, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, збільшився їх посадовий оклад.
З урахуванням чого, саме березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця, належало вирішити питання, чи має такий військовослужбовець право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідно до п.10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Згідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 на військову службу призваний з 15.07.2022 року по мобілізації.
У досліджуваній ситуації посадовий оклад позивача внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, положення якої вже діяли на момент призову ОСОБА_1 на військову службу.
Жодних доказів на підтвердження того, що у лютому та березні 2018 року позивач проходив військову службу матеріали справи не містять.
У даному випадку підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою за період з 15.07.2022 року по 18.07.2022 року не відбулось.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення у спірних правовідносинах нових розмірів посадових окладів військовослужбовців та збільшення їх посадового окладу, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію-різниці грошового забезпечення, який у лютому та березні 2018 року військову службу не проходив.
Отже, у позивача не виникло права отримання індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Наведений підхід до вирішення спірної ситуації узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який викладено в постанові від 04.04.2024 року у справі №160/2481/23.
Враховуючи установлені обставини справи та з огляду на наведені положення законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №400/3768/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький О.В. Лук'янчук