П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31933/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
Дата і місце ухвалення: 14.08.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частин 1, 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанов Кабінету Міністрів України № 45, № 988, щодо відмови у перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС з 01.01.2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС з 01.01.2007 року та виплатити перераховану пенсію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення його права на належний рівень пенсійного забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2007 року внаслідок протиправної відмови пенсійного органу в перерахунку пенсії на підставі подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року, в якому був визначений розмір грошового забезпечення, який враховується для розрахунку пенсії, у збільшеному розмірі, порівняному із тим, який був використаний для розрахунку пенсії при її призначенні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Судом визначено, що для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду: уточнену позовну заяву з уточненим складом учасників справи разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України; обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач визначив відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частин 1, 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанов Кабінету Міністрів України № 45, № 988 щодо відмови у перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС з 01.01.2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху, після відкриття провадження у справі, оскільки позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до суду з позовом, та позивачу надано п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву, в якій останній посилається на те, що ним строк звернення до суду не пропущено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України, та позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
21.07.2025 року засобами поштового зв'язку від позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій зазначено при зверненні до суду з уточненою позовною заявою закралась технічна помилка, де позивач замість вимоги перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2007 року зазначено перерахувати та виплатити з 01.07.2024 року, це помилка.
У зв'язку із чим, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі змінені ним 18 липня 2025 року, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частин 1, 3 статті 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанов Кабінету Міністрів України № 45, № 988 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру з 01.01.2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року з урахуванням індексації та без обмежень максимального розміру пенсії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року:
- прийнято адміністративну справу № 420/31933/24 до провадження для продовження розгляду;
- вирішено розгляд справи проводити з урахуванням змінених ОСОБА_1 18 липня 2025 року позовних вимог;
- позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачу строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням змінених ним 18 липня 2025 року позовних вимог.
29.07.2025 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій фактично посилається на те, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду 11.10.2024 року з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку та позивачем на виконання ухвали суду від 22.07.2025 року не було подано обґрунтовану заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням змінених ним 18 липня 2025 року позовних вимог.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, а тому, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду в іншому складі суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Так, на час звернення позивача до суду із даним позовом строки звернення до адміністративного суду визначаються ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Абзацом 1 частини першої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В уточненому адміністративному позові позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року з урахуванням індексації та без обмежень максимального розміру пенсії.
Стаття 122 КАС України, яка діє в редакції на теперішній час та застосована судом першої інстанції, набула чинності 15.12.2017 року та не була чинна у 2007 році.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас, неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Тобто, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини.
Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому, тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом має визначатись за правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Станом на 01.01.2007 року строк звернення до суду визначався ст. 99 КАС України, частина друга якої передбачала, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції зазначив, що з позовом позивач звернувся 11.10.2024 року, а тому, під час визначення питання щодо дотримання строків звернення до суду підлягають застосуванню положення статті 122 КАС України в редакції чинній на момент звернення до суду з цим позовом, а тому, суд не вважає за можливе застосовувати до спірних правовідносин положення статті 99 КАС України чинної станом на 01.01.2007 року, оскільки це не відповідає вимогам діючого законодавства.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки строк звернення до суду з позовом в частині вимог з 01.01.2007 року має визначатись за правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, а не за правилами ст. 122 КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017 року.
Тобто, саме строк звернення до суду з позовом має визначатись за правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, а при застосуванні наслідків пропуску такого строку підлягають застосуванні процесуальні норми, які діють на момент вчинення певної процесуальної дії, що відповідає ст. 58 Конституції України та ст. 5 КАС України.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону № 614-VIII від 15.07.2015 року (набрання чинності 01.01.2016 року), передбачає, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що на заявлені позивачем позовні вимоги розповсюджуються положення статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду, без можливості застосування положень ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Інше правозастосування, на переконання суду першої інстанції, не буде відповідати вимогам правової визначеності та положенням статті 58 Конституції України.
Проте, колегія суддів наголошує, що пенсійні виплати є періодичним платежем, а тому, порушення прав пенсіонера щодо виплати пенсії у належному розмірі, у разі наявності такого порушення, є триваючим, що, з огляду на заявлені позовні вимоги, які не обмежені кінцевою датою перерахунку пенсії, зумовлює можливість застосування у спірних правовідносинах положень ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону № 614-VIII від 15.07.2015 року, з моменту набрання чинності відповідних змін до цього Закону, тобто, з 01.01.2016 року.
На зазначене правове регулювання суд апеляційної інстанції звертав увагу при направленні справи для продовження розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що 11.09.2023 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року, тобто останньому станом на 11.09.2023 було достеменно відомо про порушення його прав та інтересів, а отже, шестимісячний строк звернення до суду сплив 11.03.2024 року.
Однак, наводячи висновок про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 11.09.2023 року та щодо спливу строку звернення до суду 11.03.2024 року, суд першої інстанції не посилається, з яких підстав ним не застосовані наведені положення ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які діяли з 01.01.2016 року, в частині позовних вимог з 01.01.2016 року.
Суд першої інстанції застосовує положення ст. 122 КАС України, які набули чинності 15.12.2017 року, проте, не визначає, з яких підстав не підлягає застосуванню положення ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону № 614-VIII від 15.07.2015 року, з моменту набрання чинності відповідних змін до цього Закону, тобто, з 01.01.2016 року.
Колегія суддів повторно наголошує, що пенсія є періодичним платежем та позивач не обмежив свої вимоги певним періодом часу, а лише визначає початкову дату порушення, на його думку, прав щодо отримання пенсії у належному розмірі, а тому, у такому разі, позов не може бути залишений без розгляду в повному обсязі з підстав пропуску строку звернення до суду та підлягає розгляду в межах строку, визначеного чинним законодавством.
Статтею 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі наведеного у сукупності, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушенні норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова