15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9894/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №280/9894/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити пені дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №241670025841 від 23.05.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та зарахувати до її страхового стажу період навчання з 01.09.1975 року по 27.02.1981 року в Чернівецькому технікумі залізничного транспорту.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №241670025841 від 23.05.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та зарахувати до її страхового стажу період навчання з 01.09.1975 року по 27.02.1981 року в Чернівецькому технікумі залізничного транспорту.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968 грн. 96 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що прийняте ним рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком є законним та обґрунтованим. Вважає, що за поданими документами до страхового стажу позивача були зараховані всі наявні у неї періоди. Відповідно до наявного страхового стажу у позивача відсутній необхідний стаж, тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Вважає, що через наявні неточності відповідач позбавлений можливості прийняти до уваги уточнюючу довідку про тривалість навчання позивача у навчальному закладі у відповідні роки та зарахувати оспорюваний період навчання до страхового стажу позивача. Довідка видана на підставі документів, які містять помилки в написанні прізвища позивача.
Позивач подав додаткові пояснення у справі, в якій просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.05.2024 року №241670025841 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. В обґрунтування рішення вказано наступне: «… Відмова у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 16.05.2024 року. Вік заявника 63 роки 9 місяців 0 днів. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2023р. по 31.12.2023р. від 20 до 30 років. Згідно наданих документів страховий стаж складає 19 років 5 місяців 10 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1975 по 27.02.1981 в Чернівецькому технікумі залізничного транспорту, оскільки згідно архівної довідки від 31.07.2023 № НАСА-18/4-442 прізвище заявниці ОСОБА_2 не відповідає прізвищу з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 25.09.2020 та даним паспорта ( ОСОБА_3 ). Враховуючи вище викладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно п.2 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно із ст. 74, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру» рішення набирає чинності з дня доведення його до відома особи, яка звернулась за призначенням пенсії. У разі незгоди з Рішенням, Ви масте право звернутись із відповідною заявою до Пенсійного фонду України, або оскаржити це Рішення у судовому порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, протягом 30 календарних днів. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. …».
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач оскаржила таку відмову до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.62 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення»).
Згідно з п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 року Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (надалі - «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 05 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п.2.6 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»).
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»).
Відповідно до п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. (…).
Як зазначено у п.1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого 12.08.1993 року постановою Кабінету Міністрів України №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. (…).
У п.2 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 року №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 року №412, не застосовується.
За п.2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року за №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 року за №252, із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 року за №412), всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). (…).
У ст.64 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: « 1.Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; …».
У п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого 22.12.2014 року постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 року за №28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485 (надалі - «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»), зазначено, що Головне управління Фонду має право: (…) 2) отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; (…) 5) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами; 6) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; (…).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що неналежне оформлення трудової книжки та інших документів роботодавцем, навчальним закладом не може бути підставою для не врахування страхового стажу працівника для обчислення пенсії та для позбавлення працівника його права на пенсію.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не зараховуючи до стажу роботи/страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1975 року по 27.02.1981 року у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту не обґрунтовано не вжив заходів передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.64 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.2, 5, 6 п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» з метою перевірки інформації наведеної у наданих позивачем для призначення пенсії за віком документах щодо навчання позивача у період з 01.09.1975 року по 27.02.1981 року у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту.
Відповідно до матеріалів справи, прізвище позивача у різних документах зазначено як «Бергеу» - «Чабан» - «Чобан» - «Чебан».
Прізвища «Бергеу» - «Чабан» - «Чобан» - «Чебан» стосуються однієї особи - позивача.
Протилежного відповідачем не доведено.
З урахуванням наведеного, не вбачається порушень прав та інтересів позивача з боку Головного управління ПФУ у Чернівецькій області.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в адміністративній справі №280/9894/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в адміністративній справі №280/9894/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Сафронова