09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/840/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
секретар судового засідання Соловей Л.О.
за участю представника позивача Скворцової О.О.
представника відповідача Жовтоножко Д.Ф.
розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року (головуючий суддя Лазаренко М.С.)
в адміністративній справі №280/840/25 за позовом Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради, звернувся 04.02.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області щодо не вчинення дій з анулювання (списання) Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області прийняти рішення щодо анулювання (списання) нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн. та провести її списання в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради;
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на підставі ліцензії надаються послуги централізованого водопостачання та водовідведення по Запорізькій області. Після повномасштабного вторгнення російської федерації разом з частиною території Запорізької області було окуповано та знищено експлуатаційні цехи з водопостачання. На тимчасово окупованих територіях було припинено подання показань з обсягів використання води, тому позивач здійснював нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, проте фактично не отримував дохід.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 року №206. Вищенаведеними змінами було встановлено заборону на нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Виходячи зі нововведеного законодавчого припису населенню, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, необхідно припинити нарахування за житлово-комунальні послуги, а також встановлено обов'язок виконати перерахунок за попередній період.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивачем надано до податкового органу уточнену податкову декларацію з податку на прибуток за 2022-2023 роки, в якій здійснив перерахунок доходу з урахуванням заборони нараховувати плату за водопостачання на територіях, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією. Після подання уточненої податкової декларації позивачу було автоматично нараховано пеню у розмірі 1 404 923,38 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою про списання пені та наводив причини подання уточненої податкової декларації, проте відповідач листом повідомив про те, що законні підстави для такого списання відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Запорізькій області щодо не вчинення дій з анулювання (списання) Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняти рішення щодо анулювання (списання) нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн та провести її списання в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у позивача не виникало податкового боргу, який він висвітлив в уточнених податкових деклараціях та не має зобов'язання сплатити пеню за прострочення термінів такої сплати, відтак дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Запорізькій області щодо не вчинення дій з анулювання (списання) Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн в інтегрованій картці платника податків та необхідність зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області прийняти рішення щодо анулювання (списання) нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн та провести її списання в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що у статті 129 Кодексу відсутні вимоги щодо анулювання пені, передбаченої підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, у разі погашення податкового боргу рахунок зменшення податкового зобов'язання внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 Кодексу.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.
Позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради є підприємством, яке надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.04.2014. Ліцензія переоформлена за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постанова від 31.05.2019 № 915 «Про переоформлення ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення, виданої КП «Облводоканал» ЗОР.
В ході збройної агресії російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року виробничі структурні підрозділи підприємства були окуповані протягом місяця з початку збройної агресії, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 2202208000002489 про внесення відомостей про захоплення та знищення майна КП «Облводоканал» ЗОР Експлуатаційного цеху по водопостачанню Західного групового водоводу (смт. Якимівка Мелітопольського району), Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (м. Василівка Василівського району), Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (м. Дніпрорудне Василівського району), Великобілозерського експлуатаційного цеху водопостачання (сел. Велика Білозерка, Василівського району), Куйбишевського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (смт. Більмак Пологівського району); Розівського експлуатаційного цеху водопостачання (сел. Розівка Пологівського району).
Позивачем 08.11.2022 подано до контролюючого органу податкову декларацію №9233405038 за три квартали 2022 року. В рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» зазначено суму 161 532 405 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначено від'ємне значення - «-56 048 571 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» - 2 598 965 грн.
02.03.2023 позивачем подано податкову декларацію №9309318398 за 2022 рік. В рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» зазначено суму 247 551 232 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначено від'ємне значення - «-51 179 587 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» - 50 462 630 грн.
24.04.2023 позивачем подано податкову декларацію №9088882872 за 1 квартал 2023 року. В рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» зазначено суму 42 667 639 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначено від'ємне значення - «-47 204 630 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» - 7 668 616 грн.
28.07.2023 позивачем подано податкову декларацію №9188085837 за 2 квартали 2023 року. В рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» зазначена сума 80 031 049 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення - «-85 707 693 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» - 11 959 148 грн.
26.10.2023 позивачем подано податкову декларацію № 9284893588 за 3 квартали 2023 року. В рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» зазначена сума 149 496 777 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення - «-96 975 222 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» - 46 745 633 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405 від 29.12.2023, яка набрала чинності 30.12.2023 (далі - Постанова №1405), внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі - Постанова №206).
Так, пункт 1 Постанови №206 викладено в новій редакції, яким передбачено, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
На підставі зазначеного, у позивач здійснив перерахунок нарахованої заборгованості за надані послуги з водопостачання на тимчасово окупованих територіях. Через це, розмір доходу підприємства за попередні роки зменшився.
В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2022 року №9314589062 від 27.02.2024 позивач відкоригував результати свої діяльності та вказав в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» - 105 760 951 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення «-93 664 522 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» зазначив від'ємне значення - «-53 598 720 грн».
В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік №931458914 від 27.02.2024 позивач відкоригував результати свої діяльності та вказав в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» - 184 357 707 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення «-82 267 184 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» зазначив від'ємне значення - «-12 282 811 грн».
В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2023 року №9385665362 від 29.03.2024 позивач відкоригував результати свої діяльності та вказав в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» - 23 375 314 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення «-46 522 405 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» зазначив від'ємне значення - «-24 193 561 грн».
В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартали 2023 року №9385665739 від 29.03.2024 позивач відкоригував результати свої діяльності та вказав в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності» - 39 716 809 грн, в рядку 02 «фінансовий результат» зазначив від'ємне значення «-82 037 813 грн», в рядку 04 «об'єкт оподаткування» зазначив від'ємне значення - «-40 750 460 грн».
Згідно відомостей з електронного кабінету платника податків, після подання уточнюючих податкових декларацій, позивачу автоматично було нараховано пеню у розмірі 1 404 923,38 грн.
Відповідач звернувся до позивача із листом від 12.04.2024 № 16325/6/8-01-04-04-05, в якому просив надати пояснення щодо показників доходу та прибутку, вказаних в уточнюючих деклараціях.
Листом від 07.05.2024 № 05/0577 позивач надав пояснення, в яких вказав, що подав уточнюючі декларації у зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» та наданням роз'яснень Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (лист від 16.01.2024 вих. №765/25/14-24), відповідно до яких населенню, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, необхідно припинити нарахування за житлово-комунальні послуги, а також здійснити перерахунок за попередній період.
Позивач звернувся до відповідача із листом № 05/114 від 04.10.2024, в якому просив списати нараховану пеню внаслідок коригування зобов'язання по сплаті податку на прибуток.
Листом від 20.12.2024 № 53335/6/08-01-19-02-14 відповідач повідомив позивача про те, що законодавчі підстави для списання пені відсутні та послався на норму пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, яка визначає випадки, коли нарахована пеня анулюється. Зазначає, що відсутні вимоги щодо анулювання пені, передбаченої підпунктом 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України у разі погашення податкового боргу за рахунок зменшення податкового зобов'язання внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 Кодексу.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вчиненні дій з анулювання (списання) Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн, з вимогою прийняти рішення щодо анулювання (списання) пені.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.
В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, об'єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплати грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору (пункт 46.1 статті 46 Кодексу).
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 Кодексом).
Статтею 50 Кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з підпунктом 14.1.162 пунктом 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції на час нарахування пені), нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Згідно з приписами статті 129.9 статті 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках, визначених цим пунктом, зокрема, в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом підпункту 129.1.3. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з п.131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання.
У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Інтегрована картка платника (ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.1 Розділ І.
Загальні положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 №422, затвердженого наказом Міністерства фінансів України).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків).
Нарахування пені здійснюється у ІКП в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що пеня нараховується у випадку подання платником податків уточненої податкової звітності за минулі періоди, в якій відображено саме заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.
Пеня за своєю правовою природою має на меті притягнути до відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Позивачем дійсно було подано уточнену податкову звітність в передбаченому статтею 50 ПК України порядку, проте з неї вбачається зменшення доходу та, відповідно, податку на прибуток.
Порівняльний аналіз поданих позивачем податкових декларацій та уточнених податкових декларацій дає підстави зробити наступні висновки.
У податковій декларації за 3 квартали 2022 року позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування у вигляді прибутку у розмірі 2 598 965 грн, податок на прибуток склав 467 814 грн. В уточнених податкових деклараціях за цей період та за 2022 рік позивачем зменшено податкове зобов'язання на 2 733 810 грн.
У податковій декларації за 1 квартал 2023 року позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування у вигляді прибутку у розмірі 7 668 616 грн, податок на прибуток склав 1 380 351 грн. В уточненій податковій декларації за цей період визначено об'єкт оподаткування у вигляді збитків у розмірі 24 193 561 грн, податок на прибуток зменшено на 1 380 351 грн.
У податковій декларації за півріччя 2023 року позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування у вигляді прибутку у розмірі 11 959 148 грн, податок на прибуток склав 772 296 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в уточненій податковій декларації за цей період визначено об'єкт оподаткування у вигляді збитків у розмірі 40 750 460 грн, податок на прибуток зменшено на 772 296 грн.
У податковій декларації за 3 квартали 2023 року позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування у вигляді прибутку у розмірі 46 745 633 грн, податок на прибуток склав 6 261567 грн.
В уточненій податковій декларації за цей період визначено об'єкт оподаткування у вигляді збитків у розмірі 26 002 536 грн, податок на прибуток зменшено на 6 261 567 грн.
Під час судового розгляду справи відповідачем не представлено будь-яких переконливих доказів щодо помилковості самостійного декларування спірної суми податкового зобов'язання, останнім не спростовано правильності уточнення відомостей щодо самостійно перерахованої суми доходу, як об'єкта оподаткування.
За таких обставин, у позивача не виникало податкового боргу, який він висвітлив в уточнених податкових деклараціях та не має зобов'язання сплатити пеню за прострочення термінів такої сплати.
Щодо способу захисту порушеного права позивача суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (Порядок №5).
Пунктом 2 Розділу І Порядку № 5 надані наступні визначення:
- інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
- інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції;
- коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;
- оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку;
- первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);
- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;
- перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи;
Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. (пункт 4 Розділу І Порядку).
Згідно з п. 5 Розділу І Порядку № 5 моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Відповідно до п.1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.
При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Відпрацювання записів у реєстрі донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V Порядку №5.
Підрозділом 5 розділу V цього Порядку врегульовано, що для забезпечення повноти та своєчасності відображення показників грошових зобов'язань, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, підрозділом, що здійснює контрольно-перевірочні заходи разом з підрозділом, що здійснює супроводження адміністративного та судового оскарження, та підрозділом, до компетенції яких належить супроводження і збереження баз даних, щодекадно проводиться попередній контроль.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр співставлення сум, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та облікових показників, відображених в ІКП (реєстр співставлення донарахованих сум) щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.
Реєстр співставлення донарахованих сум формується на підставі занесеної до інформаційної системи інформації щодо узгоджених/неузгоджених грошових зобов'язань / фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення сум податку на додану вартість, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях / рішеннях / вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та не відображеної в ІКП.
Таким чином, відповідач є спеціально уповноваженим органом, працівники якого є відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску.
В інтегрованій картці платника податків контролюючий орган відображає будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом.
Водночас, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо несвоєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а), від 25 березня 2020 року (справа №826/9288/18).
Спосіб захисту прав та інтересів осіб, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
"Ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з даними Інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» позивача в інтегрованій картці платника проведено нарахування пені у розмірі 1 404 923,38 грн.
За наявності інформації та продовження обліку в ІКП сум зазначеної недоїмки у контролюючого органу залишаються повноваження щодо подальшого формування та направлення позивачу нових вимог про сплату боргу (недоїмки), що призведе до порушення прав позивача та необхідності повторного судового захисту.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених норм права дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача обов'язку зі сплати пені за подання уточнених декларацій та, як наслідок, безпідставність здійснення контролюючим органом нарахування пені.
З урахуванням встановлення судом факту відсутності у позивача обов'язку зі сплати пені, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Запорізькій області щодо не вчинення дій з анулювання (списання) Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради нарахованої пені в розмірі 1404923,38 грн в інтегрованій картці платника податків та необхідність зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області прийняти рішення щодо анулювання (списання) нарахованої пені в розмірі 1 404 923,38 грн та провести її списання в інтегрованій картці платника Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 09.10.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 09.10.2025.
В повному обсязі постанова виготовлена 14.10.2025.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко