про накладення арешту на майно
Справа № 712/13899/25
Провадження №1-кс/712/4889/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000158 від 04.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1141, ч. 2, ч. 3 ст. 4362, ч. 2 ст. 3692 КК України,-
До суду звернувся прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 22025250000000158, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025, -
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення 08 жовтня 2025 року з 12 год 52 хв до 19 год 34 хв обшуку на підставі ухвали від 16.09.2025 (справа 712/12533/25) слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон «O Ergo» з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету №100545907, який належить ОСОБА_5 .
09.10.2025 зазначений телефон визнано речовим доказом, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що вищевказані речі і предмети являються речовиим доказами, так як зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушеня та які в подальшому можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, необхідні для проведення ряду судових експертиз з метою встановлення обставин вчинення злочину, необхідно забезпечити їх збереження та унеможливити їх знищення.
У разі тимчасового вилучення майна під час обушуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 64-2 КПК України визначено:
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Третьою особою, щодо майна якої вирушується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для підозрюваного, обвинуваченого (ст. 42 КПК України), в частині, що стосуються арешту майна. Третя особя, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішшення в криміналному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадку та в порядку, встановлених ст. 111 КПК України.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно зі ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлння підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони 1) підшукувані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального павопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речових доказів та запобіганню відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із доданих до клопотання матеріалів випливає, що в ході проведення 08 жовтня 2025 року з 12 год 52 хв до 19 год 34 хв обшуку на підставі ухвали від 16.09.2025 (справа 712/12533/25) слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 приміщення за адресою: Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Героїв України, б. 51, було виявлено та вилучено мобільний телефон «O Ergo» з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету №100545907, який належить ОСОБА_5 .
У ході первинного огляду, проведеного під час обшуку вищевказаного приміщення, встановлено, що зазначений телефон має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки відповідає вимогам ст. 98 КПК України тобто є речовим доказом.
09.10.2025 зазначений телефон визнано речовим доказом, про що слідчим винесено відповідну постанову.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що у разі не накладення арешту на вказані речові докази, вони можуть бути пошкоджені, зіпсовані, знищені чи приховані від органів досудового розслідування, тому є необхідність в накладенні арешту, оскільки в інший спосіб неможливо належним чином запобігти ризикам приховування, знищення, використання, передачі цього майна та втраті речових доказів кримінального провадження.
Оцінюючи дотримання права кожної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що накладення арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування у даному кримінальному провадженні обставин вчинення кримінального правопорушення проти власності.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 369, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №22025250000000158 від 04.07.2025, а саме на мобільний телефон «O Ergo» з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , який упаковано до сейф-пакету № 100545907, який належить ОСОБА_5 , та вилучений в ході проведення обшуку на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси (справа № 712/12533/25 від 16.09.2025 слідчий суддя ОСОБА_4 ) приміщення за адресою: Черкаська обл., Уманський район, м. Монастирище, вул. Героїв України, б.51
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6