Справа № 703/2715/25
2/703/1189/25
15 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Волосовського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
09 травня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з підстав відсутності порозуміння.
Ухвалою судді від 13 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2025 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення, надано сторонам термін для примирення строком два місяці, а провадження по справі зупинено.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2025 року поновлено провадження та справу призначено до розгляду на 15 жовтня 2025 року.
До початку судового засідання 13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від відповідача по справі ОСОБА_1 повторно надійшло клопотання про надання строку на примирення.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання 15 жовтня 2025 року не з'явилася, однак звернулася до суду із заявою, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти надання строку для примирення подружжя категорично заперечила.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вирішуючи подане відповідачем клопотання, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для надання строку для примирення подружжю з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов'язком.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.
Судом врахована позиція позивача, яка висловлена в її письмовій заяві від 15 жовтня 2025 року, відповідно до якої позивач наполягає на розірванні шлюбу та категорично заперечує проти надання строку на примирення.
Суд також враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Крім того, подружжю уже надавався строк для примирення відповідно до ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2025 року, однак, примирення подружжя не відбулося, позивач і надалі наполягає на розірванні шлюбу.
Важливий також є той факт, що позов про розірвання шлюбу подано позивачем ще 09 травня 2025 року, однак протягом такого значного проміжку часу (більше п'яти місяців) подружжя так і не примирилось.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність з боку позивача волевиявлення щодо встановлення строку на примирення з чоловіком, суд вважає, що задоволення клопотання відповідача буде суперечити ст. 24, 56 СК України, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 251, 259, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В. Волосовський