Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/9375/25
Номер провадження2/711/3177/25
15 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 . про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09 липня 2025 року ТОВ «Споживчий центр», в інтересах якого діє представник за довіреністю Рассказов Даніїл Ігорович, звернулося до Соснівського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 13120 грн та судові витрати (вхідний №31021, а.с.1-8).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 21.04.2024-100002633, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн строком на 112 днів.
Також, відповідно до умов кредитного договору, дата надання кредиту: 21/04/2024; сума кредиту: 4000 грн 00 коп; строк, на який надається кредит - 112 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 10.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.24% = (5539.46 / 4000)/112 х 100%; проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання кредиту) - 10% від суми кредиту та дорівнює 400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту; неустойка: 40 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Крім того, позивач у мотивувальній частині позову зазначає, що відповідно до умов кредитного договору від 21.04.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем, ОСОБА_1 21.04.2024 отримано кредитні кошти в розмірі 4000 грн.
Отже, позивач підсумовує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість в розмірі 13120 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 грн, по процентам в розмірі 6720 грн, по комісії в розмірі 400 грн та по неустойці в розмірі 2000 грн, що призводить до порушення права та інтереси позивача.
Щодо механізму укладення кредитного договору, то позивач у позові зазначає, що відповідачем як позичальником 21.04.2024 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4000 грн, а отже, позивач констатує, що відповідачем як позичальником акцептовано умови кредитного договору. У цьому контексті позивач звертає увагу суду, що позичальником ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору № 21.04.2024-100002633, пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України.
З огляду на викладене ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 21.04.2024-100002633 від 21.04.2024 у розмірі 13120 грн, а також судові витрати.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 липня 2025 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.27-29).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 10 хв 15 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.37-38).
Представник позивача Рассказов Д.І. у судове засідання, що призначено о 14 год 10 хв 15 жовтня 2025 року, не з'явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника Рассказова Д.І., що були отримані цими учасниками справи 03.09.2025 о 12 год 10 хв 46 сек (а.с.41 зворот та 42 зворот). Водночас представник позивача Рассказов Д.І., у п.3 прохальної частини позовної заяви від 09.07.2025, заявив клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, а також в мотивувальній частині позову не заперечив проти ухвалення заочного рішення (абз.5 стр.14 позову, а.с.7 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 15 жовтня 2025 року о 14 год 10 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим, 15 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 21 квітня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е288 підписав Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) № 21.04.2024-100002633 (далі - Пропозиція, а.с.15-18).
Відповідно до п.2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п.2.2 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п.3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Згідно п.3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до п.4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
Згідно п.4.4 Пропозиції, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором. При достроковому погашенні кредиту комісія, пов'язана з наданням кредиту (або її несплачена частина) повинна бути сплачена позичальником у день дострокового погашення кредиту.
Відповідно до п.7.6 Пропозиції, у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Згідно п.9.1 Пропозиції, у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка, згідно п.7.6 кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст.625 ЦК України, на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до п.10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.
Також, 21 квітня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е288 підписав Заявку кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) (а.с.18-19).
У вказаній Заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником - ОСОБА_1 ; реквізити належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору № 21.04.2024-100002633 від 21 квітня 2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 21/04/2024; 2. Сума кредиту: 4000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається кредит - 112 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.08.2024; 5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 6. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.24% = (5539.46 / 4000)/112 ? 100%. 7. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. 8. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання кредиту) - 10% від суми кредиту та дорівнює 400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; 9. Графік платежів: 1 платіж у сумі 2384 гривні 87 копійок - 18 травня 2024 року; 2 платіж у сумі 2384 гривні 87 копійок - 15 червня 2024 року; 3 платіж у сумі 2384 гривні 87 копійок - 13 липня 2024 року; 4 платіж у сумі 2384 гривні 87 копійок - 10 серпня 2024 року. 12. ОРППС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 16163,65%. Орієнтовна вартість кредиту для споживача 9539 гривень 46 копійок. Загальні витрати за споживчим кредитом 5539 гривень 46 копійок; 13. Неустойка: 40 гривень 00 копійок, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання; 14. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України встановлюється законом.
Крім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 21 квітня 2024 року о 21 год 33 хв підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е288 Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) та Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке є Додатком до кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21 квітня 2024 року (а.с.19-20).
Відповідно до квитанції №2452843955 від 21 квітня 2024 року ТОВ «Споживчий центр», на підставі договору №21.04.2024-100002633, перерахувало на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 4000 гривень 00 копійок (а.с.14).
Із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 21.04.2024-100002633 від 21.04.2024 суд встановив, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем щодо виконання означеного кредитного договору складає 13120 грн, з яких: 4000 грн - основний борг; 6720 грн - проценти; 400 грн - комісія, та 2000 грн - неустойка (а.с.11).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із досліджених безпосередньо в судовому засіданні Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №21.04.2024-100002633 від 21.04.2024, Заявки кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024, що в сукупності складають кредитний договір № 21.04.2024-100002633 від 21.04.2024 (далі - Кредитний договір), суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: Е288.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів у сумі 4000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов означеного кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.
Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 і відображена у п.2 Заявки кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.2 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.04.2024-100002633, була отримана відповідачем 21.04.2024 шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором кредитодавцю ТОВ «Споживчий центр», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 4000 грн в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 6720 грн, то суд зазначає наступне.
Зі змісту п.1,2,3,4 та 5 Заявки кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.1,2,3,4 та 5 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 суд встановив, що: 1) дата надання/видачі кредиту 21/04/2024; 2) сума кредиту 4000 гривень 00 копійок; 3) строк, на який надається кредит 112 днів з дати його надання; 4) дата повернення (виплати) кредиту 10.08.2024; 5) процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений правильно.
Суд, проаналізувавши п.5 Заявки кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.5 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024, дійшов висновку, що його сторони обумовили те, що позичальник ОСОБА_1 у період строку кредитування, тобто з 21.04.2024 до 10.08.2024 (протягом 112 днів), мав сплачувати кредитодавцю відсотки за користування кредитом щодня в розмірі 1,5% від суми кредиту.
Таким чином, розмір відсотків за період кредитування (з 21.04.2024 до 10.08.2024 - п.1,3,4 Заявки кредитного договору № 21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.1,3,4 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024, є наступним:
за період з 21.04.2024 до 10.08.2024 включно - 6720 грн: 4000 грн х 0,015 = 60 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 60 грн х 112 днів (кількість днів між 21.04.2024 до 10.08.2024) = 6720 грн.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 6720 грн в рахунок заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за період кредитування є обгрунтованою і вмотивованою, а відповідно такою, що підлягає до задоволення.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії в розмірі 400 грн, то суд зазначає про таке.
Пунктом 8 Заявки кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.8 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 сторони Кредитного договору обумовили, що комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 10% від суми кредиту та дорівнює 400 гривень 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значення. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Водночас п.3.1 Пропозиції передбачено, що позичальник ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію.
Отже, підписанням Кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.
Зміст зобов'язання в наведеному Кредитному договорі, в контексті сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту, викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз договору, наданого позивачем графіку платежів, дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін Кредитного договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов'язаний повернути зі сплатою процентів за кредитним договором та комісією, в розмірі та умовах погоджених сторонами.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений Кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти та комісію.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами Кредитного договору щодо розміру комісії; наявні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодився з умовами з приводу комісії; позивачем доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин був укладений Кредитний договір, та хто ознайомлений з викладеними в ньому умовами.
Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування позивачем комісії в розмірі 400 грн.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що сума несплаченої відповідачем комісії за Кредитним договором складає 400 грн.
Крім того, відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів сплати ним позивачу комісії в розмірі 400 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 400 грн в рахунок заборгованості зі сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2000 грн, то суд зазначає про таке.
Пунктом 13 Заявки кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 та п.13 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №21.04.2024-100002633 (кредитної лінії) від 21.04.2024 сторони Кредитного договору обумовили, що неустойка становить 40 гривень 00 копійок, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі 40 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
Водночас суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача, що викладене у мотивувальній частині позову (розділ «Щодо нарахування неустойки» стр.6-7 позову, а.с.3 зворот - 4), в частині правових підстав для стягнення із відповідача розміру неустойки, а саме: з призми положень п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.
Станом на день укладення між сторонами Кредитного договору п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був викладений у такій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, а не п.6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2000 грн слід відмовити.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.2 прохальної частини позовної заяви від 02.07.2025, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00024503 від 02.07.2025 (а.с.21).
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №21.04.2024-100002633 від 21.04.2024 обгрунтованими і задовольнив їх на суму 11120 грн (4000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 6720 грн - заборгованість за відсотками, та 400 грн - за комісією), що складає 84,76% від ціни позову (11120 грн / 131200 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 053,23 грн, тобто 84,76% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 0,8476).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 11120 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6720 грн - сума заборгованості за відсотками, 400 грн - заборгованості зі сплати комісії. Крім того, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2053,23 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 527, 530, 549, 550, 599, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.04.2024-100002633 від 21 квітня 2024 року в розмірі 11 120 (одинадцять тисяч сто двадцять) гривень, з яких: 4000 (чотири тисячі) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 6720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень - сума заборгованості за процентами, та 400 (чотириста) гривень - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2053 (дві тисячі п'ятдесят три) гривні 23 (двадцять три) копійки.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в сумі 2000 (дві тисячі) гривень відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 15 жовтня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПУО: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко