Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/5461/25
Провадження № 2-п/711/56/25
14 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2025 року,
16.07.2025 судом ухвалено заочне рішення у справі за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким суд частково задовольнив позов та ухвалив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №508762-КС-001 про надання кредиту від 01.09.2024р. в розмірі 25 010 грн. та судовий збір в сумі 1 985,64 грн.
17.08.2025 відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення суду від 16.07.2025. В обґрунтування таких вимог в заяві зазначено, що відповідач не з'явився в судове засідання з розгляду справи з поважних причин, оскільки не був обізнаний про розгляд справи та не отримував повісток, бо перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Зазначає, що при ухваленні рішення судом не було враховано того, що відповідач неодноразово повідомляв кредитора про наявність правових підстав для проведення перерахунку заборгованості за наявним кредитом відповідно до вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», але даний факт було проігноровано, як і судом під час розгляду справи в заочному порядку не враховано відповідних законодавчих приписів.
18.08.2025 від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких викладені заперечення щодо заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду. У такій заяві позивач вказує на відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів, які мають значення для справи.
В судове засідання сторони не з'явилися і про причини неявки не повідомили, проте це не перешкоджає розгляду судом заяви про скасування заочного рішення суду.
07.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення суду та надані відповідачем докази, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України свідчить, що обов'язковою підставою для скасування заочного рішення є наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Істотне значення для правильного вирішення справи докази мають тоді, коли вони свідчать про наявність обставин, які не були встановлені судом під час заочного розгляду справи і з їх урахуванням суд міг би прийняти інше рішення по суті справи або суттєво інакше його мотивувати.
Подібне тлумачення процесуальних норм обумовлене змістом засад змагальності цивільного судочинства, що полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У постанові від 22.09.2021 у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Також Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона і заперечує інша. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
За обставинами справи судом встановлено, що відповідач з поважних причин не з'явився до суду, оскільки фактично не отримував повістки про виклик до суду, враховуючи що судові повістки про виклик повернулися до суду без вручення, а відтак був обмежений у праві висловити суду свої заперечення проти позовних вимог з поважних причин. Натомість у заяві про перегляд заочного рішення відповідач єдиною підставою для скасування заочного рішення зазначає його незгоду з обґрунтованістю позовних вимог через те, що кредитор відмовився здійснити перерахунок розміру заборгованості з врахуванням наявності у відповідача статусу військовослужбовця, який проходить військову службу під час дії режиму воєнного стану, про що відповідач неодноразово повідомляв кредитора. В той же час будь-яких доказів, якими обґрунтовуються заперечення відповідача проти позовних вимог до заяви про перегляд заочного рішення суду не додано і на них відсутнє посилання у заяві відповідача.
В цьому контексті суд звертає увагу, що будь-яке судове рішення ґрунтується на встановлених судом обставинах спірних правовідносин, які суд встановлює на підставі доказів, наданих учасниками справи. Сутність процедури перегляду судом свого рішення, ухваленого в заочному порядку, полягає у переоцінці судом спірних правовідносин з урахуванням додаткових обставин, що встановлюються на підставі доказів, які наявні у відповідача, і які не були враховані судом при ухваленні заочного рішення, але мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово акцентував увагу, щодо переліку необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники (постанови Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14, від 04.09.2024 у справі №426/4264/19).
Натомість в даному випадку відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду від 16.07.2025 не додано жодних доказів, які можуть вплинути на результат вирішення спору між сторонами по суті. До того ж не додано до заяви відповідача і будь-яких доказів на підтвердження обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог (наявність статусу військовослужбовця; період військової служби; звернення до кредитора з вимогою про перерахунок заборгованості з наданням документів, які підтверджують наявність пільг, передбачених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»).
В той же час ухвалюючи заочне рішення від 16.07.2025 судом надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам та встановленим на підставі таких доказів обставинам спірних правовідносин.
В цьому контексті слід зауважити, що неналежна оцінка судом обставин справи не може бути підставою для перегляду заочного рішення, оскільки така оцінка здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України). Неповне з'ясування судом обставин справи, на підставі вже досліджених судом доказів, або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування або зміни рішення суду в апеляційному порядку, а не для перегляду заочного рішення суду.
З огляду на те, що суду не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, то підстави для задоволення заяви відповідача та скасування заочного рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 127, 259-261, 286-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2025 року у справі №711/5461/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала окремо від рішення суду окремому оскарженню не підлягає.
Роз'яснити відповідачу про право на оскарження заочного рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складений 14 жовтня 2025року.
Головуючий: В.М. Скляренко